Справа №489/8327/13-к 24.12.2013 24.12.2013 24.12.2013
Провадження №11-кп/784/391/13 Головуючий суду 1 інстанції: Коновець М.С.
Категорія: ст.309 ч.1 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Рудяк А.В.
24 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області
у складі головуючої - Маркової Т.О.,
суддів - Губи О.О., Рудяка А.В.,
за участю секретаря - Георгиці Г.В.,
прокурора - Іванова А.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Коньшиної Н.В. на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.10.2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець м. Миколаєва, не маючий судимості в силу ст.89 КК України, зареєстрований в АДРЕСА_1, проживаючий АДРЕСА_2,
засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ч.1 ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов'язку пройти курс лікування від наркоманії, передбаченого п.5 ч.1 ст.76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь МДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області процесуальні витрати на проведення експертизи в розмірі 234 грн. 72 коп.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту за наступних обставин. Так, 13.09.2013 р. близько 13 години ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в районі пл. Перемоги в м. Миколаєві, у невстановленої особи незаконно придбав для особистого вживання особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою - 0,466 гр., який зберігав при собі без мети збуту.
Того ж дня близько 14 год. 10 хв. біля буд. № 49/1 по вул. Васляєва у м. Миколаєві, ОСОБА_3 був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.178 ч.2 КУпАП та доставлений до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області для складання матеріалів адміністративного реагування де в присутності понятих був проведений особистий огляд, в ході якого виявлений та вилучений одноразовий медичний шприц з вказаним особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим об'ємом 0,5 мл.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи обставини справи, доведеність вини, кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3, вид і розмір призначеного йому покарання, а також наявність підстав для звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, просить вирок скасувати через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Стверджує, що суд безпідставно поклав на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язок, передбачений п.5 ч.1 ст.76 КК України, пройти курс лікування від наркоманії, оскільки даних про наявність в нього цього захворювання або хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, в матеріалах провадження не міститься.
За такого, просить ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки передбачені п.п.3; 4 цієї статті, а саме: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчої інспекції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримавши апеляційну скаргу просив вирок змінити, думку обвинуваченого ОСОБА_3, який не заперечував проти позиції прокурора, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за якій його засуджено, за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація його дій за ст.309 ч.1 КК України, апелянтом не оскаржуються.
Крім того, апелянтом не оспорюються вид і розмір призначеного ОСОБА_3 покарання, а також рішення суду про звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням.
Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст. 409 ч.1 п.4, 413 ч.1 п.2 КПК України, вирок суду підлягає зміні через неправильне застосування кримінального закону.
Як вбачається з довідки Миколаївського обласного наркологічного диспансеру від 23.09.2013 року, ОСОБА_3 з 04.2011 року перебуває на обліку з діагнозом - синдром залежності від опіатів та зловживання алкоголем.
Між тим, в матеріалах кримінального провадження відсутній відповідний медичний висновок про те, що ОСОБА_3 хворіє на наркоманію.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора Коньшиної Н.В. в цій частині являються слушними, а вирок суду підлягає зміні з виключенням з резолютивної частини вироку покладеного на ОСОБА_3 обов'язку, пройти лікування від наркоманії.
Щодо стосується вимог апелянта про покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язків, передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 76 КК України, то вони є безпідставними, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження обвинувачений ОСОБА_3 є особою, яка не має судимості, працює неофіційно, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно. Крім того, покладення на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України, є правом, а не обов'язком суду.
Апелянтом не наведено жодних доводів в обґрунтування необхідності покладення на обвинуваченого ОСОБА_3 зазначених обов'язків.
За такого, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора в цій частині.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Коньшиної Н.В. задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.10.2013 року відносно ОСОБА_3 - змінити.
Виключити з резолютивної частини вироку обов'язок, покладений на ОСОБА_3 згідно з п. 5 ч. 1 ст. 76 КК України, - пройти курс лікування від наркоманії.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуюча
Судді