Справа № 22 - ц/796/16854/2014 Головуючий у 1 інстанції - Тітов М.Ю.
2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
26 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Шиманського В.Й.
- ГаращенкоД.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника третьої особи: ОСОБА_5ОСОБА_4 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору,-
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору відмовлено.
В апеляційній скарзі представник третьої особи: ОСОБА_5 ОСОБА_4 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 листопада 2013 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову та визнання договору споживчого кредиту недійсним.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд 1-ї інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про визнання кредитного договору недійсним, не врахував, що банк зобов»язаний був ознайомити ОСОБА_5 з умовами кредитного договору до підписання договору, а не під час його підписання та отримати письмове підтвердження ОСОБА_5 про ознайомлення з вказаною інформацією. Висновок суду про те, що договір кредиту був укладений між сторонами з дотриманням вимог закону і підстав для визнання його недійсним немає є помилковим, оскільки не ознайомивши ОСОБА_5 з умовами кредитного договору, банк ввів позичальника в оману щодо умов договору та наслідків його укладення на таких умовах.
В судове засідання сторони не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 06 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» було укладено кредитний договір № ВL 927, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_5 кредитні кошти в сумі 16 000 швейцарських франків, а ОСОБА_5 зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути кредитні кошти та сплатити плату за кредит.
Відповідно до умов п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства « Універсал Банк», правонаступником Відкритого акціонерного товариства « Універсал Банк» є Публічне акціонерне товариство « Універсал Банк».
14 березня 2012 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Універсал Банк» було укладено також угоду про припинення зобов'язань за кредитним договором № ВL 927 від 06 грудня 2007 року.
Позивач ОСОБА_2 перебуває з ОСОБА_5 в зареєстрованому шлюбі з 14 вересня 2007 року.
Звертаючись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору, ОСОБА_2 посилалась на те, що укладений між її чоловіком ОСОБА_5 та ПАТ « Універсал Банк» кредитний договір порушує її права, як дружини позивальника,так як про його укладення їй стало відомо лише у лютому 2013 року і вона з чоловіком несе солідарну відповідальність по грошовим зобов'язанням. Зазначала, що в порушенні вимог ст.ст. 192, 533 ЦК України банк здійснив видачу кредиту в іноземній валюті та не повідомив ОСОБА_5 у письмовій формі про кредитні умови.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа: ОСОБА_5 про визнання недійсним кредитного договору, суд 1-ї інстанції посилався на те, що договір кредиту був укладений між сторонами у повній відповідності з вимогами закону і підстав для визнання його недійсним немає.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Посилання позивача на те, що договір кредиту був укладений з порушенням вимог закону, оскільки валютою кредитного зобов'язання було визначено іноземну валюту, а саме: долар США, що є порушенням вимог ст. 533 ЦК України та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», які передбачають, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України допускається лише при наявності у банку індивідуальної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, суд 1-ї інстанції обґрунтовано вважав помилковими з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами кредитний договір підписаний повноваженими особами, він містить всі суттєві умови передбачені законом для договорів.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні в випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 5 Декрету Кабінету міністрів України, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностям банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу /генеральна ліцензія/. При цьому, генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютні операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютної регулювання.
З досліджених судом доказів вбачається, що на час укладення кредитного договору з позивачем відповідач діяв на підставі Банківської ліцензія № 92, виданої Національним банком України ВАТ «Універсал Банк» на право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 п.п.5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , Дозволу № 92-1 та додатку до Дозволу № 92-1 від 07 грудня 2007 року, де зазначено перелік операцій, які має право здійснювати ВАТ «Універсал Банк»», зокрема, ведення рахунків клієнтів /резидентів та нерезидентів/ в іноземній валюті. Право сторін визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті визначено також вимогами ст. 524 ЦК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про те, що кредитний договір № ВL 927 від 06 грудня 2007 року між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством « Універсал Банк», правонаступником якого є відповідача ПАТ « Універсал Банк», був укладений в повній відповідності з вимогами закону, підстав для визнання даного договору недійсними немає та обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні його позову.
Посилання позивача на те, що договір кредиту № ВL 927 від 06 грудня 2007 року був укладений з порушенням вимог закону, оскільки банком не було надану її чоловіку ОСОБА_5 повної інформації про умови кредитування, що ввело його в оману стосовно умов договору та наслідків його укладення на таких умовах, та відповідно до вимог ст. 230 ЦК України є підставою для визнання його недійсним, суд 1-ї інстанції обґрунтовано визнав безпідставними, доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду в цій частині не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, оскільки повна інформація про умови кредитування та вартість кредиту викладена в самому договорі кредиту з умовами якого ОСОБА_5 погодився, отримав гроші в іноземній валюті та, відповідно, погодився забезпечити повернення одержаних кредитів та нарахованих процентів. Крім того, під час укладання договору позивач не був позбавлений можливості використати надане йому право щодо одержання інформації про умови кредитного договору. ОСОБА_5 сам здійснив вибір щодо отримання кредиту саме у ПАТ «Універсал Банк» та саме у швейцарських франках, а не в гривні.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмовляючи в задоволенні позову про визнання кредитного договору недійсним, суд не врахував, що банк зобов»язаний був ознайомити ОСОБА_5 з умовами кредитного договору до підписання договору, а не під час його підписання та отримати письмове підтвердження ОСОБА_5 про ознайомлення з вказаною інформацією, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з умов п. 7.4 кредитного договору вбачається, що ОСОБА_5 підтверджує, що до укладення договору він був ознайомлений в письмовій формі з інформацією про умови кредитування, орієнтовну сукупну вартість кредиту, що свідчить про виконання відповідачем вимог ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника третьої особи: ОСОБА_5 ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від11 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: