ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 грудня 2013 року 16:30 № 826/18131/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Матушек М.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомГромадянина Грецької республіки ОСОБА_3
доВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
15 листопада 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся громадянин Грецької республіки ОСОБА_3 (далі -позивач) з адміністративним позовом про:
- визнання протиправною відмову заступника начальника Управління з питань інвестиційної та зовнішньоекономічної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 050/14-7911 від 25.09.13 р. у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції громадянина Грецької республіки ОСОБА_3;
- зобов'язання Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію іноземної інвестиції на підставі заяви та доданих до неї документів (за реєстраційним вхідним №125і від 19.09.13 р.) поданих громадянином Грецької республіки ОСОБА_3, через уповноваженого представника 19 вересня 2013 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у державній реєстрації іноземної інвестиції, оскільки норми чинного законодавства дають підстави стверджувати, що пряме придбання іноземним інвестором нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу є однією з дозволених форм здійснення іноземних інвестицій в Україні.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Натомість, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених в письмових запереченнях, в яких посилався на те, що у разі відсутності інвестиційного договору, операції купівлі-продажу не несуть ознаки інвестиційної діяльності, і тому не підлягають державній реєстрації як іноземна інвестиція згідно з чинним законодавством.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Громадянином Грецької республіки ОСОБА_3 03 квітня 2013 року перераховано із-за кордону грошові кошти, у розмірі 240 000 євро., на відкритий на його ім'я рахунок НОМЕР_1 в АТ «Піреус Банк МКБ».
В подальшому вказана іноземна валюта у повному обсязі була реалізована банком, а виручка від продажу валюти у гривньовому еквіваленті повторно зарахована на інвестиційний рахунок, що підтверджується копією банківської виписки про рух коштів по рахунку з 03.04.2013 р. по 12.11.2013 р та Довідкою банку № 299/13-УОК від 26.04.2013 р.
На підставі договору доручення № ЛАС290313 від 29.03.2013 року та додаткової угоди №1, укладеної 29.03.2013 р., за рахунок Довірителя (ОСОБА_3), Повірений -(Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ЛІГА ТРАСТ» в особі директора - Божик Вікторії Вікторівни) уклав договір купівлі-продажу квартири від 05.04.2013 р.
Право власності на квартиру АДРЕСА_1 виникло у ОСОБА_3 відповідно до пункту 4.1 Договору купівлі-продажу від 05.04.2013 р. з дня реєстрації права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно тобто з 05 квітня 2013 року.
Розрахунок за вищезазначене нерухоме майно здійснено позивачем у повному обсязі із використанням коштів на рахунку №26205001200112 згідно видаткового касового ордеру від 05.04.2013 р.
Позивач через свого уповноваженого представника звернувся 19 вересня 2013 року із заявою про здійснення державної реєстрації іноземної інвестиції.
До заяви були додані документи визначені у пункту 4 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2013 р. N 1392, а саме, інформаційне повідомлення із відміткою територіального органу Міністерства доходів і зборів України (3 екземпляри); довіреність на уповноваженого представника - копія нотаріально завірена; копія Договору купівлі-продажу квартири; копія Договору доручення; копія паспорту; копія виписки з ЄДР; довідка із банку.
За результатами розгляду вказаної заяви заступник начальника управління з питань інвестиційної та зовнішньоекономічної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 050/14-7911 від 25.09.2013 р. відмовив у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції з підстав того, що нерезидент набуває статусу учасника інвестиційної діяльності (інвестора) при укладанні договору про інвестиційну діяльність, який згідно зі статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» є основним правовим документом, що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.
Крім того, в листі містилося твердження, що операції купівлі-продажу не несуть ознак інвестиційної діяльності і тому не підлягають державній реєстрації як іноземна інвестиція.
Позивач не погоджуючись з рішенням щодо відмови у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ОСОБА_3, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91р. №15-60-XII (далі - Закон України №15-60-XII), Законом України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 № 93/96-ВР, Положенням про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2003 р. N 2470, Порядком державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2013 р. N 1392.
Згідно пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2013 р. N 1392 державна реєстрація (перереєстрація) іноземних інвестицій та її анулювання здійснюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у семиденний строк з дня подання іноземним інвестором документів для реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій або її анулювання.
Керуючись пунктом 1 Положення про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2003 р. N 2470 (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин та втратило чинність згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30 вересня 2013 року N 1717) так і діючим на момент розгляду справи пунктом 1 Положенням про Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради ((Київської міської державної адміністрації) із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 4 листопада 2013 року N 1987)) Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітним та підконтрольним Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - Міністерству економічного розвитку і торгівлі України.
В силу приписів вищезазначеного Положення, органом, який здійснює державну реєстрацію іноземних інвестицій в місті Києві є Департамент.
Частиною 1 статті 1 Закону України № 93/96-ВР визначено, що іноземними інвесторами є суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, зокрема, фізичні особи - іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивач є іноземним громадянином, який на території України здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, відповідно до даних пошуку ЄДР (http://irc.gov.ua/) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
При цьому, позивач не має постійного місця проживання на території України, що підтверджується Посвідкою на тимчасове проживання в Україні серія КИ №7/524-2012/116709.
Згідно змісту норми статті 5 Закону України №15-60-XII суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.
Статтею 4 Закону України №15-60-XII встановлено, що об'єктом інвестування може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Відповідно ж до статті 9 Закону України №15-60-XII основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).
Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.
Інвестування та фінансування однієї квартири в об'єкті будівництва кількома інвесторами можливе виключно за умови укладення між ними договору в письмовій формі, в якому визначаються частка кожного інвестора та порядок внесення ним відповідної інвестиції.
Отже, чинне законодавство дозволяє в даній сфері суспільних відносин укладання будь-яких договорів.
Разом з тим, статтею 3 Закону України № 93/96-ВР передбачено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватися у наступних формах:
часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
придбання самостійно або за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
придбання інших майнових прав;
господарської (підприємницької) діяльності на основі угод про розподіл продукції
в інших формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2013 р. N 1392, якими також визначено, що однією з форм іноземних інвестицій є придбання не забороненого законами нерухомого чи рухомого майна, у тому числі будинків, квартир, приміщень, обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів
Згідно статтею 4 Закону України № 93/96-ВР, іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
Отже, чинне законодавство не забороняє придбання фізичними особами - іноземцями будинків, квартир та інших приміщень на території України шляхом укладання договору купівлі продажу, як однією з форм здійснення іноземної інвестиції.
Таким чином, документом, що підтверджують форму здійснення іноземних інвестицій
відповідно до статті 3 Закону України № 93/96-ВР, якою визначений перелік форм здійснення іноземних інвестицій, може бути договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до змісту статті 14 Закону України № 93/96-ВР вбачається, що відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій можлива лише у разі порушення встановленого порядку реєстрації. Відмова з мотивів її недоцільності не допускається.
Відмова в державній реєстрації іноземних інвестицій повинна бути оформлена письмово із зазначенням мотивів відмови і може бути оскаржена у судовому порядку.
Мотивуючи свою відмову в листі 050/14-7911 від 25.09.2013 р. відповідач вказував на те, що нерезидент набуває статусу учасника інвестиційної діяльності (інвестора) при укладанні договору про інвестиційну діяльність, який згідно зі статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» є основним правовим документом, що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.
Зазначені висновки відповідача, на думку суду, суперечать вимогам чинного законодавства з підстав, які зазначалися вище.
Отже, відмова заступника начальника управління з питань інвестиційної та зовнішньоекономічної політики не ґрунтується на вимогах закону, у зв'язку із чим підлягає визнанню протиправною.
Крім того, суд зазначає, що інформація викладена в листі -роз'ясненні Міністерства економіки України від 04.02.2011 р. № 3901-2560, на який посилається відповідач не спростовує доводів позивача та носить рекомендаційний характер.
Також з метою належного захисту та відновлення прав позивача, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язати Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію іноземної інвестиції на підставі заяви та доданих до неї документів (за реєстраційним вхідним №125і від 19.09.13 р.) поданих громадянином Грецької республіки ОСОБА_3, через уповноваженого представника 19 вересня 2013 року.
За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 68, 82 грн. з місцевого бюджету м.Києва.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Громадянина Грецької республіки ОСОБА_3 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову заступника начальника Управління з питань інвестиційної та зовнішньоекономічної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №050/14-7911 від 25.09.13 р. у проведенні державної реєстрації іноземної інвестиції громадянина Грецької республіки ОСОБА_3.
3. Зобов'язати Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію іноземної інвестиції на підставі заяви та доданих до неї документів (за реєстраційним вхідним №125і від 19.09.13 р.) поданих громадянином Грецької республіки ОСОБА_3, через уповноваженого представника 19 вересня 2013 року.
4. Присудити з місцевого бюджету м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Громадянина Грецької республіки ОСОБА_3 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 68, 82 грн. (шістдесят вісім гривень, 82 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.12.2013 р.