18 грудня 2013 року м. Київ 810/6764/13-а
17:28
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,
представників сторін:
від позивача - Попко В.В.,
від відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма «Бортничі»
до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма» Бортничі» з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.11.2013 № 0002912220.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі Акта перевірки, в ході якої встановлено завищення позивачем від'ємного значення за лютий 2013 року на суму 723333,00 грн. і заниження у наступних податкових періодах суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню і сплаті в бюджет за квітень 2013 року на суму 1381,00 грн. та за червень 2013 року на суму 95278,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Акта перевірки є безпідставними і не обґрунтованими, оскільки будь-яких порушень при заповненні декларації з ПДВ позивачем не було допущено і всі розрахунки коригування до податкової звітності позивачем зареєстровані належним чином. Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив суд позов задовольнити.
У судове засідання 18.12.2013 уповноважені представники відповідача не з'явились.
Від відповідача до суду заперечень на позовну заяву не надходило.
До суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю направити у судове засідання уповноваженого представника відповідача.
Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Оскільки відповідачем не зазначено у клопотанні про відкладення судового розгляду поважних причин неявки представників і враховуючи строки розгляду адміністративних справ, судом прийнято рішення розглядати справу без участі представників відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, у період лютий 2013 року позивачем здійснено повернення передоплати у розмірі 1940000,00 грн., отриманої від контрагента ТОВ «Продіз» за договором від 01.11.2012 № 0111-АБ і у сумі 2400000,00 грн., отриманої від ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» за договором від 01.11.2012 № 0113-АБ.
У зв'язку з поверненням авансових платежів контрагентам, позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.02.2013 № 3, від 27.02.2013 № 1 та від 27.02.2013 № 2, після чого вказані розрахунки направлено до Єдиного реєстру податкових накладних.
Посадовою особою Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку даних Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма «Бортничі», задекларованих в податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 27.09.2013 № 158/20-2/34248101 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки за наслідками її проведення податковий орган дійшов висновку про порушення:
- пункту 192.3 статті 192 розділу V Податкового кодексу України - занижено податкове зобов'язання за лютий 2013 року на суму ПДВ 723333,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення за лютий 2013 року на суму 723333,00 грн. та заниження у наступних податкових періодах суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у квітні 2013 року на суму 1381,00 грн. та у червні 2013 року на суму 95278,00 грн.
Відповідно до Акта в ході перевірки встановлено, що рядок 24 «залишок суми від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету поточного звітного періоду» по декларації з ПДВ за серпень 2013 року завищено на 62674,00 грн.
Вказаних висновків податковий орган дійшов у зв'язку з наступним.
В Акті перевірки відповідачем зазначено, що при перевірці показників декларації позивача з ПДВ від 15.03.2013 № 9013348394 за лютий 2013 року, період у якому у позивача виникає від'ємне значення, що залишається у рядку декларації 24 «залишок суми від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету поточного звітного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року і додатків до неї на арифметико-логічні помилки встановлено суму відхилення у розмірі 723333,00 грн.
Крім того, відповідачем при перевірці додатку № 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість» за лютий 2013 року від 15.03.2013 № 9013346617 встановлено відсутність декларування податкових накладних у відповідних періодах, вказаних позивачем у додатку № 1, як зі сторони визначених покупців так і самим позивачем, в частині податкових зобов'язань у рядку 1 «Податкові зобов'язання».
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.11.2013 № 0002912220, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 120824,00 грн., з них 96659,00 грн. за основним платежем і 24165,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статтей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 192.1 статі 192 Податкового кодексу України після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Відповідно до пункту 192.3 статті 193 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Форму і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок від 25.11.2011 № 1492).
Відповідно до пункту 10 цього Порядку, до податкової звітності з податку на додану вартість належать:
податкова декларація з податку на додану вартість;
уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;
копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді;
розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Згідно з пунктом 3.9 Розділу V Порядку «Порядок заповнення податкової декларації» коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.
У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та, відповідно, податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.
У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість.
При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів s розрахунків коригування до податкових накладних.
У рядку 8.2 вказуються суми збільшення податкових зобов'язань, що виникають у зв'язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.
Рядок 8.2 може заповнюватись лише у декларації 0110.
У деклараціях 0121 - 0123/0130/0140 рядок 8.2 не заповнюється, оскільки податкові зобов'язання, які виникають при ввезенні на митну територію України, не відносяться до податкових зобов'язань, що відображаються у вказаних деклараціях.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Судом встановлено, що у листопаді 2012 позивач одержав від ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» авансові платежі у сумі 1940000,00 грн. 2400000,00 грн.
За вказаними операціями позивачем виписано податкові накладні від 22.11.2012 № 2, від 22.11.2012 № 3 і від 28.12.2012.
Дані податкові накладні зареєстровано Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі податкових накладних суми податку на додану вартість позивачем включено до податкових зобов'язань, а накладні відображено у реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2012 року, що відповідає даним додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за листопад і грудень 2012.
У зв'язку із невиконанням позивачем умов договорів, укладених із ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» позивачем повернуто авансові платежі у сумі 1940000,00 грн. і 2400000,00 грн., у зв'язку з чим складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.02.2013 № 3 до податкової накладної від 22.11.2012 № 3 і від 27.02.2013 № 2 до податкової накладної від 28.12.2012 № 1 і розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.02.2013 № 28.12.2012.
Зазначені розрахунки позивачем направлено для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про що свідчать дані квитанції від 15.05.2013 № 1.
При відправці вказаних розрахунків коригування податкових накладних для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу повертались електронні квитанції із зазначенням їх неприйняття у звязку з помилкою «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документах, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Як вбачається з розрахунків, надісланих позивачем до Єдиного державного реєстру податкових накладних, у них графі Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» ТОВ «Агро-Фірма «Бортничі» зазначено - « 08325 Київська обл. Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лесі Українки 20-А».
В матеріалах справи наявна копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців станом на 10.12.2013, відповідно до якої місцезнаходженням ТОВ «Агро-Фірма «Бортничі» є « 08325, Київська обл.., Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лесі Українки, будинок 20-А».
Тобто, у поданих позивачем розрахунках вказано місцезнаходження підприємства, ідентичне, тому, яке зазначено у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.
При цьому суд звертає увагу, що позивачем фактично подано 17.04.2013 до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (за лютий 2013), в якому у рядку 8.1 підприємством зазначено «Колонка А -3616667» і «Колонка Б -723333». При цьому у додатку 1 до Уточнюючого розрахунку «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» позивачем визначено суми повернених ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» коштів.
Також позивачем подано 31.10.2013 до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (за лютий 2013), в якому у рядку 8.1 підприємством зазначено «Колонка А -3616667» і «Колонка Б -723333». При цьому у додатку 1 до Уточнюючого розрахунку «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» позивачем визначено суми повернених ТОВ «Продіз» і ТОВ «Регіональна енергетична компанія 1» коштів.
Таким чином, позивачем здійснено коригування показників податкових декларацій в частині зазначення зменшення обсягів постачання у відповідності до вимог Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» і дотримано всіх норм Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту.
Факт повідомлення у квитанціях про отримання розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової декларації - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документів, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не приймається судом до уваги, оскільки позивач в момент подачі податкової звітності з ПДВ за лютий 2013 року не змінював зареєстрованого місцезнаходження.
У свою чергу, відповідачем суду не надано жодних доказів спростування обставин викладених позивачем у позовній заяві. Не пояснено суду в чому саме полягають арифметично-логічні помилки і яким чином вони вплинули на заниження податкових зобов'язань.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що результати перевірки, викладені відповідачем в Акті перевірки є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 01.11.2013 № 0002912220 є протиправним і підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Головного управління Міндоходів у Київській області від 01.11.2013 № 0002912220.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-фірма «Бортничі» судовий збір у сумі 2576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 грудня 2013 р.