Справа №784/4959/13 17.12.2013 17.12.2013 17.12.2013
Провадження №22-ц/784/3879/13
Головуючий у першій інстанції Батченко О.В.
Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Базовкіної Т.М.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,
при секретарі судового засідання - Шпонарській О.Ю.,
за участю представника позивачки - ОСОБА_3,
відповідачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника ОСОБА_6,
відповідачів - ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційними скаргами
представника позивачки ОСОБА_9 - ОСОБА_3;
ОСОБА_4, ОСОБА_5
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2013 року
за позовом
ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, третя особа - Миколаївська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою
та зустрічним позовом
ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про визначення порядку користування земельною ділянкою
У квітні 2010 року ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, третя особа - Миколаївська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позивачка в обґрунтування позову посилалася на те, що їй належить 36/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 Іншими співвласниками домоволодіння, яке знаходиться на земельній ділянці площею 680 кв.м, є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_10
Оскільки вони не дійшли згоди щодо порядку користування земельною ділянкою та неодноразово уточнюючи свої позовні вимоги, позивачка остаточно просила визначити порядок користування земельною ділянкою площею 680 кв.м. за вищевказаною адресою виходячи з того, що їй на праві користування належить 36/100 часток земельної ділянки.
У липні 2013 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про визначення порядку користування земельною ділянкою.
Позивачі зазначали, що вони та відповідачі є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1. При проведенні судової будівельно-технічної експертизи було з'ясовано, що вони мають право на користування 56/100 частками земельної ділянки за вказаною адресою, тобто 380.8 кв.м., фактично користуються на 100.01 кв.м. менше. Тоді як ОСОБА_9 та ОСОБА_7 користуються земельною ділянкою, що значно більша їх часток.
Посилаючись на викладені обставини, просили визначити порядок користування земельною ділянкою за другим варіантом судової будівельно -технічної експертизи.
Дані позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_11 та зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.
Представник ОСОБА_11 - ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, посилаючись на не з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права, просив рішення суду щодо відмови у задоволенні її позову скасувати та ухвалити нове про задоволення її вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на неправильні висновки суду щодо фактів і відповідних їм правовідносин, просили рішення суду в частині відмови у задоволені зустрічного позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення їх вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивачки, відповідачів та їх представників, перевіривши правильність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_9 - ОСОБА_3 належить відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Відмовляючи у задоволені як первісного так і зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що між колишніми співвласниками спірного домоволодіння склався певний порядок користування земельною ділянкою на підставі рішення товариського суду при ЖЕК -3 від 11 вересня 1974 року, а в даний час при наявності добудов вбачаються лише підстави для часткової зміни раніше установленого порядку.
Між тим, з таким висновком суду погодитися не можна.
З матеріалів інвентарної справи Миколаївського МБТІ № 2037 вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 на підставі купчої від 20 січня 1908 року, постанови Миколаївської житлової комісії від 21 липня 1923 року про денаціоналізацію на праві власності належав ОСОБА_12
За договором купівлі-продажу від 20 січня 1929 року - 1/3 частку домоволодіння він продав ОСОБА_13, а за договором купівлі-продажу від 24 червня 1929 року - 2/3 частки ОСОБА_14
Відповідно до договору співвласників домоволодіння від 30 червня 1959 року, ОСОБА_14 належить 68/100 часток (будівлі А-1 та Б-1), а ОСОБА_13 32/100 частки ( будівля В-1) даного домоволодіння.
Починаючи з 1959 року неодноразово відбувалися зміни власників спірного домоволодіння та розміру їх часток. Оскільки право спільної часткової власності на домоволодіння виникло у 1929 році, то порядок користування земельною ділянкою повинен бути встановлений пропорційно часткам сторін у будинку на час виникнення спільної часткової власності .
Так, ОСОБА_14 за договором дарування від 09 червня 1959 року подарувала 38/100 часток ОСОБА_15, а 12/100 часток 26 лютого 1963 року - ОСОБА_16 При цьому у її власності залишилося 18/100 часток даного домоволодіння.
Належну ОСОБА_15 частку після його смерті в порядку спадкування за законом отримали його дружина ОСОБА_17 та син ОСОБА_18, які за договором купівлі-продажу від 19 березня 1968 року 32/100 частки продали ОСОБА_19 та ОСОБА_20, а 6/100 часток за договором дарування від цієї ж дати подарували ОСОБА_14
Станом на 01 квітня 1968 року співвласниками даного домоволодіння були : ОСОБА_13 - 32/100 часток; ОСОБА_14 - 24/100 часток, ОСОБА_16 - 12/100 часток та ОСОБА_19, ОСОБА_20 - 32/100 часток.
За договором купівлі-продажу від 18 лютого 1969 року ОСОБА_19, ОСОБА_20 -8/100 часток продали ОСОБА_21 та ОСОБА_22
ОСОБА_16 належні їй 12/100 часток за договором дарування від 17 липня 1970 року подарувала ОСОБА_23
26 липня 1975 року ОСОБА_23 належні йому 3/25 часток (12/100) 15.2 кв.м. жилої площі літ.В-1 за договором дарування подарував ОСОБА_24
Належні ОСОБА_14 6/25 ( 24/100 ) часток за договором дарування від 19 серпня 1975 року остання подарувала ОСОБА_23
Після смерті ОСОБА_19 його спадкоємиця ОСОБА_25 6/25 часток подарувала ОСОБА_26 за договором дарування від 22 жовтня 1981 року. ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 стали власниками 6/25 часток цього домоволодіння на підставі договору міни від 15 травня 1993 року між ними та ОСОБА_26
За договором дарування від 01 серпня 2007 року між ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_31 та ОСОБА_23 належні їм 42/100 частки спірного домоволодіння у рівних частках подарували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 21/100 кожній.
ОСОБА_21 та ОСОБА_22 2/25 часток за договором дарування від 24 травня 1985 року подарували ОСОБА_32, а той 08 серпня 1992 року продав ОСОБА_33 За договором купівлі - продажу від 04 січня 2002 року ОСОБА_33 продав 8/100 часток ОСОБА_23
ОСОБА_13 належну їй частку за договорами купівлі-продажу від 01 вересня 1976 року продала по 4/25 часток кожній ОСОБА_34 та ОСОБА_35
ОСОБА_35 належну їй частку за договором дарування від 22 грудня 1977 року подарувала ОСОБА_36, та в свою чергу 07 квітня 1978 року - ОСОБА_37 Остання ж 06 березня 2007 року подарувала ОСОБА_7
Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 25 травня 2007 року 13/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_7, надано нову адресу АДРЕСА_1.
За договором купівлі - продажу від 13 квітня 1984 року ОСОБА_34 3/25 частки продала ОСОБА_10, а за договором купівлі-продажу від 05 червня 1990 року 1/25 частки - ОСОБА_9
Таким чином, станом на 05 червня 1990 року ОСОБА_9 була власником 4/25 часток спірного домоволодіння.
Відповідно рішення виконкому Центральної районної ради народних депутатів №73 від 23 квітня 1993 року ОСОБА_9 оформлено збільшення житлової площі в будинку літ. В за рахунок переобладнання приміщення 1-10 з кухні у житлове з переплануванням, зменшення житлової площі в жилій прибудові літ. А1-2 за рахунок переобладнання житлової кімнати у службову. Цим же рішенням їй оформлено житлову прибудову літ.В1, другий поверх житлової прибудови літ.А1-2, а також гараж та сіни. Внаслідок такого будівництва частка ОСОБА_9 в домоволодінні збільшилася з 16/100 ( 4/25) до 36/100 часток ( а.с.141,154).
Як вбачається із копії свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 25 червня 1993 року співвласниками спірного домоволодіння ( на вказану дату) були:
ОСОБА_10 - 9/100 часток; ОСОБА_9 - 36/100 часток; ОСОБА_38 - 6/100 часток; ОСОБА_23 - 18/100 часток, ОСОБА_39- 18/100 часток, ОСОБА_37- 13/100 часток.
На час звернення до суду з даним позовом власниками спірного домоволодіння є :
ОСОБА_9 - 36/100 часток, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - 42/100 часток; ОСОБА_7- 13/100 часток, ОСОБА_10-16/100 часток.
Відповідно до ч.1 ст.90 ЗК УРСР( в ред.1970 р.), ст.30 ЗК УРСР( в ред.1992 р.), ч.3 ст.377 ЦК України, ст.120 ЗК України, якщо договором при відчуженні житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією часткою земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Як вбачається із роз'яснень, викладених у п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ N 7, від 16.04.2004, порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до статті 88 ЗК бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.
Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось із співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Рішенням товариського суду при ЖЕК-3 від 11 вересня 1974 року між співвласниками домоволодіння було визначено порядок користування спірною земельною ділянкою, за яким в користування:
ОСОБА_14 (24/100) виділено земельну ділянку площею 131 кв.м., ОСОБА_21 ( 8/100) і ОСОБА_19 (24/100) -141 кв.м., в їх користуванні знаходився житловий будинок літ.Б-2 ( їх правонаступники ОСОБА_4 та ОСОБА_5);
ОСОБА_13 (32/100) - 294 кв.м.( її правонаступниками є ОСОБА_9 в частині житлової прибудови літ.А1, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, які користуються житловим будинком літ. А);
ОСОБА_23 (12/100) -114 кв.м.( правонаступник ОСОБА_9), користується жилим будинком літ.В.
Тобто, між співвласниками домоволодіння було визначено порядок користування спірною земельною ділянкою залежно від розміру часток у спільній власності на будинок. Сторони фактично користувалися земельною ділянкою відповідно до цього рішення.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, наступні зміни в розмірі часток у спільній власності на будинок, які сталися в зв'язку з прибудовою, перебудовою будинків та будівництвом господарських споруд, спричинили зміну встановленого порядку користування земельною ділянкою. Крім того, відбулася зміна і співвласників домоволодіння.
За такого висновок суду про відсутність підстав для визначення порядку користування земельною ділянкою для нових власників є безпідставним.
Відповідно до матеріалів інвентарної справи, зокрема облікового опису по земельній ділянці, рішення виконкому Миколаївської міської ради №1167 від 5 жовтня 1976 року, рішення сесії Миколаївської міської ради №16/9 від 12 лютого 1993 року площа земельної ділянки, виділеної у користування за вказаною адресою складає 680 кв.м., ( а.с.26)
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи, пояснень експерта у суді апеляційної інстанції, при визначенні порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою вона виходила не із розміру часток співвласників у домоволодінні на теперішній час, а з розміру часток на час виникнення спільної часткової власності, згідно яких ОСОБА_9 належить 16/100 часток; ОСОБА_7 - 16/100 часток; ОСОБА_4, ОСОБА_5- 56/100 часток, ОСОБА_10 - 12/100 часток.
Як вбачається із висновку судової будівельно-технічної експертизи №125-049 від 10 червня 2013 року, вхід на спірну земельну ділянку з боку АДРЕСА_1 здійснюється через
металеві ворота шириною 2.75 м., що знаходяться у користуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_7, а також через металеві ворота шириною 3.25 м. з боку АДРЕСА_1 на частину земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_7
Співвласник ОСОБА_10 ділянкою спільного користування на території подвір'я не користується, так як має окремий вхід в частину житлового будинку літ.А.з АДРЕСА_1. В її користуванні надвірних господарських споруд не має.
З враховунням площі земельної ділянки - 680 кв.м. та розміру первісних часток у домоволодінні кожного із співвласників вони мають право на користування земельними ділянками такою площею: ОСОБА_9 - 108,8 кв.м., ОСОБА_7 - 108.8 кв.м., ОСОБА_10- 81.6 кв.м., ОСОБА_4 і ОСОБА_40 - 380.8 кв.м.
Відповідно до першого варіанту вищевказаної експертизи, який розроблено відповідно до порядку користування, який склався між сторонами, ОСОБА_9 фактично користується земельною ділянкою площею 190.46 кв.м., що на 81.6 кв.м. більше від її ідеальної частки, ОСОБА_7 - земельною ділянкою 149.15 кв.м., що також більше від ідеальної частки на 40.35 кв.м., ОСОБА_4, ОСОБА_5 - земельною ділянкою площею 280.79 кв.м., що на 100.01 кв.м. менше від ідеальної частки, ОСОБА_10- земельною ділянкою площею 59.59 кв.м., що на 22.01 кв.м. менше від ідеальної частки.
