Справа № 382/2035/13-ц Головуючий у І інстанції Карповича В.Д.
Провадження № 22-ц/780/7341/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.
Категорія 26 27.12.2013
іменем України
26 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Панасюка С.П.,
суддів: Даценко Л.М., Савченка С.І.,
при секретарі: Токар Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 08 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення боргу, -
У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою в якій вказував, що між ним ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_4 була укладена угода позики, відповідно до якої, він передав відповідачу гроші в розмірі 5 тисяч доларів США, що за курсом Національного банку України еквівалентно 39965 гривням.
Дана угода, відповідно до ст.1047 ЦК України, укладена в письмовій формі. Строк повернення боргу визначений в розписці до першого травня 2010 року.
Крім того, позивач вказує, що при неодноразовому зверненні до ОСОБА_4 з питанням про повернення боргу, останній обіцяв повернути борг після продажу житлового будинку належного йому на праві власності по АДРЕСА_1. Добровільно повертати борг відповідач відмовився.
У зв'язку з цим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
З врахуванням збільшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 (спадкоємця ОСОБА_4.) суму в розмірі 71329,66грн., яка складається з суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 56850,83грн. та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 14478,83грн. та сплачений судовий збір.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 08 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропуском строків позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі просить рішення Яготинського районного суду Київської області від 08 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.05.2009 року між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно до ст. 1047 ЦК України укладено договір позики в письмовій формі, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (а.с.8), відповідно до якої ОСОБА_4 отримав від позивача позику в розмірі еквівалентній п'яти тисячам доларів США, та зобов'язувався повернути зазначену суму до 1 травня 2010 року. Дана сума боргу позивачу не повернута.
Даний факт сторонами по справі не оспорюється.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 перебуваючи в місцях позбавлення волі помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 серія НОМЕР_1 (а.с.28).
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 23 серпня 2013 року, що набуло законної сили встановлено, що ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_4 Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, що розташований в АДРЕСА_1.
Також встановлено, що ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 відбував покарання в Березанській виправній колонії №95 з 12.02.2010р. по 12.08.2013р, що підтверджується довідкою від 19 жовтня 2010 року, №Ш-480, але помер ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.37).
У вересні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом з урахуванням збільшених позовних вимог, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 (спадкоємця ОСОБА_4.) борг в розмірі 71329,66грн., яка складається з суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 56 850,83грн. та процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 14 478,83грн. та судовий збір.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що пропущений строк позовної давності, а позивачем не надано доказів поважності причин пропуску даного процесуального строку.
Колегія суддів, вважає даний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, виходячи з наступних міркувань.
В силу ст. 256 ЦК України, позовна давність - це с трок, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В силу ст.69 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Із розписки про повернення коштів вбачається, що ОСОБА_4 повинен був повернути кошти до 01.05.2010 року.
Тобто, трьохрічний строк позовної давності закінчувався 01.05.2013 року.
Проте, боржник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер(а.с.28).
Про порушення свого права позивач міг дізнатися в перший день несплати суми боргу за договором позики, а процесуальний строк позовної давності згідно із ст.69 ЦПК України необхідно відраховувати з наступного дня - 02.05.2010 року. Таким чином, останнім днем подачі позовної заяви є 02.05.2013 року.
В суді встановлений той факт, що ще до спливу строку позовної давності відповідач ОСОБА_4 помер.
Відповідно до ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Таким чином, зобов'язання із повернення боргу за договором позики перейшло до
єдиного спадкоємця відповідача - ОСОБА_3
Згідно з ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Позивач звернувся до суду із позовом 13.09.2013 року, тобто в останній день строку на прийняття спадщини.
Тому, колегія суддів вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущено.
Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються ст.1046 ЦК України, згідно якої за договором позики позикодавець передає позичальнику у власність гроші, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходу громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник повинен повернути гроші в обумовлений договором позики термін.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.
Судом встановлено, що відповідно до складеної розписки відповідач зобов'язався повернути позивачу отримані ним кошти у розмірі 5 тисяч доларів США, тобто, суму еквівалентну 39965 гривням до 01.05.2010 року, чого не виконав. Неповерненням позичених коштів в обумовлений строк відповідачем порушені права позивача, передбачені ст.1049 ЦК України. Дані права підлягають захисту, тому із відповідача на користь позивача необхідно стягнути борг за договором позики, який обґрунтовано визначений позивачем з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних в національній грошовій одиниці в розмірі 71329,66грн.
Згідно положень ст.88 ЦПК України з огляду на задоволення позовних вимог суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до вимог ст.309 ЦПК України судом першої інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалено незаконне рішення, яке підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 08 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про стягнення боргу - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3 суму боргу за договором позики від 01.05.2009р. в розмірі 71329(сімдесят одну тисячу триста двадцять дев»ять)грн.66коп., яка складається з суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 56850,83грн. та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 14478,83грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 1069 гривень 95 копійок.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: