12 грудня 2013 року Справа № 908/472/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Владимиренко С.В.,
суддів:Демидової А.М.,
Мирошниченка С.В.,
Плюшка І.А.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 14.10.2013
у справі№ 908/472/13-г
за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області
доПублічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат"
простягнення збитків,
Запорізький міжрайонний екологічний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Запорізькій області до господарського суду Запорізької області з позовом (з урахуванням уточнення до позовної заяви) про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Запорізької міської ради матеріальних збитків в розмірі 190003,33 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.04.2013, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2013, позов задоволено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Запорізької обласної ради та місцевого бюджету Запорізької міської ради матеріальні збитки в розмірі 190003,33 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2013 у справі №908/472/13-г постанову суду апеляційної інстанції від 14.08.2013 залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.10.2013 у справі №908/472/13-г, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, постанову та рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2005 у справі №18/289, від 08.07.2004 у справі №7/310-2003, від 21.07.2004 у справі №03/114/9-44, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У постанові від 14.10.2013 у справі №908/472/13-г, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про стягнення збитків, з огляду на доведеність факту порушення відповідачем вимог законодавства у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності, оскільки після зміни найменування товариства, відповідач в установлений законом строк не переоформив ліцензію на промисловий вилов риби та вилучив за період здійснення господарської діяльності без належним чином переоформленої ліцензії та квотування у Каховському водосховищі рибу, чим спричинив збитки рибному господарству України.
Водночас у постановах від 02.03.2005 у справі №18/289 та від 08.07.2004 у справі №7/310-2003, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування до відповідачів фінансових санкцій у вигляді стягнення з них суми отриманого доходу за здійснення господарської діяльності без відповідних ліцензій, з огляду на те, що у разі виявлення порушень ліцензійних умов позивач як державний контролюючий орган зобов'язаний був повідомити про ці порушення орган ліцензування; крім того до суб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що постанова Вищого господарського суду України від 21.07.2004 у справі №03/114/9-44, на яку також посилається заявник, не може бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судом касаційної інстанції скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому на відповідну постанову не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.
Посилання заявника на незастосування судом касаційної інстанції норм матеріального права не відповідає приписам пункту 1 статті 11116 ГПК України.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Запорізький рибокомбінат" у допуску справи №908/472/13-г до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяС.Владимиренко
СуддіА.Демидова
С.Мирошниченко
І.Плюшко
С.Шевчук