Справа №784/5030/13 24.12.2013 24.12.2013 24.12.2013
Провадження №22-ц/784/3980/13 Головуючий у 1-й інстанції Батченко О.В.
Доповідач у апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
24 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Рудніку Є.М.,
за участю: представника відділу ДВС - Мороза О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2013 року
за скаргою
ОСОБА_3 на дії Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції,
У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ( далі - відділ ДВС).
У скарзі заявниця посилається на те, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2010 року з ОСОБА_4, як позичальника, та з неї, як поручителя, в солідарному порядку на користь ПАТ «ВТБ Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором.
У 2011 році відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду.
01 липня 2013 року їй стало відомо, що державний виконавець проводить дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, яка об'єктом спільної часткової власності.
Між тим, з часу укладання між Банком та нею договору поруки змінився склад сім'ї, яка мешкає за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася її онука ОСОБА_5, яка зареєстрована та проживає за вищевказаною адресою разом з її (заявниці) дочкою ОСОБА_6
Посилаючись на те, що подальші дії державного виконавця можуть привести до втрати дитиною житла, заявник просила заборонити Центральному відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції проводити будь-які дії щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2013 року провадження з розгляду скарги ОСОБА_3 на дії відділу ДВС закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на безпідставність закриття провадження у справі, просила скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відділу ДВС, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі за пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК, суд виходив з того, що дана скарга ОСОБА_3 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між заявником та Центральним ВДВС ММУЮ існує адміністративний спір, предметом якого є правовідносини, що виникли між ними з приводу здійснення державною виконавчою службою владних управлінських функцій.
Проте з таким висновком погодитися не можна.
Так, відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно роз'яснень, викладених у п.19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», розгляд судами скарг у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, є однією з форм судового контролю за виконанням судових рішень, виконання яких є складовою частиною цивільного процесу, оскільки провадження у справі завершується виконанням ухвалених у такій справі судових рішень.
У зв'язку із цим скарги сторони виконавчого провадження щодо виконання судових рішень, ухвалених за правилами ЦПК, підлягають розгляду судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби України, її посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, у розумінні статті 383 ЦПК є діями цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2010 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» прострочену заборгованість за кредитом в сумі 18159 грн. 19 коп., поточну заборгованість за кредитом в сумі 228892 грн. 30 коп., проценти в сумі 3611 грн. 87 коп., прострочену заборгованість за процентами в сумі 26780 грн. 27 коп., поточну заборгованість за процентами 2978 грн. 32 коп., а також по 889 грн. 52 коп. судових витрат з кожного. На підставі чого 26 травня 2011 року Центральним районним судом м. Миколаєва був виданий виконавчий лист №ц-3-3080/10, а Центральним ВДВС ММУЮ відкрито виконавче провадження.
Зі змісту скарги ОСОБА_3 вбачається, що вона стосується виконання вищевказаного судового рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 грудня 2010 року, тобто, ухваленого за правилами ЦПК.
Таким чином, оскільки фактично предметом оскарження є дії державного виконавця, пов'язані з виконанням судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, то дану скаргу ОСОБА_3 слід розглядати також в порядку цивільного судочинства.
Отже, ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України не відповідає вимогам процесуального законодавства та підлягає скасуванню відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311 ЦПК.
Керуючись статтями 311, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2013 року скасувати, а справу повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: