Справа №22-ц/796/15265/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Мальченко О.В.
Доповідач: Невідома Т.О.
23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Головачова Я.В., Пікуль А.А.
при секретарі: Кучер Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, про виселення,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 09.10.2013 позов ОСОБА_2 задоволено.
Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп.
Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанціїта направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.Зазначає, що таке рішення суду першої інстанції порушує права відповідача та її неповнолітнього сина, оскільки іншого житла в місті Києві вона не має.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечував проти апеляційної скарги, вважав, що спір судом вирішений правильно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач та його син ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (а.с. 60,61).
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 19.12.2013 року, який було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 03.12.2012 року. Від шлюбу відповідач та третя особа мають спільну дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_2, його син ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_1 та малолітня дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є зареєстрованими мешканцями квартири АДРЕСА_1 (а.с. 46).
Після розірвання шлюбу між третьою особою та відповідачкою, остання продовжує проживати в одній квартирі разом з позивачем, колишнім чоловіком та дитиною.
Відповідачка систематично порушує правила співжиття та робить неможливим для інших проживання з нею в одній квартирі, про що свідчать постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, з яких вбачається, що протягом 2012 -2013 років до чергової частини Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві надходять повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 вчиняються сімейні сварки ОСОБА_1 За результатами проведених перевірок з відповідачем неодноразово проводились профілактичні бесіди про неприпустимість насильства у сім'ї, які не дали позитивних результатів (а.с. 6-32, 62-65).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що заходи попередження застосовані до відповідача про недопущення насильства у сім'ї, що застосовувались органами внутрішніх справи, не дали позитивних результатів, значна кількість сварок та неможливі умови спільного проживання з відповідачем продовжують існувати, що відповідно до вимог ст.116 ЖК України є підставою для виселення з займаного жилого приміщення без надання іншого.
Задовольняючи позов суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим для інших проживання з нею в одній квартирі, а заходи громадського впливу виявилися безрезультатними.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 систематично порушує правила співжиття з іншими членами сім'ї, що підтверджується матеріалами перевірок Деснянського РУГУ МВС України у м. Києві. Доказів на спростування зазначених обставин відповідачем не надано.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виселення відповідача зі спірної квартири не перешкоджає ОСОБА_1 брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, місце проживання якої між батьками після розлучення не вирішувалось.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Я.В. Головачов
А.А. Пікуль