Справа №459/6273/13-к
27 грудня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Жураковського А.І.
при секретарі Ганас К.В.
з участю: прокурора Кінаш А.М.
обвинуваченої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150350001262 від 1.10.2013 про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, не працюючу, раніше не судимої, проживаючій за адресою6 АДРЕСА_1:
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.259 КК України, -
ОСОБА_1 01 жовтня 2012 року, о 09 годин 10 хвилин, перебуваючи на пішохідній доріжці неподалік будинку № 10 по проспекту Шевченка м. Червонограда Львівської області, з метою виклику страху в населення та порушення громадської безпеки суспільства, використовуючи мобільний телефон марки «Alcatel One Touch 232», з сім-картою мобільного оператора мобільного зв'язку «Лайф» з номером +380939244717, подзвонивши на номер телефону диспетчера НОМЕР_1 ДПРЧ-23 ДСМС України у Львівській області розташованого за адресою Львівська область м. Яворів, вул. Івана Франка, 3 повідомила завідомо неправдиве повідомлення про замінування нею навчально-тренувального полігону «Верещиця» Львівського Державного Університету внутрішніх справ МВС України, розташованого в с. Верещиця Яворівського району Львівської області.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 дезорганізувала роботу навчально-тренувального полігону «Верещиця» Львівського Державного Університету внутрішніх справ МВС України, розташованого в с. Верещиця Яворівського району Львівської області та порушила громадську безпеку суспільства.
18.12.2013 року в даному кримінальному провадженні №12013150350001262, між заступником прокурора м. Червонограда Львівської області ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до даної угоди прокурор та обвинувачена дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1. Остання беззастережно визнала свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.259 КК України в обсязі підозри.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме 2 роки позбавлення волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вказала, що вона цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згідна з видом покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора, який підтримав затвердження угоди про визнання винуватості, пояснення обвинуваченої, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинила завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, а тому її дії кваліфікує за ч. 1 ст. 259 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у вигляді двох років позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, застосувавши ст. 75 КК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 18 грудня 2013 року про визнання винуватості між заступником прокурора м. Червонограда Львівської області ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013150350001262 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, за якою призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18.12.2013 року покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. Застосувати до засудженої ОСОБА_1, ст. 75 КК України та звільнити її від відбування призначеного основного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену обов'язок періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання.
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, після набрання вироком законної сили - скасувати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_3