Справа № 496/3606/13-ц
Провадження 2/496/1606/13
30.12.2013 Біляївський районний суд
Одеської області.
В складі головуючого судді: Груца Є.Є.
При секретарі: Ткаченко В.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_5, про виселення та позбавлення їх права користування житловим приміщенням суд -
Позивач звернувся до суду з цим позовом і просить суд виселити з житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, Біляївський район. Одеська область ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 права користування житловим приміщенням розташованого за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач позов не визнає.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задовільненню.
Як встановлено судом ОСОБА_1 являється власником житлового будинку по АДРЕСА_1, Біляївський район, Одеська область на підставі договору довічного утримання (догляду) від 27.05.2012 року, серії ВРР № 893519. Договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить витяг від 27.05.2012, № 11373519. Згідно договору ОСОБА_6 передала позивачу у власність даний будинок, який належав їй, а позивач взамін забезпечує її утриманням та доглядом довічно, зберігаючи в її безкоштовному довічному користуванні вищевказаний житловий будинок з надвірними спорудами. Своє право власності на будинок позивач зареєстрував, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав з КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 29.05.2012 року, № 34297419. Отримав технічний паспорт на будинок від 22.03.2012 року. На даний будинок накладено обтяження, а саме заборона відчуження на підставі вищевказаного договору довічного утримання (догляду), про що свідчить витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 27.05.2012 року, № 36213920. В будинку періодично проживають та прописані ОСОБА_2 та ОСОБА_5, що підтверджується довідкою (випискою з домової книги про склад сім'ї) від 05.06.2012 року.
Договір найму відповідачі з позивачем не укладали, членами його сім'ї, чи якимись його родичами не являються. Будинок належить на даний момент позивачу на праві власності.
Крім того, судом встановлено, що між відповідачами по справі та ОСОБА_6 яка була власником цього будинку і яка уклала договір пожиттєвого утримання з позивачем склались негативні стосунки, які тривають понад 6 років. Це свідчить про те, що сторони не можуть разом проживати в одному будинку, і позивач не може користуватися належним йому будинком а й належним чином виконувати договір по життєвому утриманню ОСОБА_6, що порушує як право власника позивача так і право ОСОБА_6 яка згідно договору про утримання передала у власність належний їй будинок.
Відповідно до ст.. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ч. 1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до вимог ч. 1 ст.16 ЦК України «Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦК України «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд». При цьому згідно до ст. 391 ЦК України «Власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном».
За ч.1 ст. 321 ЦК України, «Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні».
Статтею 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Моє звернення до суду із даною позовною заявою про позбавлення права користування жилим приміщенням - є однією із форм захисту власником своїх прав.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення , або визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Будинок позивач має намір використовувати для власного проживання та для виконання договору пожиттєвого утримання та догляду за ОСОБА_6.
Земельний податок та страхування майна за адресою вул.. Волгоградська, 20, с. Дачне здійснює, що підтверджується договором страхування та квитанцією. Договір найму житла між попередньою власницею житла та відповідачами не укладався, про що свідчить довідка Дачненської сільської ради № 1949 від 09.07.12 року.
Як вбачається з позову, позивач отримав 26.11.12 року попередження про відключення будинку від газопостачання в зв'язку з наявністю заборгованості за спожитий газ в сумі 2916,79 грн., хоча в будинку не проживає. Враховуючи вищевикладене та існуючі обставини даної справи, суд вважає, що права позивача як власника вказаного нерухомого майна є порушеними, а тому підлягають захисту.
Тому суд вважає, що позов законний, обґрунтований, підтверджується матеріалами справи і підлягає задовільненню.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 213-215,ЦПК України, ст. ст. 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_5, про виселення та позбавлення їх права користування житловим приміщенням, задовільнити.
Виселити з житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1, Біляївський район. Одеська область ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 права користування житловим приміщенням розташованого за адресою: АДРЕСА_1
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд, протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: Є.Є. Груца