Справа №784/5051/13 09.12.2013 09.12.2013 09.12.2013
Провадження № 11-сс/784/345/13 Головуючий суду першої інстанції: Персонова І.Г.
Категорія: запобіжний захід Доповідач апеляційної інстанції: Рудяк А.В.
9 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої судді - Маркової Т.О.,
суддів - Губи О.О., Рудяка А.В.,
за участю секретаря - Георгиці Г.В.,
прокурора - Філонок О.В.,
захисника - ОСОБА_3,
підозрюваного - ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12013160260000891 за апеляційними скаргами прокурора прокуратури Миколаївського району Миколаївської області Кравченко В.С. та захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29.11.2013 року, якою відносно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Комсомольське Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України,
- застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою до 28.12.2013 року.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 28.06.2013 року близько 23:30 год., знаходячись в приміщенні бару «Центральний» по вул. Комсомольської в с. Комсомольське Миколаївського району Миколаївської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступив в конфлікт з дільничним інспектором Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївської області ОСОБА_7 При цьому, не реагував на зауваження припинити бити скляну тару від алкогольних напоїв на столі, а потім, вийшовши на вулицю, став висловлюватися на адресу ОСОБА_7 нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. Після цього, наблизившись до останнього, схопив руками за шию та футболку в області грудної клітини, потягнув до себе та став завдавати удари коліном ноги в голову і по тулубу, чим спричинив легкі тілесні ушкодження в виді сінців в області правого та лівого плеча, саден на задній та правій боковій поверхні шиї справа. В подальшому ОСОБА_4, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії винятковим цинізмом, не звертаючи уваги на присутніх, приспустив шорти, оголив свої статеві органи і продемонстрував їх присутнім.
29.06.2013 року відомості про обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1201316020000891.
22.08.2013 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.
17.10.2013 року ст. слідчий СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області Свіщенко Д.О. звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_4 для участі у вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного злочину, а також наявністю ризиків, зазначених в ч.1 ст.177 КПК України.
Вказав, що підозра у вчиненні вказаного злочину ґрунтується на показаннях самого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_7, показаннях свідків, а також висновку судово-медичної експертизи № 1040 від 01.07.2013 року щодо наявності і тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого.
Наявність ризиків обґрунтував тим, що ОСОБА_4 перешкоджає кримінальному провадженню, переховується від органу досудового розслідування, на виклики слідчого не реагує, на даний час покинув місце свого постійного проживання, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
18.10.2013 року постановою слідчого СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївської області ОСОБА_4 оголошено в розшук, а досудове розслідування зупинено.
21.10.2013 року ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області видано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу в суд для розгляду зазначеного клопотання слідчого.
28.11.2013 року ОСОБА_4 затриманий на підставі вказаної ухвали суду.
Задовольняючи клопотання слідчого, суд послався на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.296 КК України. Зазначив, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема, спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні вказаного злочину, яке встановлено у виді позбавлення волі на строк до 5 років, вік підозрюваного, стан здоров'я, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи і джерел доходу, незадовільний майновий стан та негативну характеристику за місцем проживання.
Крім того, суд вказав на необхідність визначення застави в розмірі 20 000 грн., яку вважає достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, а також покладення певних обов'язків, з числа передбачених ст.194 КПК України, зокрема, за викликом прибувати до Миколаївського районного суду Миколаївської області; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відвідувати розважальні заклади і заклади громадського харчування, в яких здійснюється реалізація спиртних напоїв на розлив та їх вживання; в разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
В апеляційної скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначивши суму застави.
Вважає, що, суд застосувавши запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_4 в виді тримання під вартою, допустив протиріччя в ухвалі між її мотивувальною та резолютивною частинами.
Зокрема, в мотивувальній частині ухвали суд зазначив про можливість внесення застави в розмірі 20000 грн., а також про покладення на підозрюваного ОСОБА_4 певних обов'язків.
Водночас, в резолютивній частині ухвали суд всупереч вимог ст.183 ч.3 КПК України, такої можливості не визначив.
В апеляційній скарзі в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 захисник ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати через істотні порушення кримінального процесуального закону та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. За змістом наводить доводи аналогічні доводам апеляційної скарги прокурора.
В доповненні до апеляційної скарги не заперечує обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.296 ч.3 КК України.
Проте, не погоджується з висновком суду щодо наявності зазначених в ухвалі ризиків, зокрема, щодо спроб ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду чим перешкоджати кримінальному провадженню.
Вважає, що відсутні докази ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від досудового розслідування, оскільки в зазначеному провадженні не міститься належних викликів останнього до слідчого.
Заперечує висновок суду про відсутність міцних соціальних зв'язків в ОСОБА_4, оскільки він проживає разом з дружиною і сином у Києві, де працює. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Філонок О.В. та захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційних скарг, думку підозрюваного ОСОБА_4, який просив про скасування ухвали слідчого судді та обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, вивчивши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, апеляційний суд прийшов до наступного.
Як вбачається з наданих матеріалів суд вірно встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, яка підтверджується наданими прокурором доказами.
В цій частині висновки суду ніким не оскаржені.
Що стосується висновку суду щодо наявності ризиків, передбачених в ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, переховування ОСОБА_4 від органів досудового слідства та суду, він ґрунтується на матеріалах провадження, досліджених в суді.
Як показав в суді 1 інстанції підозрюваний ОСОБА_4 він неодноразово будучи викликаним слідчим по мобільному телефону для проведення слідчих дій до органу досудового розслідування не з'являвся без поважних причин і, від'їхавши до м. Київа, змінив місце проживання.
З рапортів ДІМ Шинкарука В.А. від 30.08.2013 року, 09.09.2013 року, а також 16.09.2013 року встановити місце знаходження підозрюваного ОСОБА_4 не представилось можливим, оскільки за вказаною їм адресою він не проживає.
Крім того, з корінця повістки про виклик вбачається, що ОСОБА_4 викликався до слідчого 11.10.2013 року для проведення психіатричної експертизи. Проте, повістка вручена гр. ОСОБА_9, яка проживає за вказаною ОСОБА_4 адресою.
Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах провадження показаннями сусідів - свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_4 змінив місце проживання на інше, яке нікому з них невідомо. Крім того, з показань свідка ОСОБА_9, вбачається, що матір підозрюваного, в якої він проживав, по телефону повідомила про те, що місце знаходження сина їй не відомо, а сама вона виїхала за кордон на заробітки на невизначений строк.
Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 будучи зареєстрованим АДРЕСА_1, за вказаною адресою не проживає, як не проживає і за місцем реєстрації своєї матері, адресу якої зазначив місцем свого постійного проживання під час повідомлення про підозру і допиту в якості підозрюваного.
Враховуючи наведені вище обставини кримінального провадження, а саме тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, дані про його особу, слідчий суддя дійшов вірного висновку про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, зазначених у клопотанні слідчого та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та про наявність підстав для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, є слушними доводи апелянтів, щодо постановлення судом першої інстанції ухвали з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ст.372 КПК України, резолютивна частина ухвали суду повинна містити зазначення висновків суду.
Проте, як вбачається з змісту оскаржуваної ухвали слідчий суддя, застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою, і вмотивувавши відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України можливість внесенні застави, її розмір та покладення певних обов'язків на підозрюваного, в резолютивній частині ухвали таких висновків не зазначила.
За таких обставин, ухвала слідчої судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, апеляційний суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, вагомість наявних доказів про вчинення ним цього злочину та обставини вчиненого, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, не повідомлення про зміну місця проживання, неприбуття за викликами слідчого без поважних причин, що є переховуванням від органів досудового розслідування та перешкоджанням кримінальному провадженню, а також тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, його вік, стан здоров'я, відсутність міцних соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан, відсутність судимостей та негативну характеристику за місцем проживання.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених в ч.1 ст.194 КПК України та необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним вище ризикам.
Є безпідставним посилання апелянта ОСОБА_3 на данні про працевлаштування ОСОБА_4 у м. Києві після вчинення інкримінованих дій, оскільки зазначене не зменшує наведених вище ризиків.
Крім того, апелянтом ОСОБА_3 не зазначено жодних даних в апеляційній скарзі і про адресу нового місця проживання ОСОБА_4 в м. Києві разом з дружиною та дитиною.
За такого є безпідставними твердження апелянта ОСОБА_3 в цій частині апеляційної скарги, в зв'язку з чим відсутні підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді особистого зобов'язання.
Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, апеляційний суд вважає необхідним визначити ОСОБА_4 розмір застави - 20 000 грн., з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.1,2,3,5,8 ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, за викликом прибувати до Миколаївського районного суду Миколаївської області; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; не відвідувати розважальні заклади і заклади громадського харчування, в яких здійснюється реалізація спиртних напоїв на розлив та їх вживання; в разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376 ч.2, 405, 407 ч.3 п.2, 419, 422, 424 КПК України, суд
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу слідчої судді від 29.11.2013 року відносно ОСОБА_13 - скасувати.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід в вигляді тримання під вартою в СІЗО УДПтС України в Миколаївської області терміном до 28 грудня 2013 року.
Визначити розмір застави - 20 000 гривень з покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків:
- за викликом прибувати до Миколаївського районного суду Миколаївської області;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відвідувати розважальні заклади і заклади громадського харчування, в яких здійснюється реалізація спиртних напоїв на розлив та їх вживання;
- в разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді: