Справа № 450/4390/13-ц
Провадження № 2/450/2195/13
"12" грудня 2013 р. суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., при секретарі Гук О.П., розглянувши заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-
У провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
12.12.2013 року, позивачем було подано заяву про забезпечення позову у цій справі шляхом заборони органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які дії, пов'язані з оформленням та видачею свідоцтва про право власності (про право на спадщину) на будинок №48 (чи будь-яку його частину), який знаходиться по вул. Шевченка в с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області до набрання законної сили у цій справі.
Свої вимоги мотивує тим, що на момент розгляду справи у суді йому стало відомо про те, що особа яка значиться спадкоємцем в оскаржуваному заповіті активно здійснює підготовчі дії щодо оформлення права на спадщину згідно оскаржуваного заповіту.
У відповідності до вимог ст.151 ч.1 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Статтею 151 ч.3 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду. Згідно вимог ст.152 ч.1 п.2 ЦПК України одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.153 ч.1 ЦПК України.
Проаналізувавши вимоги позивача, суд приходить до висновку про відмову в забезпеченні позову з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ППВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Окрім того, згідно положень ст. 60 ЦПК України, котрі підлягають застосуванню і при розгляді заяви про забезпечення позову, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Всупереч цим вимогам, заява не містить належного обґрунтування необхідності застосування обраного позивачем виду забезпечення позову, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі.
Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або отримання копії такої.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
СуддяОСОБА_3