Враховуючи, що вказаний варіант судової будівельно-технічної експертизи порушує права ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, оскільки у користування ОСОБА_9 пропонується виділити земельну ділянку, яка відповідає розміру її частки в домоволодіння на теперішній час, але не відповідає розміру ідеальних часток співвласників, а за такого він є неприйнятим для визначення порядку користування земельною ділянкою.
Третій варіант вищевказаної судової будівельно-технічної експертизи, який розроблено з врахуванням побажань співвласника ОСОБА_9( і саме за цим варіантом позивачка бажає визначити порядок користування земельною ділянкою), також не може бути взятий за основу. Земельні ділянки, які виділяються у користування співвласникам хоча і є найбільш наближеними до ідеальних часток, між тим земельна ділянка, яку пропонується виділити у спільне користування сторін перешкоджає належному користуванню відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їх часткою у домоволодінні ( сходи на другий поверх знаходяться на земельній ділянці спільного користування ). Крім того, при наявності можливості облаштування окремого в'їзду ОСОБА_9 та ОСОБА_7 через ворота, якими останній користується, йому виділяється земельна ділянка, яка на 37.34 кв.м. більша від ідеальної частки, при цьому в'їзд на територію подвір'я для всіх співвласників здійснюється через ворота, які знаходяться у користуванні ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Враховуючи обставини справи та побажання позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які наполягають і не заперечують проти виділення їм земельної ділянки, незважаючи на зменшення її площі, колегія суддів вважає за можливе визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом №2 судової будівельно - технічної експертизи.
Площа земельної ділянки, яка виділяється у користування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за даним варіантом хоча і менша від розміру ідеально належної їм частки на 68.16 кв.м.( відхилення відповідно до трьох варіантів експертизи є найменшим), але надає можливість виділити у користування вказаних осіб земельну ділянку з окремим в'їздом, забезпечити найбільш повну ізоляцію частин всіх співвласників та здійснення обслуговування за частинами будинку. При цьому жодним чином не порушуються права інших співвласників.
Розмір земельної ділянки, яку пропонується виділити за всіма трьома варіантами судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_9, значно перевищує розмір земельної ділянки, яка повинна бути у її користуванні, виходячи із розміру частки в домоволодінні на час виникнення спільної часткової власності -16/100, що в землі становить 108.8 кв.м. На теперішній час під будівлями позивачки фактично зайнято земельну ділянку площею 150.19 кв.м.
Також колегія суддів бере до уваги те, що ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_10 не надали своєї згоди на визначення порядку користування земельною ділянкою ОСОБА_9 із значним відхиленням від її частки.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_9 .
Враховуючи вищевикладене, посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачці ОСОБА_9 повинна бути виділена земельна ділянка, яка відповідає її частці у домоволодінні на теперішній час, тобто 36/100 часток не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з вимогами про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до розміру їх частки у домоволодінні за варіантом № 2 вищевказаного висновку судової будівельно-технічної експертизи.
ОСОБА_7 і ОСОБА_10 такі позовні вимоги не пред'являли.
За такого, підстав для визначення порядку користування земельною ділянкою за зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для інших співвласників спірного домоволодіння не має.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за можливе визначити порядок користування земельною ділянкою площею 680 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 125-049 від 10 червня 2013 року, за яким у користування ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виділити земельну ділянку площею 312.64 кв. м., під будівлями - 169.7 кв.м., під подвір'ям - 142.94 кв.м.
Решту земельної ділянки загальною площею 367.36 кв.м. залишити у спільному користуванні ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10
Для співвласників ОСОБА_7, ОСОБА_9 необхідно зробити окремий в'їзд з установкою воріт на ширину не менше 3 м., як відображено у додатку №2 даного висновку експертизи.
Межі земельної ділянки, яка виділяється ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відображено на схематичному плані додатку №2 до даного варіанту експертизи.
З урахуванням викладеного рішення суду на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким у задоволенні позову ОСОБА_9 необхідно відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_9 - ОСОБА_3 - відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 про визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити.
Визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 129-049 від 10 червня 2013 року, проведеної експертом регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області ОСОБА_41
Виділити у користування ОСОБА_4, ОСОБА_5 земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 312.64 кв.м., з яких: під будівлями -169.7 кв.м., під подвір'ям - 142.94 кв.м.
Решту земельної ділянки загальною площею 367.36 кв.м. залишити у спільному користуванні ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_10
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: