Справа №784/4996/13 17.12.2013 17.12.2013 17.12.2013
Провадження №22-ц/784/3905/13 Головуючий у першій інстанції Кологрива Т.М.
Категорія 23 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Шпонарській О.Ю.,
за участю представників відповідача - Рибакової Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «Вісла»
на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2013 року
за позовом
ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Вісла» про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, -
У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма «Вісла» про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
Позивач зазначав, що відповідно до Державного акту на право власності на землю від 28 листопада 2001 року він є власником земельної ділянки загальною площею 7.12 га, яка розташована на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району Миколаївської області, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У вересні 2005 року між ним та ТОВ «Агрофірма «Вісла» було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки.
В порушення умов даного договору відповідач, користуючись його земельною ділянкою, належну йому орендну плату за 2012 рік у розмірі 7608 грн.45 коп. не виплатив.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2012 року, яке ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 лютого 2013 року залишено без змін, даний договір оренди розірвано.
Між тим, відповідач продовжував користуватися його земельною ділянкою і повернув її йому лише 19 липня 2013 року. Такими діями відповідача, він був позбавлений можливості отримати дохід від належної йому земельної ділянки, у зв'язку з чим завдано збитків, розмір яких відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 становить 49 549 грн.60 коп.
Посилаючись на те, що відповідачем було порушено умови договору оренди щодо виплати належної йому орендної плати за 2012 рік, товариство незаконно користувалося належною йому земельною ділянкою після розірвання цього договору, що позбавило його можливості отримати доходи від користування нею, позивач просив стягнути з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на його користь заборгованість по орендній платі за 2012 рік у розмірі 7608 грн.45 коп. та завдані збитки за самовільне користування земельною ділянкою у розмірі 49 549 грн. 60 коп.
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено: стягнути з ТОВ «Агрофірма «Вісла» на користь ОСОБА_4 заборгованість по орендній платі за 2012 рік - 673 грн.66 коп, збитки за самовільне використання земельної ділянки - 22 524 грн.90 коп., судовий збір - 231 грн.99 коп. та витрати за оплату юридичної допомоги - 252 грн.35 коп. В задоволені решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Агрофірма «Вісла», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, незастосування норм матеріального права, які регулюють відповідні правовідносини, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 111- МК № 033641 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 7,12 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Арбузинського району.
У 2005 році ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма «Вісла» уклали договір оренди вищевказаної земельної ділянки, який 29 травня 2006 року був зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів в Миколаївській регіональній філії.
За порушення відповідачем умов договору щодо сплати позивачеві орендної плати за користування його землею рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2012 року, яке ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 05 лютого 2013 року залишено без змін, вищевказаний договір оренди розірвано.
Спірна земельна ділянка була повернута ТОВ «Агрофірма «Вісла» позивачеві відповідно до акту передачі та приймання 19 липня 2013 року ( а.с.16)
Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" встановлений обов'язок орендаря у разі припинення договору оренди землі повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
За такого, суд першої інстанції вірно вважав, що укладений між сторонами договір оренди є припиненим з 05 лютого 2013р. і правових підстав для користування спірною земельною ділянкою після спливу цього терміну у відповідача не було. А тому, доводи відповідача щодо правомірності користування земельною ділянкою до складання акту прийому-передачі є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не здійснив реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з врахуванням вищевикладеного правового значення не мають.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Оскільки після набрання чинності рішенням суду про розірвання договору оренди правової підстави користуватися вказаною земельною ділянкою з боку ТОВ «Агрофірма «Вісла» не було, то таке користування може вважатися самовільним зайняттям цієї земельної ділянки.
Відповідно до ст.157 ЗК України та роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", зокрема у п.14, порядок визначення та відшкодування збитків власникам та землекористувачам встановлюються Кабінетом Міністрів України постановою якого від 19 квітня 1993 р. № 284 затверджений "Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", який передбачає створення спеціальних комісій для визначення розміру заподіяних збитків, включаючи і неодержані доходи в зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Тобто, збитки, заподіяні ОСОБА_4 самовільним зайняттям відповідачем його земельної ділянки, повинні розраховуватися комісією, створеною Арбузинською районною державною адміністрацією Миколаївської області.
Відповідно до акту про результати роботи комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від11 жовтня 2013 року, затвердженого розпорядженням голови Арбузинської райдержадміністрації, розмір заподіяного позивачеві збитку за період з 05 лютого по 19 липня 2013 року з врахуванням середнього показника урожайності озимої пшениці, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, становить 11884 грн. 06 коп. ( за ціною реалізації відповідно до даних відповідача) і 22 525 грн.99 коп.( виходячи із середньої ціни по району)( а.с.42-43).
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача збитку у розмірі 22 525 грн. 99 коп.
За такого твердження апелянта про те, що спричинення відповідачеві шкоди слід розраховувати відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007р. № 963, погодитися не можна.
Вищевказана Методика застосовується виключно за переліком правопорушень, зазначених у її назві, та не регулює питань відшкодування збитків, в тому числі неотриманого доходу, завданого власнику земельної ділянки.
Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з дотриманням вимог процесуального та матеріального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновку суду, то апеляційну скаргу відповідача , в межах її доводів, слід відхилити, а рішення суду першої інстанції в силу ч.1 ст. 308 ЦПК України залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» - відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: