ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/518 20.12.13
За позовом Компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані"
До 1) Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі"
2) Міністерства екології та природних ресурсів України
Про припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 26336
Судді Л.В. Прокопенко (гол.)
І.О. Домнічева
Ю.В. Картавцева
Представники:
Від позивача Подоляк А.В. - представник
Кудрицька Т.Ю. - представник
Від відповідача 1 Фурман В.В. - представник (дов. № 1 від 02.01.2013)
Від відповідача 2 Тимченко В.В. - представник (довіреність № 21224/06/10-12 від 31.10.2013)
Суть спору:
Компанія "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" (відповідач-1) та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (відповідач-2) про заборону відповідачу-1 пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат "Генріх, з.п.", визнання недійсним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в частині положень про внесення гербіцидного препарату "Генріх, з.п." до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", зобов'язання відповідача-2 виключити гербіцидний препарат "Генріх, з.п." з державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та зобов'язання відповідача-2 виключити гербіцидний препарат "Генріх, з.п." з "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні", 2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача-1 з пропонування для продажу та продажу гербіцидного препарату "Генріх, з.п." та видача відповідачем-2 наказу про державну реєстрацію гербіцидного препарату "Генріх, з.п.", що є введенням в цивільний оборот вказаного препарату, порушують права інтелектуальної власності позивача на винахід "Фтороалкоксіамінотриазини", що охороняється Патентом України № 26336.
Ухвалою суду від 18.12.2009 порушено провадження у справі № 54/518, розгляд справи призначено на 05.02.2010.
Представники відповідачів у судове засідання 05.02.2010 не з'явилися, витребуваних документів суду не надали. Від відповідача-2 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника, який перебуває у відпустці.
Ухвалою суду від 05.02.2010 розгляд справи відкладено на 12.03.2010.
У зв'язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 12.03.2010, не відбулось.
Ухвалою суду від 12.04.2010 розгляд справи призначено на 28.04.2010.
У поданому відзиві на позов відповідач-2 заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що Мінприроди при державній реєстрації препарату "Генріх, з.п." діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
Як випливає зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач-1 пропонує до продажу та продає гербіцидний препарат "Генріх, з.п.", діючою речовиною якого є трифлусульфурон метил. На думку позивача, при використанні препарату "Генріх з.п." використовується кожна ознака, включена до незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 26336 (або ознака еквівалентна їй), а відтак використовується продукт, що охороняється вказаним патентом.
Таким чином, для вирішення спору по суті необхідно з'ясувати, чи використовується кожна ознака незалежного пункту формули (або ознака еквівалентна їй) винаходу за Патентом України № 26336 при пропонуванні для продажу та продажу гербіцидного препарату "Генріх, з.п.".
Як передбачено ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.
Оскільки роз'яснення вищезазначених питань потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
Ухвалою суду від 28.04.2010 призначено у справі № 54/518 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Дорошенку Олександру Федоровичу та Петренку Сергію Анатолійовичу (робоча адреса: НДІ інтелектуальної власності АПрН України, 03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, корп. 4, 13 пов.), провадження у справі № 54/518 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
24.11.2010 відділом діловодства суду отримано Висновок № 642 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 22.11.2010 у господарській справі № 54/518.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 54/518 від 24.11.2010 судді Прокопенко Л.В. доручено прийняти до свого провадження справу № 54/518.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою суду від 01.12.2010 суддею Прокопенко Л.В. прийнято справу № 54/518 до свого провадження та поновлено провадження у справі, а також призначено її розгляд на 21.12.2010.
В судовому засіданні 21.12.2010 представником позивача було подано клопотання про залучення доказу - виписки з Державного реєстру патентів на винаходи станом на 12.11.2010 та заяву про виправлення описки у позовній заяві та у письмових поясненнях, наданих позивачем у найменуванні відповідача - 1, а саме зазначити правильне найменування - Іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі".
Дані клопотання задоволені.
Представники відповідачів в судове засідання 21.12.2010 не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Ухвалою суду від 21.12.2010 слухання справи відкладено на 19.01.2011.
28.12.2010 відділом діловодства суду отримано клопотання (вих. № 877/12/10 від 28.12.2010) від представника відповідача 1 про залучення доказу та зупинення провадження у справі № 54/518, мотивоване наступним:
- відповідачу 1 стало відомо, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться на розгляді справа № 9/96 за позовом ТОВ "Агросфера" до Е.І. Дюпон де Немур енд Компані та до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України про визнання недійсним Патенту України на винахід № 26336, власником якого є позивач у справі № 54/518 - Е.І. Дюпон де Немур енд Компані;
- позовні вимоги Е.І. Дюпон де Немур енд Компані у справі № 54/518 ґрунтуються на правах інтелектуальної власності на винахід, який захищено Патентом України № 26336;
- зміст позовних вимог ТОВ "Агросфера" у справі № 9/96 це - визнання недійсним Патенту України на винахід № 26336, власником якого є Е.І. Дюпон де Немур енд Компані.
Представники відповідачів в судове засідання 19.01.2011 не з'явились, про причини неявки не повідомили.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача 1 про залучення доказу та зупинення провадження у справі № 54/518 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 19.01.2011 зупинено провадження у справі .
Відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, усунуто.
Відповідно до ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою суду від 17.12.2012 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 01.02.2013.
31.01.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
31.01.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача 1 отримано клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 01.02.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та надав заяву про відшкодування судових витрат.
В судове засідання 01.02.2013 представник відповідача 1 не з'явився, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 01.02.2013 представник відповідача 2 з'явився, надав суду клопотання про зміну сторони правонаступником, а саме замінити Міністерство охорони навколишнього природного середовища України на її правонаступника Міністерство екології та природних ресурсів України.
Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі.
За таких обставин клопотання представника відповідача 2 задоволено.
Ухвалою від 01.02.2013 відкладено розгляд справи до 22.02.2013.
В судовому засіданні від 22.02.2013 оголошено перерву до 27.02.2013.
В судовому засіданні від 27.02.2013 оголошено перерву до 12.03.2013.
12.03.2013 через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшла заява про відвід судді Прокопенко Л.В.
12.03.2013 через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшли клопотання про колегіальний розгляд справи.
12.03.2013 через відділ діловодства суду від представника відповідача 1 надійшло клопотання про здійснення фіксації судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою суду від 26.03.2013 заяву Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" про відвід судді Прокопенко Л.В. залишити без задоволення.
В судовому засіданні 26.03.2013 представник відповідача 1 підтримав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Заслухавши представника відповідача 1, а саме підстави, відповідно до яких представник відповідача 1 просить задовольнити клопотання, суд приходить до висновку, що обставини, які б свідчили про необхідність призначення справи № 54/518 до розгляду колегією суддів за клопотанням відповідача 1 згідно з нормами ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Клопотання представника відповідача 1 судом не задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.
Проаналізувавши матеріали справи, та враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що дана справа відноситься до категорії складних, а тому підлягає колегіальному розгляду у складі трьох суддів.
Ухвалою суду від 26.03.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 54/518.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року визначено склад суду для розгляду справи № 54/518 - Прокопенко Л.В. (головуюча), Домнічева І.О., Мельник С.М.
Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 23.04.2013.
23.04.2013 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано клопотання про залучення доказу та зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні 23.04.2013 оголошено перерву до 15.05.2013.
В судовому засіданні 15.05.2013 представник позивача заявив заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме просить:
Заборонити іноземному підприємству "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" 49000, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, офіс 416, ідентифікаційний код: 35543445) пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п."), що містить діючу речовину трифлусульфурон метил.
Визнати недійсними пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 173 від 16.04.2009 в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Визнати недійсними пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 39 від 28.01.2010 в частині положень про державну реєстрацію препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п."), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату "Генріх, з.п." ("Генріх з.п.") до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Визнати недійсними п. 1 та абз. 1 та 2 п. 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 424 від 01.11.2011 в частині положень про держану реєстрацію препарату "Генрі, з.п.", зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату"Генрі, з.п." до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.") з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат "Генрі, з.п." з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.") з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат "Генрі, з.п." з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Відповідно до п. 3. 8 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " від 26.12.2011 № 18 у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (ст. 24 ГПК України), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав (дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у ч. 3 ст. 69 ГПК України.
Заслухавши представника позивача та враховуючи вище зазначене, суд задовольняє заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача 1 надав суду клопотання про залучення доказу, а саме, просить долучити до матеріалів справи № 54/518 письмові докази - копію позовної заяви про визнання недійсним Патенту України № 26366 від 30.08.1999 на винахід.
Клопотання представника відповідача 1 задоволено.
Представник відповідача 1 підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, а саме просить зупинити провадження у справі до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 5011-58/18669-2012.
Дослідивши докази, що надані відповідачем 1, суд задовольнив заявлене клопотанням.
Ухвалою суду від 15.05.2013 зупинено провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 5011-12/18669-2012, що пов'язана з даною справою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 апеляційну скаргу Компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 року по справі № 54/518 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2013 касаційну скаргу Компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 по справі № 54/518 скасовано.
10.09.2013 відділом діловодства суду отримано матеріали справи № 54/518 від Вищого господарського суду України.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.10.2013 року визначено склад суду для розгляду справи № 54/518 Прокопенко Л.В. (головуюча), Домнічева І.О., Картавцева Ю.В.
Ухвалою від 31.10.2013 колегія суддів прийняла справу до провадження та призначили розгляд справи на 20.11.2013.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 20.11.2013 справу було передано в провадження колегії суддів: головуюча суддя Куркотова Є.Б., суддя Домнічева І.О., суддя Картавцева Ю.В. в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.
Ухвалою від 20.11.2013 колегія суддів прийняла справу до провадження та призначили розгляд справи на 04.12.2013.
У зв'язку з виходом судді Прокопенко Л.В.. з лікарняного, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.11.2013 справу було передано в провадження колегії суддів: Прокопенко Л.В. (головуюча), Домнічева І.О., Картавцева Ю.В.
Ухвалою суду від 25.11.2013 колегія суддів прийняла справу до провадження.
В судове засідання 04.12.2013 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 04.12.2013 представник відповідача 1 з?явився, надав суду клопотання про залучення доказу та про зупинення провадження у справі, а також заперечення по справі.
Заслухавши представника відповідача 1 та дослідивши матеріали справи, колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання про зупинення провадження.
В судове засідання 04.12.2013 представник відповідача 2 з?явився, надав суду усні пояснення по справі, заперечив проти задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 04.12.2013 оголошено перерву до 18.12.2013.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 справу було передано в провадження колегії суддів: головуюча суддя Прокопенко Л.В.,суддя Домнічева І.О., суддя Гумега О.В., в зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці.
Ухвалою суду від 18.12.2013 колегія суддів прийняла справу до свого провадження.
В судовому засіданні 18.12.2013 оголошено перерву до 20.12.2013.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.12.2013 справу було передано в провадження колегії суддів: головуюча суддя Прокопенко Л.В.,суддя Домнічева І.О., суддя Картавцева Ю.В., в зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. у відпустці.
Ухвалою суду від 20.12.2013 колегія суддів прийняла справу до свого провадження.
В судове засідання 20.12.2013 представники позивача з?явились, підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 20.12.2013 представник відповідача 1 з?явився, надав в судовому засіданні
В судовому засіданні 20.12.2013 представник позивача з?явився, надав клопотання про призначення судової експертизи по справі № 54/518 про визнання недійсним патенту України на винахід № 26336. Представник відповідача 1 підтримав клопотання про зупинення та зазначив, що вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Представник позивача заперечив проти задоволення вищезазначеного клопотання.
В судове засідання 20.12.2013 представник відповідача 2 з?явився, надав усні пояснення по суті спору.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 20.12.2013 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
Компанія «Е. І. Дюпон де Немур енд Компані» (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (далі - позивач) є власником Патенту України на винахід № 26336, об'єктом якого є «Фтороалкоксіамінотриазини». Патент України № 26336 на винахід є чинним з 30.08.1999 (дата офіційної публікації відомостей про видачу патенту), а очікувана дата закінчення його дії - 20.03.2014. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з Державного реєстру патентів України на винаходи (зокрема, № 12483/2 від 26.02.2013, № 47861/2 від 12.11.2010, 938/11 від 23.04.2007).
Іноземне підприємство «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» (далі - відповідач-1) здійснює продаж та пропонування до продажу препарату «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генріх», «Генрих», «Генрих, з.п.», «Генрі, з.п.»), що підтверджується договором купівлі-продажу № 67-КП від 13.05.2009, витратною накладною № 150506/1 від 15.05.2009, «Газетою про сучасні агротехнології. Хімія, Агрономія, Сервіс», № 5-6(273-274), березень 2009.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, правонаступником якого є Міністерство екології та природних ресурсів України (далі - відповідач-2), розглянувши документи, подані відповідачем-1 для державної реєстрації гербіцидного препарату «Генріх з.п.», видало наказ № 173 від 16.04.2009, яким препарат «Генріх з.п.» було зареєстровано терміном до 31.12.2009 та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, що підтверджується копією Наказу № 173 від 16.04.2009, додатком до вказаного Наказу та копією Посвідчення серії Б № 02017.
28.01.2010 відповідачем-2 було видано наказ № 39, яким препарат «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.») зареєстровано терміном до 31.12.2010 та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, що підтверджується копією Наказу № 39 від 28.01.2010, додатком до вказаного Наказу та копією Посвідчення серії Б № 02286.
Також відповідачем-2 було видано наказ № 424 від 01.11.2011, яким препарат «Генрі, з.п.» зареєстровано терміном до 31.12.2021 та внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, що підтверджується копією Наказу № 424 від 01.11.2011, додатком до вказаного Наказу та копією Посвідчення серії А № 02813.
Як вбачається з листа Міністерства екології та природних ресурсів України №20304/07/10-12 від 17.10.2013 (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи), гербіцид "Генріх з.п." (фірма заявник ІП "Брітіш Еко Систем Технолоджі", д.р.- трифлусульфурон-метил, 500 г/кг) був зареєстрований в Мінприроди за умовами експериментальної реєстрації до 31.12.2010. За його перереєстрації фірма заявник ІП "Брітіш Еко Систем Технолоджі" змінила назву зазначеного препарату на "Генрі з.п.".
Як вбачається з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання на території України, посвідчень серії Б № 02017, серії Б № 02286 та А № 02813 про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.», «Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.» діючою речовиною препарату "Генріх з.п." («Генріх, з.п.», «Генріх», «Генрих», «Генрих, з.п.», «Генрі, з.п.») є трифлусульфурон метил, 500 г/кг.
Позивач стверджує, що патентом України № 26336 на винахід «Фторалкоксіамінотриазини» захищено, зокрема, хімічну речовину «трифлусульфурон метил»..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача-1 з пропонування для продажу та продажу в Україні гербіцидного препарату «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генріх», «Генрих», «Генрих, з.п.», «Генрі, з.п.»), препаративна форма якого включає діючу речовину трифлусульфурон метил є незаконним використанням винаходу позивача за Патентом України № 26336.
Позовні вимоги щодо дій відповідача 2 обґрунтовані тим, що видача наказів № 173 від 16.04.2009, № 39 від 28.01.2010 та № 424 від 01.11.2011 про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.», «Генріх, з.п.» та «Генрі, з.п.» відповідно (надалі також - Накази) є введенням вказаного препарату в цивільний обіг, що є порушенням виключних прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 26336.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні № 3687-XII моделі" від 15.12.1993 з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон про винаходи) використанням винаходу (корисної моделі) визнається виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
Згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Таким чином, для з'ясування обставин справи необхідні спеціальні знання. А саме, встановленню із застосуванням спеціальних знань підлягають наступні обставини:
- Чи охороняється Патентом України № 26336 на винахід хімічна речовина трифлусульфурон метил, яка є діючою речовиною препарату "Генріх з.п."?
- Чи використана кожна ознака незалежного пункту формули (або ознака еквівалентна їй) винаходу за Патентом України № 26336 при виготовленні гербіцидного препарату "Генріх з.п."?
Згідно ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Ухвалою від 28.04.2010 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності для з'ясування наведених обставин.
Судова експертиза проведена п. Дорошенком О.Ф. -заступником директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який має вищу технічну освіту, вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями"(Свідоцтво Міністерства юстиції України № 933 про присвоєння кваліфікації судового експерта, дійсне безстроково), а також п. Петренком С.А. -керівником Центру еспертних досліджень НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, який має вищу технічну освіту, спеціальну вищу освіту в сфері інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. "Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями" (Свідоцтво Міністерства юстиції України № 1231 про присвоєння кваліфікації судового експерта).
Про кримінальну відповідальність згідно зі ст.ст.384 та 385 Кримінального кодексу України експерта було попереджено.
Таким чином, Висновок № 642 експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 22.11.2010 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
Відповідно до вказаного Висновку:
Патентом України на Винахід № 263636 охороняється хімічна речовина трифлусульфурон-метил, яка є діючою речовиною препарату "Генріх з.п" ( Генріх", "Генріх, з.п.", "Генрих", "Генрих з.п."
При виготовленні гербіцидного препарату "Генріх з.п." ("Генріх", "Генріх, з.п." "Генрих", "Генрих, з.п."), використана кожна ознака незалежного пункту формули винаходу за Патентом України № 26336.
Належних доказів, які б заперечували вказані вище обставини, відповідачами не надано.
Таким чином, судом встановлено, що пропонування до продажу та продаж відповідачем-1 в Україні гербіцидного препарату "Генріх з.п." ("Генріх, з.п.", "Генріх", "Генрих", "Генрих, з.п.", "Генрі, з.п.") є використанням кожної ознаки, включеної до незалежного пункту формули винаходу позивача за Патентом України № 26336.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, такі дії відповідача-1 є використанням винаходу позивача за Патентом України № 26336.
Приписами ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи передбачено, що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи, патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.
Відповідач-1 не надав доказів того, що він має дозвіл позивача на використання винаходу за Патентом України № 26336.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що дії відповідача-1 з пропонування до продажу та продажу в Україні гербіцидного препарату "Генріх з.п." («Генріх, з.п.», «Генріх», «Генрих», «Генрих, з.п.», «Генрі, з.п.») є порушенням виключних прав позивача на винахід за Патентом України № 26336.
Відносно позовних вимог щодо відповідача 2, то потрібно зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86-95/ВР (далі - Закон про пестициди) державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.
Відповідно до ст. 4 Закону про пестициди, забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.
Таким чином, внаслідок державної реєстрації відповідачем-2 пестицидів і агрохімікатів особа отримує право на комерційне використання певного препарату, тобто з моменту державної реєстрації препарат вводиться до цивільного обороту.
Судом враховано, що у Постанові Вищого господарського суду України від 21.07.2010 у справі № 42/415 за позовом позивача до Міністерства охорони навколишнього природного середовища, третя особа - ТОВ «Форенд», про визнання недійсним наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.01.2007 № 17 в частині положень про внесення гербіцидного препарату «Карабін, з.п.» до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та визнання недійсним дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 8 від 16.03.2009 на використання залишків препарату «Карабін, з.п.» встановлено, що препарат може вироблятись, реалізовуватись, застосовуватись та рекламуватись, тобто перебувати у цивільному обороті, тільки з моменту його державної реєстрації у Міністерстві навколишнього природного середовища України. У зазначеній Постанові Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій, відповідно до яких видані Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Наказ від 22.01.2007 № 17 в частині положень про внесення гербіцидного препарату «Карабін, з.п.» до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» та дозвіл № 8 від 16.03.2009 на використання залишків препарату «Карабін, з.п.» порушують виключні права інтелектуальної власності позивача та приписи ст. 28 Закону про винаходи, оскільки фактично вводять у цивільний оборот гербіцидний препарат, виготовлений із застосуванням винаходу позивача за Патентом України № 26336.
Крім того, прийнято до уваги, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у справі № 12/262 за позовом «Ніппон сода Ко., Лтд.» до відповідача-2, треті особи - ТОВ «Агро-Дельта Груп», ПП «Агрохімпро-Одеса», про визнання наказу відповідача-2 № 214 від 18.05.2010 частково недійсним в частині державної реєстрації препарату інсектицид «Магора р.п.» та внесення вказаного препарату до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 та Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2012, встановлено, що використання в цивільному обороті пестицидів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація пестицидів виступає тим юридичним фактом, який вводить їх у цивільний оборот.
Також судом враховано, що у рішенні Господарського суду міста Києва від 29.05.2012 у справі № 9/112 за позовом позивача до відповідача-2, треті особи - ТОВ «А.П.К.-Сервіс» та Суперус Ко Лтд., про припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 26336, залишеному без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2012, встановлено, що саме внаслідок державної реєстрації Міністерством екології та природних ресурсів України пестицидів і агрохімікатів особа отримує право на комерційне використання певного препарату, тобто з моменту державної реєстрації препарат вводиться до цивільного обороту.
Відповідно до п. 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 19.11.2013 № 01-06/1658/2013 зазначено, що наказ Міністерства екології та природних ресурсів України про державну реєстрацію інсектицидного препарату обґрунтовано визнаний місцевим господарським судом недійсним, оскільки така реєстрація пов'язана з порушенням майнових прав Компанії на винахід за патентом України, які мають виключний характер. Апеляційний господарський суд наведеного не врахував, переоцінив значення формального дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації пестицидів і агрохімікатів, яка за будь-яких умов не має домінувати над відповідним майновим правом особи, поставив під сумнів виключний характер прав на винахід та помилково залишив без належного правового реагування посягання на права позивача як власника відповідного патенту та особи, якій належать виключні права на використання винаходу, а тому й безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду зі справи (Постанова Вищого господарського суду України від 23.04.2013 № 5011-59/13170-2012).
За наведених обставин, судом відхиляються аргументи відповідача-2, що державна реєстрація препарату «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.») не носить комерційної мети, а лише посвідчує його безпеку для навколишнього природного середовища і ніякого відношення до правовідносин у сфері інтелектуальної власності не має.
Аргумент відповідача-2 про те, що накази відповідача-2, якими препарат «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.») внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів є рішенням міністерства, що засвідчує токсиколого-гігієнічну і екологічну безпечність препарату та можливість його застосування за призначенням на території України, судом відхиляється як такий, що не спростовує наведеного вище, та є безпідставним.
Відповідно до п.п. 22-23 Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295, результати державної санітарно-гігієнічної експертизи препарату затверджуються головним державним санітарним лікарем України, державної екологічної експертизи - заступником Міністра екології та природних ресурсів. Рекомендації щодо реєстрації препарату у зв'язку з його біологічною та господарською ефективністю надаються інститутом - виконавцем державних випробувань та затверджуються його вченою радою. Результати експертизи та реєстраційні документи розглядаються незалежними експертами науково-експертної ради, утвореної при Мінприроди, якими розробляються пропозиції та рекомендації про можливість проведення державної реєстрації препарату. У разі позитивних результатів експертиз, зазначених у пункті 22 цього Порядку, та рекомендацій науково-експертної ради Мінприроди приймає рішення про державну реєстрацію препарату, після чого заявникові видається рахунок на сплату реєстраційного внеску.
Як вбачається з наведених положень, результати санітарно-гігієнічної експертизи та екологічної експертизи затверджуються окремими рішеннями відповідно головного державного санітарного лікаря України та заступника Міністра екології та природних ресурсів України, які є самостійними об'єктами оскарження.
Водночас, реєстрація гербіцидних препаратів здійснюється на підставі окремого рішення про державну реєстрацію препарату, яке приймається відповідачем-2.
Згідно з ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, дії відповідача-2 з введення в цивільний оборот препарату «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.») є використанням винаходу позивача за Патентом України № 26336.
Приписами ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи передбачено, що патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи, патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.
Відповідно до приписів ст. 34 Закону про винаходи, будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Відповідно до п. 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 № 02-5/35 з наступними змінами і доповненнями, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Таким чином, виданий відповідачем-2 наказ № 173 від 16.04.2009 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів порушує виключні права інтелектуальної власності позивача на винахід за Патентом України № 26336.
З урахуванням вищевикладеного, суд вбачає підстави для визнання недійсними пункту 1 та абзаців 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 173 від 16.04.2009 р. в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання недійсними пункту 1 та абзаців 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 39 від 28.01.2010 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.»), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.») до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а також щодо визнання недійсними пункту 1 та абзаців 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 424 від 01.11.2011 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генрі, з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генрі, з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 № 02-5/35, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно наказу № 173 від 16.04.2009 здійснена державна реєстрація препарату «Генріх з.п.» (внесення препарату до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів). Отже, оскаржуваний акт є юридичною формою рішення відповідача-2 про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.».
Судом прийнято до уваги, що на дату порушення Господарським судом міста Києва провадження у даній справі рішення відповідача-2 про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.» було оформлено наказом № 173 від 16.04.2009. Разом з тим, після порушення провадження у справі відповідачем-2 було прийнято наказ № 39 від 28.01.2010 та наказ № 424 від 01.11.2011, які в частині препарату «Генріх, з.п.» («Генрі, з.п.») повторюють положення наказу № 173 від 16.04.2009. Тобто, суть рішення відповідача-2 не змінилася, а його юридична форма змінилася лише у частині реквізитів індивідуального акту.
При цьому, права позивача порушені введенням вказаного препарату в цивільний оборот, яке є наслідком вказаного рішення відповідача-2, і можуть бути поновлені лише у разі припинення дії рішення відповідача-2 про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.»), тобто визнання недійсними як пункту 1 та абзаців 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 173 від 16.04.2009, так і пункту 1 та абзаців 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 39 від 28.01.2010 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.»), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.») до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а також пункту 1 та абзаців 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 424 від 01.11.2011 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генрі, з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генрі, з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Відповідно до п. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З урахуванням того, що провадження у даній справі було порушено 18.12.2009, а розгляд вимог позивача про визнання недійсним, зокрема, наказу 173 від 16.04.2009, без розгляду вимог позивача про визнання недійсним наказів № 39 від 28.01.2010 та № 424 від 01.11.2011 не призведе до поновлення прав позивача, залишення без розгляду позовних вимог щодо наказів № 39 від 28.01.2010 р. та № 424 від 01.11.2011 р. порушило би права позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку. Крім того, суд бере до уваги, що патент позивача, за захистом прав щодо якого він звернувся до суду, діє до 20.03.2014.
З урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, заявленої представником в судовому засіданні 15.05.2013, суд вважає необхідним визнати недійсними як пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 173 від 16.04.2009 так і пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 39 від 28.01.2010 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.»), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.») до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, а також пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 424 від 01.11.2011 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генрі, з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генрі, з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
Також позивач просить суд зобов'язати відповідача-2 виключити препарат «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.») з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Як встановлено вище, оскаржувані Накази прийнято з порушенням прав позивача. Відтак, внесення препарату «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.») до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, було здійснено незаконно.
Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача-2 виключити препарат «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генрі, з.п.») з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Подане відповідачем-1 у судовому засідання 04.12.2013 клопотання про зупинення провадження у даній справі в зв'язку з тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва на розгляді знаходиться справа № 5011-58/18669-2012 за позовом Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» до компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним Патенту України на винахід № 26336, відхилене судом з наступних підстав.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
У п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказується, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 2 - 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у ч. 1 ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Таким чином, неможливість розгляду справи № 54/518 до вирішення справи № 5011-58/18669-2012 іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом у справі № 5011-58/18669-2012, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі (№ 54/518).
Судом враховано, що відповідач-1 вже звертався до суду з клопотанням про зупинення провадженні у даній справі в зв'язку з тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва на розгляді знаходиться справа № 5011-58/18669-2012 за позовом Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» до компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним Патенту України на винахід № 26336. Ухвалою суду від 15.05.2013 суд задовольнив заявлене клопотання і зупинив провадження у справі до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 5011-58/18669-2012, що пов'язана з даною справою. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 залишено без змін. Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2013 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 та Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 у справі № 54/ 518 скасовано.
