ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
06 грудня 2013 року № 826/17113/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до 1. Міністерства оборони України 2. Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, -
29 жовтня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом про визнання бездіяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух, відповідач 2), Міністерства оборони України (далі - Міноборони України, відповідач 1) щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 169 968,50 грн. протиправною; стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України на його користь заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 169 968,50 грн.
Позов мотивований тим, що за наявності відповідних законодавчих підстав, позивачу після звільнення з військової служби не виплачено одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, гарантії щодо виплати якої встановлено статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Як зазначено в позовній заяві, невиплата позивачу одноразової грошової допомоги свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якому належить обов'язок щодо виплати останньої.
Позивач та його представник у судовому засіданні адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник Міністерства оборони України проти позову заперечив з тих підстав, що у Міністерства відсутній обов'язок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з його звільненням з військової служби, оскільки вказана допомога, гарантії щодо виплати якої встановлено статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», повинна бути виплачена позивачу Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.
В судовому засіданні представник відповідача 1 проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, письмових пояснень та/або заперечень суду не надав (не направив).
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 26.11.2013 р. представника відповідача 2, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -
Наказом т.в.о. Міністра оборони України від 02.08.2013 р. № 261 підполковника ОСОБА_1, заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України звільнено з військової служби у запас на підставі пункту «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Вислуга років у Збройних Силах України на момент звільнення склала 26 років.
Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 29.08.2013 р. № 453/о позивача, звільненого з військової служби у запас відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров'я) наказом Міністра оборони України від 02.08.2013 р. № 261, звільнено, з правом носіння військової форми одягу, з 02.09.2013 р. з займаної посади.
Наказом Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 02.09.2013 р. № 435/о позивача, звільненого з військової служби у запас відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за пунктом «б» (за станом здоров'я) наказом Міністра оборони України від 02.08.2013 р. № 261, звільнено, з правом носіння військової форми одягу, з 02.09.2013 р. з займаної посади.
Згідно з довідкою Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.09.2013 р. № 14-1479 (Форма № 21), виданою ОСОБА_1, позивач задоволений такими видами грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 130,00 грн., посадовий оклад - 8 595,00 грн., надбавка за вислугу років - 3 490,00 грн., обчислена на 02.09.2013 р. вислуга років - 26 років 01 місяць 01 день, щомісячні додаткові види грошового забезпечення за роботу з документами, які містять державну таємницю - 859,50 грн., загальна сума грошового забезпечення - 13 074,50 грн.
Листом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 24.09.2013 р. № 1.24-42 на звернення позивача стосовно виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при звільненні з військової служби повідомлено про відсутність підстав для виплати підприємством одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оскільки виплата такої допомоги має здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України Міністерством оборони України, та для вирішення цього питання позивачу запропоновано звернутись до Міністерства оборони України.
Листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.09.2013 р. № 248/3/9/1/711 позивачу повідомлено, що з 01.01.2007 р. відсутні законні підстави для виплати Міністерством оборони України одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які звільнені з військової служби з посад, займаних у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України. Крім того, зазначеним листом повідомлено, що у Міністерстві оборони відсутні фінансово-облікові документи щодо розміру грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух» та розпорядчі документи, які слугують підставою для здійснення виплати військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Незгода з зазначеними вище відповідями відповідачів, вбачаючи в їх поведінці ознаки бездіяльності та необхідністю стягнення на свою користь заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні обумовила позивача звернутись до суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів частково погоджується з доводами ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII), Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах встановлені, зокрема, Законом № 2011-XII.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону № 2011-XII, за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 91 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту.
Абзацом першим ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Виплата допомоги при звільненні військовослужбовців з військової служби також гарантована ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-XII, якою встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу за контрактом, що підтверджується, зокрема, укладеним між позивачем та Міністерством оборони України контрактом, що набрав чинності з 01.10.2011 р., та був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров'я) ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в званні підполковника, вислуга років у Збройних Силах України - 26 років, відтак позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, гарантії щодо виплати якої встановлені абз. першим ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII та ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-XII.
Згідно з абз. четвертим ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Водночас, відповідно до абз. п'ятого ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Крім того, ч. 4 ст. 9 Закону № 2262-XII встановлено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Частиною 5 статті 9 Закону № 2262-XII визначено, що особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.
Таким чином, зміст наведених положень Закону № 2011-XII та Закону № 2262-XII дає підстави дійти висновку, що виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям за рахунок коштів органів, у яких вони працювали, здійснюється лише у разі їх звільнення зі служби безпосередньо з посад, займаних в цих органах, із залишенням на військовій службі.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в своїх постановах від 13 лютого 2013 року № К/9991/69001/12 та від 13 лютого 2013 року № К/9991/25954/12.
За таких обставин, суд вважає помилковим посилання представника Міністерства оборони України на положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» щодо виплати за рахунок коштів державних органів, установ та організацій, до яких відрядженні військовослужбовці, одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби, яка є частиною грошового забезпечення військовослужбовців, оскільки така позиція суперечить наведеному висновку.
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що позивача звільнено з військової служби наказом т.в.о. Міністра оборони України від 02.08.2013 р. № 261 за станом здоров'я без залишення на військовій службі, наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 29.08.2013 р. № 453/о, наказом Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 02.09.2013 р. № 435/о позивача звільнено з 02.09.2013 р. з займаної посади, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині обов'язку Міністерства оборони України виплатити на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Разом з тим, як пояснив представник Міністерства оборони України, до Департаменту фінансів Міністерства оборони України фінансово-облікові документи щодо розміру грошового забезпечення позивача не подавались.
Оскільки судом встановлено, що обов'язок з виплати одноразової грошової допомоги покладено саме на Міністерство оборони України, однак відповідач 1 об'єктивно був позбавлений можливості здійснити нарахування такої допомоги в зв'язку з відсутністю інформації про складові та розмір грошового утримання позивача, то позовна вимога в частині стягнення з Міністерства оборони України одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 169 968,50 грн. підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача 1 здійснити нарахування та виплату позивачу одноразової грошової допомоги в зв'язку з його звільненням з військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_1, зазначеного в довідці Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.09.2013 р. № 14-1479.
Зважаючи на висновок суду про обов'язок Міністерства оборони України виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 в зв'язку з його звільненням з військової служби, не підлягають до задоволення позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 169 968,50 грн. та стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України такої одноразової грошової допомоги.
Також не підлягає до задоволення позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Міністерства оборони України щодо невиплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 169 968,50 грн., позаяк відповідач 1, як уже зазначалось судом, об'єктивно був позбавлений можливості здійснити розрахунок такої допомоги у зв'язку з відсутністю інформації про розмір грошового утримання позивача.
В свою чергу, представником позивача відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів подання до Міністерства оборони України всіх необхідних документів, зокрема, довідки про розмір грошового забезпечення, необхідної для розрахунку розміру належної до виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Також, колегією суддів оцінені долучені представником відповідача 1 до заперечень листи органів виконавчої влади, з яких вбачається, що питання щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби військовослужбовцям, відрядженим до ДП «Украерорух», зокрема питання щодо суб'єкта, в обов'язки якого входить виплата таких коштів, було опрацьоване Міністерством оборони України (лист № 7253-0-26-13 від 25.06.2013 р.), Міністерством фінансів України (лист № 31-10010-06-5/18991 від 23.06.2013 р.), Міністерством юстиції України (лист № 17758/5/1-13 від 03.07.2013 р.), Міністерством соціальної політики України (на виконанні в якого було доручення Віце-прем'єр-міністра України О. Вілкула від 19.08.2013 р. № 31908/1/1-13) (лист № 10092/0/14-13/13 від 09.09.2013 р.).
За наслідками опрацювання вказаного вище питання, Міністерством юстиції України на ім'я Прем'єр-міністра України був підготовлений лист № 17758/5/1-13 від 03.07.2013 р., в якому повідомлялося про підтримку пропозицій Міністерства фінансів та Міністерства оборони щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух», та звільнених безпосередньо з посад, займаних ними на зазначеному підприємстві, за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені такі військовослужбовці.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що резолюція Кабінету Міністрів України № 9386/0/2-13 від 16.07.2013 р. на листі Мінюсту стосовно виплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби військовослужбовців, відряджених до ДП «Украерорух», яку з листом надіслано Міноборони, Мінінфраструктури, Мінфіну для використання в роботі носить рекомендаційний характер.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як зазначалось вище, питання щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби військовослужбовцям, гарантії такої виплати встановлені ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», норми яких мають вищу юридичну силу, а тому при вирішенні даної справи, суд має керуватися чинними нормами Законів № 2011-XII, № 2262-XII.
Щодо строків звернення до адміністративного суду, то колегія суддів зазначає, що про порушене право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні позивач міг та повинен був дізнатись після ознайомлення з наказом Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 02.09.2013 р. № 435/о, яким ОСОБА_1 звільнено з 02.09.2013 р. з займаної посади на підставі наказу Міністра оборони України від 02.08.2013 р. № 261.
Проте, зі сторони Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не виконано вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 01.11.2013 р., зокрема, не надано доказів ознайомлення позивача із зазначеним наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, до суду позивач звернувся 29.10.2013 р., про що свідчить дата на відбитку штемпеля суду на позовній заяві.
Разом з тим, як уже зазначалось, позивач звертався до відповідачів з метою отримання одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Листами Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 24.09.2013 р. № 1.24-42 та Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.09.2013 р. № 248/3/9/1/711 позивачу повідомлено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги.
Таким чином, керуючись статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає поважними причини пропущення позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що до задоволення підлягають позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням розміру його грошового забезпечення, зазначеного в довідці Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.09.2013 р. № 14-1479.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 102,00 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, с. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням розміру його грошового забезпечення, зазначеного в довідці Регіонального структурного підрозділу Київський районний центр «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.09.2013 р. № 14-1479.
3. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.).
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя І.М. Погрібніченко
Судді: І.О. Іщук
В.П. Шулежко