24 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі Охневській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28.10.2013 в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора, про стягнення грошової компенсації за частку у спадковому майні, -
У серпні 2013 року позивачі звернулися до суду із позовом, в якому просили стягнути з відповідача на їх користь компенсацію вартості часток у спадковому майні (квартирі) по 164300 грн. 00 коп. на користь кожного позивача, виходячи з того, що вартість спірної квартири становить 185000 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1478705 грн. 00 коп. В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 і після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. При цьому, спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 є позивачі по справі та відповідач, а, відтак, кожному з спадкоємців належить по 1/9 части спірної квартири, у зв'язку з чим позивачі звернулись до Першої Київської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Позивачі зазначають, що оскільки спірна квартира є неподільною річчю і відсутня технічна можливість виділу їх часток, позивачами було запропоновано відповідачу укласти відповідний договір про одержання позивачами грошової компенсації за належні їм части у спадковому майні. Проте, відповідач відмовилась від запропонованого позивачами варіанту вирішення питання. При цьому, у зв'язку з тим, що вони з відповідачем не дійшли згоди щодо поділу спадкового майна, свідоцтво про право на спадщину вони не отримали.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 28.10.2013 в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Перша Київська державна нотаріальна контора, про стягнення грошової компенсації за частку у спадковому майні - відмовлено.
Справа № 761/21779/13
№ апеляційного провадження:22-ц-796/16470/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Кравець Д.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, 09.11.2013 відповідачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, так як вважає, що ухвалене рішення суду суперечить фактичним обставинам справи, у зв'язку із їх неповним з'ясуванням, не надано належної оцінки обставинам на які посилаються позивачі, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач ОСОБА_1 та її представник, яка також представляла інтереси позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просили рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованими, просив залишити його без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі передчасно звернулись до суду з позовом про стягнення компенсації за належні їм частки у спадковому майні (квартирі), не отримавши свідоцтва про право на спадщину і, відповідно, не здійснивши державну реєстрацію права власності на нерухоме спадкове майно, а тому підстави для стягнення компенсації в порядку, визначеному ст.ст. 358, 364 ЦК України, на час розгляду справи відсутні, так як вказаними положеннями закону передбачено можливість отримання грошової або іншої матеріальної компенсації вартості частки в праві спільної часткової власності лише співвласником. Також, позивачами не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість їх часток у спадковому майні, не встановлено наявності таких доказів і під час розгляду справи в суді, відповідних клопотання про їх отримання в судовому засіданні не заявлялось.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.11.2012 (а.с.68).
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 є спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_4, про що свідчить Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4, Свідоцтво про народження серії НОМЕР_5, Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 та Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 (а.с.75,76,87-90).
Згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло від 13.11.2006 квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - в рівних частках кожному (а.с. 80).
Відтак, до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить право власності на 1/3 вказаної квартири.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що всі спадкоємці звернулись із заявами про прийняття спадщини.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
При цьому, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку. Зокрема, положеннями ст. 1297 та ч.1 ст. 1298ЦК України регламентовано, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Обов'язковість державної реєстрації на нерухоме майно встановлена ст.ст. 182, 328 ЦК України, а також ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і саме з державною реєстрацією пов'язується і виникнення права власності на нерухоме майно, в тому числі і того, що входить до складу спадщини.
Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що не отримавши свідоцтва про право на спадщину і, відповідно, не здійснивши державну реєстрацію права власності на нерухоме спадкове майно, позивачі передчасно звернулись до суду з позовом про стягнення компенсації за належні їм частки у спадковому майні (квартирі), оскільки підстави для стягнення даної компенсації в порядку, визначеному ст.ст. 358, 364 ЦК України, на час розгляду справи відсутні, так як вказаними положеннями закону передбачено можливість отримання грошової або іншої матеріальної компенсації вартості частки в праві спільної часткової власності лише співвласникам.
Також, слід погодитися з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог, оскільки позивачами не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вартість їх часток у спадковому майні, не встановлено наявності таких доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції. При цьому доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованої відмови суду першої інстанції у задоволенні заявленого ними клопотання про проведення позивачами оцінки спірного майна не знайшли свого підтвердження.
Так, згідно з положеннями ч.1, 2 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. Вказані вимоги процесуального закону не були додержані стороною позивача, згідно журналу судового засідання клопотання про надання часу для визначення вартості спірної квартири було заявлено вже після дослідження судом матеріалів справи, без зазначення поважності причин (а.с.99).
З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановивши фактичні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, та правильно вирішив спір по суті у визначений спосіб.
Рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28.10.2013 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: