465/2675/13-ц
2/465/1977/13
Іменем України
24.12.2013 року Франківський районний суд м. Львова
у складі:
Головуючого-судді Лозинського Б.М.
при секретарі- Волоско М.Й.
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, з участю третіх осіб: Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, П'ятої львівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним, суд,-
ОСОБА_2 звернулась із позовною заявою до ОСОБА_3, за участі третіх осіб Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області, П'ятої львівської державної нотаріальної контори про визнання заповіту недійсним та просить суд встановити нікчемність заповіту ОСОБА_4, посвідченого 23.06.2004р. секретарем виконавчого комітету Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за №42/1; визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідченого 23.06.2004р. секретарем виконавчого комітету Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за №42/1 та вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, залишивши після себе спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. Спадкове майно після її смерті успадкувала гр. ОСОБА_5. Згодом, гр. ОСОБА_3 звернувся за прийняттям спадщини по заповіту, вказавши, що покійна ОСОБА_4 за життя склала заповіт на все належне їй майно, а саме заповіт від 23.06.2004р., який посвідчений секретарем виконкому Добрянської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за №42/1. Вважає, що заповіт представлений ОСОБА_3 для спадкування після смерті ОСОБА_4 є недійсним, оскільки ОСОБА_4 не підписувала заповіт від 23.06.2004р.
Крім того, позивач зазначає, що спірний заповіт не містить вказівки на місце його вчинення, а саме не вказано, що заповіт посвідчено у приміщенні виконавчого комітету Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області або в іншому місці поза межами приміщення виконавчого комітету, а також заповіт не містить і часу його складення із зазначенням години та хвилин його посвідчення. У спірному заповіті відсутній окремий номер його реєстрації, а зазначення такого номеру через дріб нічим не передбачено.
Просить позов задоволити.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про поважність причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у ній даних чи доказів, проти чого не заперечив і представник позивача.
Представники Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та П'ятої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про день, час та місце слухання справи, однак подали до суду заяви про слухання справи без їх участі, а тому суд вважає, що слід проводити розгляд справи у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечив і представник позивача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, судового експерта Гордон Л.Б., дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до вимог статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу.
Згідно зі ст.ст. 10-11 та 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. Дане майно після її смерті було успадковане ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26.12.2007р.
Відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 як спадкоємець за заповітом, а саме заповітом від 23.06.2004р., який посвідчений секретарем виконкому Добрянської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за №42/1.
На підставі даного заповіту, рішенням Франківського районного суду м. Львова від 31.07.2012р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 04.02.2013р. задоволено позов ОСОБА_3 і витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та визнано за ним право власності на таку квартиру.
На підставі ухвали суду від 04.10.2013р. судовим експертом Львівського НДІСЕ МЮ України Гордон Л.Б. по даній справі проведено судову почеркознавчу експертизу. За наслідками якої судовий експерт надав свій висновок від 01.11.2013р. № 3532 де вказав, що заповіт ОСОБА_4 від 23.06.2004р., який посвідчений секретарем виконкому Добрянської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за №42/1 підписаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Вказаний висновок також підтвердив в судовому засіданні і судовий експерт Гордон Л.Б.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1234 ЦК України (у чинній на той час редакції) право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
З огляду на висновок судового експерта, яким встановлено факт підпису спірного заповіту не ОСОБА_4, а іншою особою, суд вважає належним чином доведено дану обставину та відповідно приходить до висновку, що заповіт від 23.06.2004р. ОСОБА_4 не підписувала.
Суд також погоджується із доводами позивача щодо відсутності у спірному заповіті вказівки на час та місце його посвідчення.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
У п. 77 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої Наказом Міністерства юстиції Української РСР від 19 січня 1976 року N 1/5, також зазначено, що заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення і підписаний особисто заповідачем.
Аналіз спірного заповіту свідчить, що такий не містить вказівки на місце його вчинення, а саме не вказано, що заповіт посвідчено у приміщенні виконавчого комітету Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області або в іншому місці поза межами приміщення виконавчого комітету. Також, у цьому заповіті не зазначено часу його складення із вказівкою на годину та хвилину його посвідчення. Тому, спірний заповіт є посвідчений із порушенням вимог щодо його форми, яка була встановлена законом.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, заповіт ОСОБА_4 від 23.06.2004р. зареєстровано в реєстрі за №42/1. Однак, суд вважає, що чинним законодавством на момент складення заповіту не передбачалось присвоєння такого реєстраційного номера, а визначено було призначення окремого номера.
Зокрема, відповідно до п. 19 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, всі нотаріальні дії, які вчиняються службовими особами виконавчих комітетів, реєструються в реєстрах для реєстрації нотаріальних дій по формі, затвердженій Міністерством юстиції СРСР. Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий порядковий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі, позначається в документах, що видаються службовою особою виконавчого комітету, і в посвідчувальних написах. Нумерація в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій з початку кожного календарного року ведеться з першого номера.
Суд вважає, що нумераціє через дріб не може визнаватись присвоєнням окремого порядкового номера, а тому заповіт ОСОБА_4 від 23.06.2004р. посвідчений із порушенням вимог щодо його форми.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Як вказано у п. 6 Листа ВССУ від 16.05.2013р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" підставою нікчемності заповіту є порушення вимог щодо його форми та посвідчення. Загальні вимоги до форми заповіту встановлені ст. 1247 ЦК, а саме: письмова форма; нотаріальне посвідчення або посвідчення особами, уповноваженими на це законом (статті 1251, 1252 ЦК); зазначення у заповіті місця та часу його складання; підписання заповіту заповідачем. Недотримання цих вимог є підставою для визнання заповіту недійсним.
З огляду на наведене, а також на те, що згідно положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), то суд прийшов до висновку, що спірний заповіт є недійсним, а тому встановлення факту його нікчемності могло б мати місце у випадку відсутності вимоги про визнання його недійсним. Відтак, позов в частині визнання заповіту недійсним обґрунтований та підлягає до задоволення.
Щодо посилань відповідача у судовому засіданні 26.06.2013 року на те, що позивач не має права на пред'явлення даного позову, так як його права не порушено спірним заповітом, то суд відзначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ч. 2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Суд бере до уваги той факт, що на підставі спірного заповіту відповідач ОСОБА_3 витребував від позивача ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а відтак, спірний заповіт породжує для неї правові наслідки, а вона, позивач, є заінтересованою особою відносно спірного заповіту, так як її майнові інтереси він порушує.
Згідно із ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952р. до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В свою чергу положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 р. передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно із ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Суд вважає, що позивач при розгляді даної справи довела, що виключно даний спосіб судового захисту є ефективним засобом захисту її права власності, і вона не може бути позбавлена права на встановлення обставини недійсності спірного заповіту.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, а також виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судові витрати суд присуджує згідно вимог ст. 88 ЦПК України та вважає, що такі слід пропорційно стягнути з відповідача на користь позивача у розмірі 1 128,35 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 8, 10, 11, 30, 57-60, 66, 88, 169, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 15, 16, 215, 1234, 1247, 1251, 1252, 1257 Цивільного кодексу України, суд,-
позов задоволити частково.
Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, посвідченого 23.06.2004р. секретарем виконавчого комітету Добрянської сільської ради Стрийського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за №42/1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 1 128,35 грн.(одна тисяча сто двадцять вісім гривень тридцять п'ять копійок).
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя Франківського
районного суду м. Львова Лозинський Б.М.