Справа №490/1450/13-ц 23.12.2013 23.12.2013 23.12.2013
Провадження № 22ц-784/4088/13 Головуючий у 1-й інстанції: Батченко О.В.
Категорія 24 Доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
23 грудня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Кутової Т.З.,
суддів: Крамаренко Т.В., Буренкової К.О.,
із секретарем судового засідання: Шпонарською О.Ю.
за участю: представника позивача Тертичної Ю.В., відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Міського Комунального підприємства «Миколаївводоканал» на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (далі - МКП «Миколаївводоканал») до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення,
В лютому 2013 року МКП «Миколаївводоканал» звернулось з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення.
Позивач зазначав, що відповідачі проживають в квартирі АДРЕСА_1 та користуються послугами водопостачання та водовідведення, постачальником яких є МКП «Миколаївводоканал». Проте з квітня 2000 року по грудень 2012 року не виконують свій обов'язок щодо оплати вартості послуг з водопостачання та водовідведення. Позивач уточнював свої позовні вимоги та збільшив проміжок часу, за який проведено перерахунок та просив стягнути з відповідачів 3178 грн. 54 коп. за період з квітня 2000 року по вересень 2013 року.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і постановити нове рішення, яким позов МКП «Миколаївводоканал» задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачем в частині вимог пропущено строк позовної давності, а в частині позовних вимог, в зв'язку з неналежною якістю наданих послуг.
Між тим, з вказаними висновками суду погодитись не можна, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають доказам по справі.
Відповідно до ст. 68 ЖК України, ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживачів послуг з водопостачання покладено обов'язок своєчасної щомісячної сплати зазначених послуг.
Так, з матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що житловий будинок за АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ТОВ «Ліс Центр С». МКП «Миколаїввводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання для населення, які знаходяться на балансі вказаного підприємства та проводить абонентське обслуговування відповідно до укладених договорів ТОВ «Ліс Центр С» та МКР «Миколаїввводоканал» (а.с. 40-58).
Відповідно до довідок ТОВ «Ліс Центр С» виданих 7 квітня 2011 та 7 серпня 2013 року наймачем квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_7, який виписаний з даної квартири в зв'язку зі смертю з ІНФОРМАЦІЯ_1 року. на даний час в цій квартирі проживають та зареєстровані відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які і є споживачами послуг наданих МКП «Миколаївводолканал» (а.с. 6, 39).
На вказану квартиру на ім'я попереднього наймача ОСОБА_7 в МКП «Миколаївводоканал» було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 за яким здійснюється облік з постачання наданих послуг (а.с. 8-13). Суд вірно зазначив в рішенні, що облік наданих послуг шляхом відкриття особового рахунку відповідав діючому на той час законодавству.
Також судом вірно вказано, що відсутність договору на постачання комунальних послуг з відповідачами, як то передбачено ст. 19 Закону України «Про комунальні послуги», не звільняє останніх щодо обов'язкової оплати отриманих послуг відповідно до положень ст.ст. 11, 509 ЦК України.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем до уточненої позовної вимоги від 11 жовтня 2013 року в зв'язку з частковою оплатою боргу, заборгованість відповідачів за вказані спожиті послуги за період з жовтня 2000 року по жовтень 2013 року, становить 3178, 54 грн., яка нарахована відповідно до норм, затверджених рішенням Миколаївської міської ради за № 385 від 26 червня 1998 року.
Враховуючи, що відповідачі не виконали зобов'язання щодо своєчасної оплати комунальних послуг з водопостачання, позовні вимоги про стягнення нарахованої заборгованості є обгрунтованими.
Між тим, суд відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог виходив з того, що вимоги заявлені поза межами позовної давності, а в іншій частині з того, що надана послуга є неякісною та розрахункова норма споживання води є завищеною.
Однак з вказаним висновком не можна погодитись, оскільки він не відповідає вимогам закону та доказам по справі.
Разом з тим, відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до положень ст. 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дій , що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Так, після пред'явлення позову, відповідачами в касу МКП «Миколаївводоканал» було здійснено поточний платіж за март-червень 2013 року в сумі 253 грн. та сплачено частину боргу в сумі 1000 грн., про що зазначено в відповідній квитанції (а.с. 121). Таким чином, посилання суду на відсутність доказів визнання боргу не відповідає матеріалам справи. При цьому, посилання відповідачів на те, що часткова сплата боргу мала місце не в зв'язку з його визнанням, а в зв'язку з необхідністю отримання довідки, не має правового значення.
За такого підстави для застосування позовної давності відсутні.
Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених ПКМУ № 630 від 21 липня 2005 року та «Правилами проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості», затверджених ПКМУ № 151 від 10 лютого 2010 року встановлено відповідний порядок проведення перерахунку в зв'язку з наданням неякісних послуг.
Однак відповідачі в установленому порядку не звертались з заявою про здійснення такого перерахунку до постачальника послуг, тобто до позивача. За такого, суд безпідставно вказав на неякісність послуг, оскільки належні докази з цього приводу відсутні та довільно, в порушення встановленому нормативними актами порядку, визначив суму сплачену відповідачами в рахунок заборгованості, як достатньою в зв'язку, на думку суду, з неякісністю послуг.
Враховуючи наведене, рішення районного суду на підставі положень п.3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів в солідарному порядку, як то встановлено ст. 64 ЖК України, заборгованість в сумі 3178 грн. 54 коп.
Також відповідно до положень ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з кожного відповідача по 76 грн. 46 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 303, 307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міського Комунального підприємства «Миколаївводоканал» задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 жовтня 2013 року скасувати, та по справі ухвалити нове рішення.
Стягнути на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку 3178 грн. 54 коп. (три тисячі сто сімдесят вісім грн. 54 коп.) та з кожного по 76 грн. 46 коп. судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуюча:
Судді: