25 грудня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М., за участю ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, представника іншого учасника ДТП ОСОБА_4 - ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року,
Цією постановою ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження в справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 222568 від 09.06.2013 року, ОСОБА_2 09.06.2013 року о 22 год. 30 хв., керуючи автомобілем «КІА»д.н.з. НОМЕР_3 в м. Києві по площі Лівобережній, змінюючи напрямок руху, не переконалася, що це буде безпечно за одночасного перестроювання, знаходячись зліва,не надала перевагу автомобілю «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, який рухався праворуч, чим порушила п.п. 10.1. 10.3 ПДР України, в результаті чого сталосязіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів та матеріальних збитків.
Не погоджуючись із постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати як незаконну та необґрунтовану, провадження по справі закрити. В обґрунтування наведеного вказує, що Дніпровським ДАІ м. Києва не виконано вимоги постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2013 року, якою матеріали справи направлено на доопрацювання; безпідставно долучено до матеріалів справи в якості доказу СД диск «Відео пробки», походження та зміст якого сумнівні. Наполягає на тому, що автомобіль «Тойота» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який рухався праворуч від неї, різко змінив напрямок руху в її сторону, що призвело до вчинення ним ДТП, а тому посилання суду на порушення ОСОБА_2 п.п. 10.1. 10.3 ПДР Українибезпідставне. Вважає, що в її діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відсутній.
Справа № 33/796/1737/2012 Категорія ст. 124 КУпАП.
Головуючий суддя у 1-й інстанції: Марцинкевич В.А.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.
Крім того, апелянт подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки вона не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи (суд повідомив її за невірною адресою), розгляд відбувся у її відсутність.
Суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б це спростовували.
Так, ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_3 у судове засідання апеляційної інстанції з'явилися, дали суду пояснення з приводу поданої апеляційної скарги, а тому вважаю, що права ОСОБА_2, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, у такий спосіб поновлені, вона та її захисник ОСОБА_3 ними скористалися в повному обсязі, що й не заперечили у судовому засіданні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просили її задовольнити, представника іншого учасника ДТП ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапису, який використовується при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Як убачається з матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є правильним, обґрунтованим та підтвердженим наявними у справі доказами, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 пояснила, що 09.06.2013 року о 22 год. 30 хв., керуючи автомобілем «КІА» д.н.з. НОМЕР_3, рухалась по площі Лівобережній в м. Києві в другій лівій смузі руху, не змінюючи напрямок руху, в напрямку вул. Р. Окіпної зі швидкістю приблизно 50-55 км/год. Під час руху відчула удар в праву задню частину свого автомобіля: автомобіль «Тойота», який знаходився з зоні дії знаку 5.16 ПДР України «Напрямок руху по смугам», не надав перевагу у русі її автомобілю та почав здійснювати поворот наліво, чим порушив вимоги п. п. 10.3, 10.4 ПДР України.
На виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11 липня 2013 року, якою матеріали направлено на доопрацювання до Дніпровського ВДАІ МВС України в м. Києві, складено додаткову схему місця ДТП з вказаним розташуванням елементів регулювання дорожнього руху та напрямку руху автомобілів «КІА» д.н.з. НОМЕР_3 та «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, враховуючи первинну фрагментальну схему, з якої убачається, що водій ОСОБА_2 виїжджала на перехрестя з лівої смуги, при цьому не виконала вимогу дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугам», так як з лівої смуги рух дозволено тільки ліворуч, виконала поворот праворуч.
ОСОБА_2 у своїх письмових доповненнях до пояснень вказала, що, наближаючись до перехрестя, справа бачила дорожній знак «Початок додаткової смуги», «Напрямок руху по смугам» (дві смуги праворуч), зліва був дорожній знак «Напрямок руху по смугам» (дві смуги ліворуч) та дорожній знак «Круговий рух»; у її напрямку руху горів зелений сигнал світлофора; виїжджала ОСОБА_2 на перехрестя з другої смуги, якщо рахувати праворуч.
Порушення ОСОБА_2 п.п. 10.1. 10.3 ПДР України підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_4; даними протоколу про адміністративне правопорушення АБ2 № 222568 від 09.06.2013 року, який складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП; даними схеми ДТП; даними щодо пошкоджень автомобілів, зафіксованими на зворотному боці вказаної схеми; даними додаткової схеми місця ДТП; висновку інспектора з ВДАІ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві щодо розгляду адміністративного матеріалу від 07.09.2013 року; фото; відео-даними, що містяться на диску «Відео пробки».
Твердження ОСОБА_2 про те, що долучений до матеріалів справи за клопотанням ОСОБА_4 диск «Відео пробки» не доводить її винності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, безпідставне. З точки зору достатності та допустимості у суду немає підстав сумніватися в правомірності способу отримання вказаного диску як доказу, його змісту.
Аналізуючи наведені докази, дослідивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Твердження ОСОБА_2 про те, що зіткнення сталося з вини водія автомобіля «Тойота» д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 необґрунтовані, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в цій частині не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
Підстав для скасування постанови суду та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та обґрунтовано застосував положення ст. 38 КУпАП, а тому постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року є законною, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.М. Сітайло