Справа №486/1259/13-ц 26.12.2013 26.12.2013 26.12.2013
Провадження №22-ц/784/4149/13
Головуючий у першій інстанції- Бобровський І.М.
Категорія 27 Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.
26 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Данилової О.О.
суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.
при секретарі - Богатирьовій В.А.,
за участю представника позивача - Колеснікової О.О.,
відповідачки - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_2
на рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом
публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
до ОСОБА_2
про стягнення кредитної заборгованості
1 червня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Позивач зазначав, що 11 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 002-14051-111207, за яким відповідачці відкрито картковий рахунок з видачею кредитної картки за тарифним пакетом «Visa Класичний» та видано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії.
Посилаючись на порушення позичальником кредитних зобов'язань та утворення станом на 17 грудня 2012 року заборгованості в розмірі 6 858,16 грн., ПАТ «Дельта Банк» просив стягнути з ОСОБА_2 6858,16 грн. кредитного боргу, в тому числі 3 151,93 грн. за тілом кредиту, 1 538,71 грн. процентів, 2167,52 грн. комісії, а також судовий збір.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на сплив строку позовної давності та недоведеність розрахунку заборгованості.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 листопада 2013 року позов задоволено, на користь ПАТ «Дельта Банк» з ОСОБА_2 стягнуто 6858,16 грн. кредитної заборгованості та 229,4 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просила рішення скасувати та відмовити в позові. Апелянт посилалась на ті ж обставини, що були підставою її заперечень.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір № 002-14051-111207 про надання кредитних коштів шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення кредитного договору з лімітом 3 000 грн. (а.с. 7-8).
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що він діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Сторонами узгоджені умови кредитування, які передбачені Тарифами на обслуговування платіжної картки "Visa Classic" тарифного пакету "Visa Друг" (а.с.9): процентна ставка - 24,9 % річних, плата за обслуговування кредитного залишку - 2,99 % від суми використаних кредитних коштів (комісія), обов'язковий мінімальний платіж - 7% від суми використаних коштів.
Готівкові кошти з карткового рахунку ОСОБА_2 отримувала у період з грудня 2007 року по 20 лютого 2009 року, сплату платежів здійснювала до 24 січня 2011 року (а.с.6).
Станом на 17 грудня 2012 року заборгованість ОСОБА_2 складає 3 151,93 грн. за тілом кредиту, 1 538,71 грн. процентів, 2167,52 грн. комісії.
Розмір заборгованості підтверджено і витягом з рахунку відповідачки 709253-2013/1015 (а.с.41-47).
Будь-яких доказів невірності наданого розрахунку відповідачка суду не надала.
Встановивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність невиконаних ОСОБА_2 кредитних зобов'язань за кредитним договором від 11 грудня 2007 року та підстав для стягнення боргу, в тому числі тіла кредиту, процентів та комісії, відповідно до статей 526, 1048, 1050 ЦК.
Колегія суддів не може прийняти до уваги посилання апелянта на сплив строку позовної давності за вимогами про стягнення кредитної заборгованості.
Так, відповідно до статті 256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК).
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України).
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
Оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Разом з тим, відповідно до частин 1, 3 статті 264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (частини 1, 3 статті 264 ЦК ).
Загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК).
Оскільки з наданого позивачем розрахунку, витягу з особового рахунку (а.с.6,44) та пояснень відповідачки вбачається, що останній платіж ОСОБА_2 здійснила 24 січня 2011 року, то перебіг позовної давності за попередніми платежами перервався, та з цього часу перебіг позовної давності почався заново.
Отже, звернувшись до суду у червні 2013 року, ПАТ «Дельта Банк» не пропустив строку позовної давності за вимогами про стягнення кредитної заборгованості.
Таким чином, основний висновок суду про наявність підстав для задоволення позову відповідає вимогам цивільного законодавства, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді