копія
04 грудня 2013 р. Справа № 804/10306/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхно І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Хіхловської Інни Володимирівни про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Сотник Юрій Володимирович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Хіхловської Інни Володимирівни, в якому просив:
1. Визнати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Хіхловської Інни Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3857251 від 11 липня 2013 року протиправним.
2. Зобов'язати Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності на житло, який був виданий згідно з розпорядженням управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради №427 від 12.06.2013 року.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що у 2003 році померла його мати (ОСОБА_3), яка за життя була співласником квартири АДРЕСА_1, іншим співвласником зазначеної квартири був позивач. Свідоцтво про право власності на зазначену квартиру було видано позивачу та його матері на підставі розпорядження УЖКГ від 29.06.1994 року, №Ц-1250. Першочергове свідоцтво було втрачено, в результаті чого було видано дублікат, який в подальшому також було втрачено. Після смерті ОСОБА_3 ?? частини вказаної квартири перейшла на підставі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4. На підставі розпорядження №427 від 12.06.2013 року позивачем було отримано дублікат свідоцтва про право власності на зазначену квартиру по АДРЕСА_1. Дублікат свідоцтва про право власності є документом, що підлягає державній реєстрацій, тому позивач звернувся до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області з усіма необхідними документами та дублікатом зазначеного свідоцтва для його реєстрації. Рішення №3857251 від 11.07.2013 року йому було відмовлено на тій підставі, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність прав документам, що їх посвідчують. Позивач вважає рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації винесене з порушенням діючого законодавства, суттєво порушує його права як власника майнових прав на нерухоме майно та перешкоджає йому реалізувати передбачені законом відповідні права. Позивач в позовній заяві посилається не безпідставну відмову державного реєстратора та те, що реєстратор не вказав причину такої відмови, зазначивши різні підстави для відмови, які є взаємовиключними. Зазначив, що відповідач приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі того, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, діяв не на підставі та не у спосіб визначених Конституцією та законами України. З огляду на вищевикладене просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в письмових запереченнях, наданих до суду з позовними вимогами не погодився. Зазначив про необхідність заміни неналежного відповідача - Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстції в Дніпропетровській області на належного відповідача - Криворізьке міське управління юстції в Дніпропетровській області, оскільки відповідно до Положення "Про реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області" реєстраційна служба є структурним підрозділом Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, тобто не є самостійною структурою. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вид спільної власності визначено як "спільна часткова", тоді як згідно свідоцтва про право власності на житло від 29.07.1994 р. квартира за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 33,34 кв.м. належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. Зазначив, що позивачем не було надано жодного документу, який підтверджує факт виділу часток із спільної сумісної власності у спільну часткову, так як право спільної сумісної власності на квартиру не може бути зареєстровано за позивачем та співвласником ОСОБА_3, у зв'язку зі смертю останньої. Зауважив, що рішення про відмову у державній реєстрацій прав та їх обтяжень №3857251 від 11.07.2013 року було прийнято державним реєстратором у відповідності до п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - подані документи не відповідають вимогам, встановленим зазначеним законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме відсутність документу, який підтверджує факт виділу часток із спільної сумісної власності у спільну часткову власність.
Сторони до суду не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою та довідкою про відправлення повістки засобами електронного зв'язку, які містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься клопотання позивача про розгляд справи без участі позивача та ухвалення рішення, яким позовні вимоги він просив задовольнити.
В матеріалах справи також містяться заяви відповідача про розгляд справи без участі представника реєстраційної служби Криворізького МУЮ та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодаства.