Так, у Постанові від 03.09.2013 у справі № 54/ 518 Вищий господарський суд України зазначив, що позивач як власник патенту на винахід, якому належать виключні права на використання цього винаходу, звернувся до господарського суду з даним позовом у грудні 2009 року. Очікувана дата закінчення строку дії патенту: 20.03.2014. На час прийняття зазначених ухвали і постанови господарських судів зі справи Патент України на винахід № 26336 недійсним у встановленому порядку не визнаний та є чинним. Отже, зупинення провадження в даній справі є неправомірним обмеженням виключних прав позивача як власника чинного патенту України стосовно дозволу та/або заборони використання відповідного винаходу, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню внаслідок їх прийняття із неправильним застосуванням приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України.
Представником відповідача 1 подано в судовому засіданні клопотання про призначення судової експертизи по справі № 54/518 про визнання недійсним Патенту України на винахід № 26336. Судом відмовлено в задоволенні вище зазначеного клопотання в зв'язку із наступним.
Предметом позову у справі № 54/518 є припинення порушення прав на винахід за Патентом України № 26336 (який на час розгляду справи є дійсним), господарський суд не зобов'язаний встановлювати обставини відповідності вказаного винаходу умовам патентоздатності.
Для правильного вирішення справи № 54/518 по суті встановленню підлягають обставини неправомірного використання відповідачами винаходу позивача за Патентом України № 26336.
Відповідно до ст. 35 Закону про винаходи захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про порушення прав власника патенту.
Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону про винаходи патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу.
Таким чином, позивач на підставі закону реалізує своє право на захист, з метою припинити порушення прав інтелектуальної власності на винахід, шляхом звернення до суду.
На час розгляду справи № 54/518 Патент позивача на винахід № 26336 є чинним, його дія не припинена, його недійсність не встановлена жодним рішенням суду, яке набрало законної сили. Позивач, у свою чергу, може вимагати припинення порушення своїх прав, як патентовласника, а відповідачів не звільнено від відповідальності за порушення прав позивача, як власника патенту України на винахід № 26336.
Судом також взято до уваги положення ст. 6 Європейської Конвенції «Про захист прав і основоположних свобод людини» від 04.11.1950 щодо права позивача на розгляд його справи упродовж розумного строку, а також те, що під час розгляду цієї справи вже неодноразово зупинялось провадження.
У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» зазначено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названої Конвенції і Кодексу
Стосовно заяви позивача про стягнення з відповідача-1 85, 00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) витрат на державне мито, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10 134, 00 грн. (десять тисяч сто тридцять чотири гривні 00 копійок) витрат на проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі, а також витрат позивача, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи № 54/518 в господарському суді у розмірі 3 637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи), що за курсом Національного банку України на дату подання зазначеної заяви становив 39 391 гривню 02 копійки (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривню 02 копійки), суд зазначає наступне.
На підтвердження витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи у справі, позивач разом із заявою про відшкодування судових витрат надав суду копію рахунку № 53 від 04.06.2010 р., який був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1884 від 08.06.2010 р, яке міститься у матеріалах справи.
Докази, які стосуються інших судових витрат, таких як державне мито за подання позовної заяви та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесених позивачем у зв'язку з розглядом даної справи Господарським судом міста Києва, містяться у матеріалах справи, у додатках до позовної заяви.
Стосовно відшкодування суми витрат, сплачених позивачем за послуги адвоката, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 6.3. п. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
У заяві про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката, позивач зазначив, що він є іноземною юридичною особою із місцезнаходженням у США (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США), а відтак змушений був звернутися за правовою допомогою до адвокатів українського адвокатського об'єднання з метою належного захисту власних прав та законних інтересів на території України.
Судом встановлено, що 02.10.2008 адвокатам Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема, Мамуні О.С. позивач видав довіреність на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі. У зв'язку із закіченням строку дії довіреності від 02.10.2008 адвокатам Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема, Мамуні О.С., позивач видав нову довіреність від 16.12.2010. З огляду на закінчення строку дії вищевказаної довіреності від 16.12.2010, позивач видав адвокатам Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема, Мамуні О.С., нову довіреність від 29.11.2012 на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі. Вказана довіреність є дійсною до 31.12.2014.
Згідно з довідками Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» від 02.07.2012 р. та від 20.12.2010 р. Мамуня О.С. є адвокатом та працівником Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери». Наявність у Мамуні О.С. права ведення адвокатської діяльності підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2816/10, виданого Мамуні О.С.
За надані Позивачу юридичні послуги, що стосуються даної справи, Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» на ім'я позивача були виставлені рахунки №№ 7088, 7345, 7993, 8186, 8457, 8664, 8819, 9131, 9324 на загальну суму 3 637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи). Вказані рахунки були оплачені Позивачем у повному обсязі 07.12.2009, 11.01.2010, 19.04.2010, 31.05.2010, 21.06.2010, 16.08.2010, 16.08.2010, 04.10.2010, 05.11.2010 відповідно, що підтверджується довідкою «Райффайзен Банк Аваль» від 27.12.2010 р. № 54/1925.
Зазначені обставини також підтверджуються Актом про надання послуг від 17.12.2010, підписаним позивачем та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», відповідно до якого фірма надала належним чином, а клієнт (позивач) прийняв та оплатив згідно з рахунками №№ 7088, 7345, 7993, 8186, 8457, 8664, 8819, 9131, 9324 послуги з представництва інтересів клієнта у судовій справі № 54/518 за позовом компанії Е. I. Дюпон де Немур енд Компані до Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про припинення порушення прав інтелектуальної власності на винахід за Патентом України № 26336, що розглядається Господарським судом м. Києва, а саме: підготовка процесуальних документів, участь у судових засіданнях, розробка правової позиції клієнта та процесуальної стратегії ведення справи у суді, збирання доказів, зокрема, подання та отримання до/від органів державної влади і місцевого самоврядування будь-яких документів, запитів, листів, витягів у зв'язку з веденням даної судової справи.
Суд, розглядаючи заяву позивача про стягнення з відповідача-1 3 637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи), що за курсом Національного банку України на дату подання зазначеної заяви становить 39 391 грн. 02 коп. (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 02 копійки) витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи № 54/518 в господарському суді, також враховує практику господарських судів стосовно стягнення судових витрат у подібних справах, а саме: 1) рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 у справі № 12/27, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010 р. у справі № 12/27, постанову Вищого господарського суду України від 05.10.2010 р. у справі № 12/27 (суму витрат, сплачених за послуги адвоката, вирішено стягнути у сумі 201 874 грн. 19 коп.), 2) рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2010 у справі № 12/26, постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 у справі № 12/26, постанову Вищого господарського суду України від 29.06.2010 у справі № 12/26 (суму витрат, сплачених за послуги адвоката, вирішено стягнути у сумі 30 000 грн. 00 коп. з кожного з відповідачів); 4) рішення Господарського суду м Києва від 18.02.2011 р. у справі № 54/517 (суму витрат, сплачених за послуги адвоката, вирішено стягнути у сумі 26 145 грн. 33 коп.); 5) рішення Господарського суду м Києва від 08.04.2011 р. у справі № 54/425 (суму витрат, сплачених за послуги адвоката, вирішено стягнути у сумі 30 000 грн. 00 коп.), 6) рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 54/423, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 у справі № 54/423, постанову Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі № 54/423 (суму витрат, сплачених за послуги адвоката, вирішено стягнути у сумі 30 000 грн. 00 коп.); 7) рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2011 у справі № 20/200, постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 у справі № 20/200, постанову Вищого господарського суду України від 15.05.2012 у справі № 20/200 (суму витрат, сплачених за послуги адвоката, вирішено стягнути у сумі 30 000 грн. 00 коп.).
Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Враховуючи вищевказане, а також тривалість розгляду та складність справи, викликані, зокрема, необхідністю спеціальних знань у галузі хімії, суд вважає, що заява позивача про стягнення з відповідача-1 витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи № 54/518 в господарському суді у розмірі 3 637 євро 4 центи (три тисячі шістсот тридцять сім євро 4 центи), що за курсом Національного банку України на дату подання заяви позивача становить 39 391 грн. 02 коп. (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 02 копійки), підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Заборонити іноземному підприємству «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» (49000, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, офіс 416, ідентифікаційний код: 35543445) пропонувати для продажу та продавати гербіцидний препарат «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.», «Генріх», «Генрих», «Генрих, з.п.», «Генрі, з.п.»), що містить діючу речовину трифлусульфурон метил.
3. Визнати недійсними пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 173 від 16.04.2009 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
4. Визнати недійсними пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 39 від 28.01.2010 в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.»), зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генріх, з.п.» («Генріх з.п.») до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
5. Визнати недійсними пункт 1 та абзаци 1 та 2 пункту 2 наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 424 від 01.11.2011 р. в частині положень про державну реєстрацію препарату «Генрі, з.п.», зазначеного в доданому до вказаного наказу переліку, та внесення зазначеного препарату «Генрі, з.п.» до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
6. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.») з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
7. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат «Генрі, з.п.» з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів.
8. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат «Генріх з.п.» («Генріх, з.п.») з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
9. Зобов'язати Міністерство екології та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 35, ідентифікаційний код: 37552996) виключити гербіцидний препарат «Генрі, з.п.» з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
10. Стягнути з Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» (4900, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, офіс 416, ідентифікаційний код: 35543445) на користь компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США, 1007 Market Street, Wilmington, Delaware 19898, U.S.A.) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85,00 грн.(вісімдесят п'ять гривень 00 копійок) витрат на державне мито, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10 134, 00 грн.(десять тисяч сто тридцять чотири гривні 00 копійок) витрат на проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі, суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 39 391 гривні 02 копійки (тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 02 копійки).
11. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання
повного рішення: 25.12.2013
Судді Л.В. Прокопенко (гол.)
І.О. Домнічева
Ю.В. Картавцева