Справа №490/13355/13-ц 23.12.2013 23.12.2013 23.12.2013
Провадження 22ц - 784/4117/13 р. Головуючий у першій інстанції: Гуденко О.А.,
Доповідач в апеляційній інстанції: Кутова Т.З.
23 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі
головуючої судді: Кутової Т.З.,
суддів : Крамаренко Т.В.,
Буренкової К.О.,
із секретарем судового зсідання: Шпонарською О.Ю.
за участю: представника позивачки ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6 та його представника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_6
на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2013 року за заявою ОСОБА_8 про забезпечення позову ОСОБА_8 до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним,-
В листопаді 2013 року ОСОБА_8 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу квартири частково недійсним .
Одночасно ОСОБА_8 надала до суду заяву про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_6
Ухвалою судді від 21 листопада 2013 року заяву задоволено, вжито заходи щодо забезпечення позову та накладено арешт на вказану квартиру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить вказану ухвалу суду скасувати, як таку, що не відповідає процесуальному закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Положеннями ст. 152 ЦПК України, встановлені види забезпечення позову, в тому числі і накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або у третіх осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачка оспорює договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20 жовтня 2011 року. Таким чином предметом спору фактично є нерухоме майно, а саме вказана в договорі квартира.
Із змісту оскаржуваної ухвали слідує, що арешт накладено на спірну квартиру, і вказана квартира належить відповідачу по справі ОСОБА_6
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд обґрунтовано виходив з того, що невжиття заходів забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно (квартиру), може утруднити виконання рішення за даним позовом, за такого оскаржувана ухвала, як відповідаюча вимогам закону не підлягає скасуванню.
В оскаржуваній ухвалі не міститься заборони щодо обмеження користування вказаним майном, а інші обмеження щодо вказаного майна, як то заборона розпорядження ним - відповідають вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.
Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча :
Судді: