27 грудня 2013 року 810/6133/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Бетон»
до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «О.Бетон» з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.10.2013 № 000298/1502/675.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі Акта камеральної перевірки, в ході якої встановлено, що позивачем порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013 року від 19.03.2013 № 9014164674.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки позивачем 22.04.2013 подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2013, 26.04.2013 подано засобами електронного зв'язку Уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року, а 29.04.2013 сплачено до бюджету суму, визначену у податковій звітності, а відтак позивач не порушив 10-ти денний термін сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, що передбачено приписами Податкового кодексу України.
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 11.12.2013.
11.12.2013 від позивача до суду надійшло клопотання про здійснення судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких відповідач вказав, що висновки викладені в Акті перевірки та спірне податкове повідомлення-рішення є правомірними, оскільки позивачем не було сплачено, у строки визначені Податковим кодексом України суму самостійно обчисленого податку на додану вартість за березень 2013 року.
Відповідачем подано клопотання від 11.12.2013 про здійснення судового розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі викладеного, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 вказану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження в межах строку розгляду адміністративних справ.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «О.Бетон» є юридичною особою, що зареєстрована 19.11.1991 Виконавчим комітетом Обухівської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби.
22.04.2013 позивач подав до податкового органу електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень місяць 2013 року в якій вказав наступні показники:
- у рядку 18 декларації - позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, сума податку на додану вартість становить - 11082,00 грн.;
- у рядку 25 декларації - сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду становить - 11082, 00 грн.;
- у рядку 25.1 декларації позивач вказав, що сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету сума податку на додану вартість - 11082,00 грн.
За результатами подання вказаної декларації позивач отримав електронні квитанції податкового органу про доставлення податкової звітності № 1 і № 2 (копії яких наявні в матеріалах справи).
26.04.2013 позивач надіслав до податкового органу засобами електронного зв'язку Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2012, в якому повторно зазначив, що сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті позивачем до бюджету за березень місяць 2013 року з податку на додану вартість складає 11082,00 грн.
29.04.2013 позивачем сплачено до бюджету самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за березень місяць 2013 року у сумі 11200 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 29.04.2013 № 242 і від 29.04.2013 № 608, копії яких наявні в матеріалах справи.
15.10.2013 посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року (Акт перевірки від 15.10.2013 № 569/15-02/34161974/230).
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України - порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість по Уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013 року від 26.04.2013 № 9024294230 декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року від 19.03.2013 № 9014164674.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 000298/1502/675, згідно з яким позивачу нараховано штраф за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у сумі 1108,95 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із аналізу наведених норма вбачається, що платник податків зобов'язаний сплатити самостійно визначену суму податкового зобов'язання у 10 денний термін, який обліковується з останнього дня граничного строку для подання податкової звітності.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України якщо платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (підпункт «а» пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).
З наведених норм слідує, що обов'язковою умовою для накладення штрафу є факт несплати платником податків самостійно нарахованого податку до бюджету у граничні строки встановлені приписами Податкового кодексу України.
Як вже суд зазначав, в даній справі спір виник з приводу накладення відповідачем штрафу на позивача у зв'язку сплатою самостійно визначених сум Декларації і Уточнюючого розрахунку з порушенням термінів, які встановлені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Під час судового розгляду судом встановлено, що декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 і Уточнюючий розрахунок позивач подав до податкового органу 22.04.2013 і 26.04.2013.
При цьому, згідно платіжних доручень від 29.04.2013 № 242 і від 29.04.2013 № 608 позивач сплатив самостійно визначену суму податку 29.04.2013, що свідчить про дотримання позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Також слід зазначити, що надання позивачем до податкового органу Уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за березень 2013 не було пов'язане із заниженням (недоплатою) податку на додану вартість, оскільки строки сплати цього зобов'язання, ще не закінчилися.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки, складені відповідачем безпідставно, а податкове повідомлення-рішення від 29.10.2013 № 000298/1502/675 є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.10.2013 № 000298/1502/675.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «О.Бетон» судовий збір у сумі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.