Справа №487/9778/13-ц 26.12.2013 26.12.2013 26.12.2013
Провадження №22-ц/784/3927/13
Суддя суду першої інстанції: Павлова Ж.П.
Суддя-доповідач апеляційного суду: Шаманська Н.О.
26 грудня 2013 р. м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання: Богатирьовій В.А.,
за участю: позивача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2013 р., постановлену за позовом
ОСОБА_3
до
судді Центрального районного суду м. Миколаєва Селіванової Олени Олександрівни
про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,
У жовтні 2013 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до судді Центрального районного суду м. Миколаєва Селіванової О.О. про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної та моральної шкоди .
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2013 р. у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, просив про скасування ухвали суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Так, звертаючись до суду, ОСОБА_3 посилався на те, що в 2011 р. суддею Центрального районного суду м. Миколаєва Селівановою О.О. розглядалась кримінальна справа за обвинувачення ОСОБА_4 На думку позивача, при розгляді даної кримінальної справи суддею були допущені порушення діючого законодавства, оскільки справа розглядалась російською мовою. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив зобов'язати суддю надати письмову відповідь про причини порушень вимог закону та стягнути 100 000 грн. матеріальної та моральної шкоди.
Отже, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач фактично оскаржує дії судді, вчинені у зв'язку зі здійсненням правосуддя.
Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом ( ст. ст. 126, 129).
Згідно з зазначеними положеннями Конституції України судові рішення і відповідно дії або бездіяльність судів (суддів) з питань здійснення правосуддя (пов'язаних із підготовкою й розглядом справ у судових інстанціях) можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не в інший суд першої інстанції. Останнє порушувало б і принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.
Суд є органом , який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку, визначеному ст. 129 Конституції України і законодавством про судочинство.
Здійснення правосуддя в Україні врегульоване конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Відповідно до ст. 62 Конституції України матеріальна й моральна шкода, завдана безпідставним засудженням, відшкодовується державою лише в разі скасування вироку як неправосудного. Проте й у цьому разі за заподіяну особі шкоду відповідає не суд або суддя, а держава.
Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у цивільній справі. Винятками є лише випадки коли суд (суддя) виступає не як орган (особа) , що здійснює правосуддя, а як будь-яка інша установа (особа). Заяви, скарги, спрямовані на дії судді при здійсненні правосуддя, не підлягають розглядові в суді першої інстанції, оскільки відповідно до закону є інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» роз'яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства та підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 312-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу суді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2013 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: