Справа № 360/1228/13-к Головуючий у І інстанції Стасенко Геннадій Вікторович
Провадження № 11-кп/780/676/13 Доповідач у 2 інстанції Семенцов
Категорія 5 30.12.2013
іменем України
26 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Семенцова Ю.В.,
суддів Говорухи В.І., Авраменка М.Г.,
при секретарі Шуліпі О.В.,
за участю прокурора Скітневської О.М.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12013100120000223 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора прокуратури Бородянського району на вирок Бородянського районного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,
визнано винним за ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді 2 років обмеження волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1988 грн. 36 коп. майнової шкоди та 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, -
Згідно вироку суду, 22 лютого 2013 року приблизно о 18-й год. 30 хв. в с. Здвижівка Бородянського району Київської області біля будинку № 16 по вул. Калинівській обвинувачений ОСОБА_1 під час сварки, що виникла на ґрунті неприязних відносин з потерпілим ОСОБА_2, умисно наніс останньому удар кулаком по лівій стороні обличчя, заподіявши ОСОБА_2 тілесне ушкодження середньої тяжкості у вигляді подвійного перелому нижньої щелепи.
Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку змінив, та зазначив, що щиро кається у скоєному, тому просить звільнити його від відбування покарання з випробуванням та зменшити розмір моральної шкоди, стягнутої з нього на користь потерпілого ОСОБА_2
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок суду незаконним у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, тому просить вирок змінити в частині стягнення моральної шкоди. Зазначає , що потерпілому ОСОБА_2 неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, яка полягала у тривалому фізичному болю та душевних страждань, яких зазнав потерпілий у зв'язку з нанесенням йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у виді подвійного перелому нижньої щелепи, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вважає, що враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_2, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_1, з останнього слід стягнути на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, викладені в ній, пояснення обвинуваченого, який підтримав свою апеляційну скарги та заперечує щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, думку потерпілого та його представника, які не заперечували щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого в частині зміни призначеного покарання та щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню частково, а вирок суду - зміні, виходячи з наступного.
Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується: показаннями обвинуваченого ОСОБА_1; показаннями потерпілого ОСОБА_2; показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; висновком судово-медичної експертизи та показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_8
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 94 КПК України оцінивши досліджені під час судового розгляду докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Судом першої інстанції вірно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статі (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, а тому вирок суду в частині призначеного покарання підлягає зміні, а апеляційна скарга обвинуваченого в цій частині - задоволенню.
Суд першої інстанції, встановивши, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми злочинними діями завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової та моральної шкоди, відповідно до вимог ст. 128 КПК України розглянув пред'явлений ним під час кримінального провадження цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1, розмір майнової шкоди якого був доведений в судовому засіданні, та на підставі ст. ст. 22, 1166 ЦК України стягнув з останнього на користь ОСОБА_2 1988 грн. 36 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди.
Суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого ОСОБА_2, оскільки в його житті відбулися вимушені зміни та порушився звичайний ритм життя, стягнув з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, розмір якої відповідає вимогам розумності та справедливості.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на вимогах закону та матеріалах провадження, а тому вимоги прокурора, зазначені в апеляційній скарзі, щодо збільшення розміру моральної шкоди до 30000 грн., є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області, -
Вирок Бородянського районного суду Київської області від 10 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий
Судді