Відповідно до ч. 4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вищевикладене суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В письмових запереченнях, які були надані до суду відповідач просить замінити неналежного відповідача - Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції в Дніпропетровській області на належного відповідача - Криворізьке міське управління юстиції в Дніпропетровській області, оскільки відповідно до Положення "Про реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області" реєстраційна служба є структурним підрозділом Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, тобто не є самостійною структурою.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача
Позовні вимоги позивача стосуються визнання рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області протиправним та зобов'язання Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області вчинити певні дії. За таких обставин суд приходить до висновку про звернення позивача з зазначеними позовними вимогами до належного відповідача. З огляду на вищевикладене клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка за життя була співласником квартири АДРЕСА_1, іншим співвласником зазначеної квартири був позивач. Свідоцтво про право власності на зазначену квартиру було видано позивачу та його матері на підставі розпорядження УЖКГ від 29.06.1994 року, №Ц-1250.
Першочергове свідоцтво було втрачено, в результаті чого було видано дублікат, який в подальшому зареєстрований в КП ДОР "КБТІ", що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2763366 від 06.02.2004 року.
Після смерті ОСОБА_3 ? частини вказаної квартири перейшла на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.05.2012 року, яке було видане Першою КДНК, за реєстровим №2-627, ОСОБА_4, що підтверджується відміткою на зворотному боці дубліката свідоцтва про право власності та довідкою КП ДОР "КБТІ" №224088 від 14.12.2012 року.
На підставі розпорядження №427 від 12.06.2013 року позивачем було отримано дублікат свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, на зворотному боці якого стоїть відмітка про те, що право власності на ? частку квартири, яка належала на підставі даного свідоцтва ОСОБА_3, перейшла ОСОБА_4 і зазначена підстава такого переходу.
02.07.2013 року позивач звернувся до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності).
Разом з зазначеною заявою було подано: дублікат свідоцтва про право власності на житло б/н від 29.07.1994 р., видавник: Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, видане згідно з розпорядженням органу приватизації УЖКГ від 29.06.1994 р. №Ц-1250, серія та номер: б/н, виданий 21.06.2013, видавник: Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради м.Кривого Рогу, виданий згідно з розпорядженням УБЖП виконкому міськради від 12.06.2013 р. №427 технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 20.12.2012, видавник: КП ДОР "Криворізьке БТІ", про що зазначено картці прийому заяви №3577219, копія якої міститься в матеріалах справи.
Рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області Хіхловської І.В. №3857251 від 11.07.2013 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна, спільна часткова на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_1, податковий номер 1728405097. Підставою для відмови визначено, що подані не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність прав документам, що їх посвідчують.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.
Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.
Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" від 01.07.2004 №1952-ІV (далі по тексту - Закон), Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Відповідно до ст. 3 Закону інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з ст.8 Закону орган державної реєстрації прав:
1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;
2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;
3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;
4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;
5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Все вищенаведене свідчить про те, що Реєстраційна служба Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області є суб'єктом владних повноважень до компетенції якого належить право та покладаються обов'язки проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно. За таких обставин суд вважає за необхідне повторно зазначити, що позивні вимоги позивача звернені до належного відповідача.
Частинами 1, 4 ст.15 Закону передбачено, що Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до ст.19 Закону Державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;
2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;
3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;
5) рішень судів, що набрали законної сили;
6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Стаття 24 Закону містить виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.
Згідно п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі.
Пунктом 12 Порядку №703 визначено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
2) повноважень заявника;
3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Відповідно до п.26 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
В пункті 27 Порядку №703 зазначено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:
1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;
2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;
4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати;
5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку;
6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;
7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком;
8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою;
10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;
13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно;
14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Як вбачається з облікової справи на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1, наданої на вимогу суду реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, право власності на нерухоме майно - квартиру, яка знаходить за адресою АДРЕСА_1 належало на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1.
Разом з заявою позивача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) до реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області було надано: дублікат свідоцтва про право власності на житло б/н від 29.07.1994 р., видавник: Управління житлово-комунального господарства міськвиконкому, видане згідно з розпорядженням органу приватизації УЖКГ від 29.06.1994 р. №Ц-1250, серія та номер: б/н, виданий 21.06.2013, видавник: Управління благоустрою та житлової політики виконкому міськради м.Кривого Рогу, виданий згідно з розпорядженням УБЖП виконкому міськради від 12.06.2013 р. №427 технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 20.12.2012, видавник: КП ДОР "Криворізьке БТІ", про що зазначено картці прийому заяви №3577219, копія якої міститься в матеріалах справи.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.05.2012 р. першою КДНК за реєстровим №2-627, ? частина квартири, яка належала ОСОБА_3 перейшла у власність ОСОБА_4.
З інформації, яка міститься в картці прийому заяви №3577219 вбачається, що позивачем до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.07.2013 за реєстраційним номером 1804647 подані до реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, всі документи, необхідні для державної реєстрації прав на нерухоме майно. З огляду цих документів не вбачається документів які не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд вважає, що оспорюване рішення, хоча прийнято на підставі ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", пунктів 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, але не містить мотивування з посиланням на конкретні обставини, в чому саме полягає невідповідність поданих документів, які це документи та яким вимогам, а також чому державному реєстратору неможливо встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач позивачу при прийнятті відмови конкретних причин не зазначив, проте в письмових запереченнях наданих до суду посилався на те, що беручи до уваги норми ст.372 ЦК України, позивачем не було надано жодного документу, який підтверджує факт виділу часток із спільної сумісної власності у спільну часткову, так як право власності спільної сумісної власності на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не може бути зареєстровано за Позивачем та співвласником ОСОБА_3 у зв'язку зі смертю останньої.
Крім того, відповідач в письмових запереченнях просив взяти до уваги те, що в поданих позивачем додатках до адміністративного позову містяться копія витягу КП "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" за №2763366 від 06.02.2004 р., в якому форма власності зазначена як "Приватна спільна сумісна", частка - по ? на кожного співвласника, що на думку відповідача є прямою суперечністю нормам ст.372 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними.
Згідно з ч.2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
З приводу вищевикладеного суд вважає за необхідне зазначити, що КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" в момент видачі відповідного витягу було суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого належало право та покладались обов'язки проводити державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно та видавати відповідні документи. Зазначений орган діяв на підставі, в межах та у спосіб передбачений Конституцією та діючого на той момент законодавства України. Перелік документів, на підставі яких КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" було видано позивачу свідоцтво про право власності на житло від 29.07.1994 року відповідачем не досліджувався. Тому вказівка, на те, що КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" видало витяг №2763366 від 06.02.2004 р., що суперечить нормам ЦК України є безпідставною. Відповідно до норм чинного законодавства надання оцінки діям та документам, вчинених виданих КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" не входить до компетенції Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Відповідач не довів в повному обсязі та належним чином правомірність та законність оскаржуваного рішення. За таких обставин позовні вимоги в частині визнання рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Хіхловської Інни Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3857251 від 11 липня 2013 року протиправним підлягають задоволенню.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати за ОСОБА_1 прав приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності на житло, який був виданий згідно з розпорядженням управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради №427 від 12.06.2013 року, позивачу слід відмовити, оскільки суд своїм рішенням не може замінювати рішення суб'єкта владних повноважень до компетенції якого належить таке право та покладаються обов'язки щодо прийняття такого рішення наданого йому Конституцією та законами України.
Зазначена позиція також визначена у п.10.3 ч.10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року, відповідно до якої суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, суд вважає доцільним зобов'язати Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області переглянути питання щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 прав приватної власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності на житло, який був виданий згідно з розпорядженням управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради №427 від 12.06.2013 року.
Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись статтями 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Хіхловської Інни Володимирівни про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області Хахловської Інни Володимирівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №3857251 від 11 липня 2013 року протиправним.
Зобов'язати Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області переглянути питання щодо реєстрації права власності за ОСОБА_1 прав приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на підставі дубліката свідоцтва про право власності на житло, який був виданий згідно з розпорядженням управління благоустрою та житлової політики виконкому міської ради №427 від 12.06.2013 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 17 (сімнадцять) грн. 21 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 04.12.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно