23 грудня 2013 року Справа № 29/441-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Владимиренко С.В.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року
у справі № 29/441-09 господарського суду Харківської області
за позовом публічного акціонерного товариства "Атоменергокомплект"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне"
про стягнення за форвардним контрактом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 29/441-09, залишити без змін рішення господарського суду Харківської області від 24.07.2013 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до частини першої статті 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції).
Разом з тим, скаржником до касаційної скарги додано лише опис вкладення у цінний лист, який в свою чергу, не може бути прийнятий судом, як доказ направлення її копії іншій стороні у справі, оскільки не є розрахунковим документом, який би підтверджував факт надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.
Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Скаржником у якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення від 22.10.2013 року № 505, в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: "30755465; 22030004; 01 "Судовий збір за подачу касац.скарги в Вищий господ.суд України (070) на пост. По справі №29/44-09 від 21.10.2013 року сим.звітн.254".
Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення містить номер справи, що не відповідає номеру оскаржуваного судового акту.
З огляду на викладене додане до касаційної скарги платіжне доручення від 22.10.2013 року № 505 не можна вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку. Отже, питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом не розглядається.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 86, п. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Безмятежне" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у справі № 29/441-09 (з доданими до неї документами).
2. Справу № 29/441-09 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Алєєва
С.В. Владимиренко