Справа №22-ц/796/15106/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко В.В.
Доповідач: Невідома Т.О.
19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Головачова Я.В., Пікуль А.А.
при секретарі: Телятник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року у цивільній справі за первісним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор», Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні квартирою та виключення з числа службових житлового приміщення,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року відмовлено в задоволенні первісного позову Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор» (далі - ЖБК «Індикатор») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ЖБК «Індикатор», Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні квартирою та виключення з числа службових житлового приміщення задоволено у повному обсязі.
Зобов'язано ЖБК «Індикатор» не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітній донці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язано ЖБК «Індикатор» та Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути питання щодо виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових.
Стягнуто з ЖБК «Індикатор» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп.
Не погодившись із таким рішенням суду, ЖБК «Індикатор» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення; задовольнити позов ЖБК «Індикатор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а також відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ЖБК «Індикатор», Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні квартирою та виключення квартири з числа службових. Звертає увагу на те, що сім'я відповідачів у квітні 2009 року добровільно залишила однокімнатну квартиру НОМЕР_1 та переселилася в двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належала покійній матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4, при цьому протягом 2009 - 2011 років відповідачі здавали квартиру НОМЕР_1 в найм, з чого отримували прибуток, вказана квартира надавалася ОСОБА_4 як службова на час роботи двірником в ЖБК. ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, не довели та не обґрунтували в чому саме полягає перешкоджання ЖБК «Індикатор» в користуванні ними квартирою АДРЕСА_1. Вважає, що судом було безпідставно відхилено покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - працівників кооперативу, що свідчить про упередженість судді. Зазначає, що ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_1 до ЖБК «Індикатор» чи до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою щодо виключення квартири АДРЕСА_1 з числа службових не зверталися, а тому, висновки суду першої інстанції про зобов'язання ЖБК«Індикатор» та Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації розглянути це питання є безпідставними. Крім того, посилається на порушення судом положень ст. ст. 10, 196, 209 ЦПК України.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах ЖБК «Індикатор» апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та їх представник ОСОБА_9 проти апеляційної скарги заперечували, вважали, що спір судом вирішений правильно.
Представники Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, а також Служби у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, в судове засідання не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу у відсутності їх представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Київської міської ради народних депутатів № 861 від 19 червня 1978 року затверджено рішення членів ЖБК «Індикатор» про закріплення службових квартир, а саме, квартири АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з вказаного рішення (т.1, а.с. 134).
Наказом голови правління ЖБК «Індикатор» №1 від 24 грудня 1978 року ОСОБА_4, яка є матір'ю ОСОБА_1, було призначено на посаду двірника з наданням службового приміщення - квартири АДРЕСА_1 (т.1, а.с.132).
На підставі рішення Ленінградської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 12 лютого 1979 року № 155, ОСОБА_4 було видано ордер № 001004 на право зайняття службового приміщення квартири АДРЕСА_1 (т.1, а.с.5, 13, 135).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 неодноразово зверталась до відповідних органів, щодо виключення спірної квартири з числа службових або надання іншого житла, оскільки пропрацювала на посаді двірника більше 10 років (т.1, а.с.74, 75, 136-158). Рішенням загальних зборів ЖБК «Індикатор», оформленим протоколом від 26 жовтня 1999 року № 99 ОСОБА_4 було відмовлено в направленні клопотання до Ленінградської райради, щодо виключення АДРЕСА_1 з числа службових (т.1, а.с.201-204).
16 березня 2007 року державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. на ім'я ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - квартиру АДРЕСА_2, яка належала її померлому чоловіку ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право власності серії САБ № 049178 від 20 січня 2007 року (т.1, а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (т.1, а.с.8).
З 26 липня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 26 липня 2003 року (т.1, а.с.160). Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.159).
Відповідно до довідки ЖБК «Індикатор» від 27 січня 2012 року № 10 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано три особи - ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.6).
ЖБК «Індикатор» порушило перед судом питання про визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 надавалася ОСОБА_4, яка працювала на посаді двірника в ЖБК «Індикатор», в квітні 2009 року відповідачі добровільно залишили вказану квартиру і з того часу проживають в АДРЕСА_2, яка належала на праві власності ОСОБА_4 Квартира АДРЕСА_1 має статус службової та належить на праві власності членам ЖБК «Індикатор». Після смерті матері відповідачу ОСОБА_1 пропонувалась посада двірника, але він своєї згоди не надав. Крім того, відповідачі не сплачують рахунки по квартирі АДРЕСА_1.
В свою чергу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулися до суду із зустрічним позовом, просили зобов'язати ЖБК «Індикатор» не чинити перешкод в користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх малолітній донці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, квартирою АДРЕСА_1; зобов'язати ЖБК «Індикатор» та Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути питання щодо виключення АДРЕСА_1 з числа службових. В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що 02 березня 1979 року матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на підставі рішення Ленінградської районної ради депутатів трудящих м. Києва від 12 лютого 1979 № 155 було видано ордер на право зайняття службового приміщення АДРЕСА_1, яка працювала в ЖБК «Індикатор» на посаді двірника з 24 грудня 1978 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто майже 33 роки. За життя ОСОБА_4 неодноразово зверталася до районної місцевої ради, ЖБК «Індикатор», районної в місті Києві державної адміністрації, виконавчого комітету, народного депутата України, державної госпрозрахункової організації «Житло Інвест», Головного управління житлового забезпечення КМДА, прокуратури, Міністерства праці та соціальної політики України, секретаріату Верховної Ради України, Міністерства України з надзвичайних ситуацій, із заявами щодо виключення квартири з числа службових. Після її смерті, ОСОБА_1 також звертався до Київської Міської державної адміністрації, Головного управління житлового господарства з відповідними заявами. Посадові особи ЖБК «Індикатор» створюють перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову ЖБК «Індикатор», зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, задоволено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ЖБК «Індикатор» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Відповідно до положень ст. ст. 71, 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміценням, провадиться в судовому порядку внаслідок відсутності цієї особи понад шість місяців без поважних причин.
Статтею 107 ЖК Української РСР передбачено, що наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму.
У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ЖБК «Індикатор», суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.
При цьому, відповідно до копії актів обстеження житлово-побутових умов проживання дитини Служби у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, довідки дошкільного навчального закладу № 257 від 19 липня 2012 року, довідки середньої загальноосвітньої школи № 35 від 18 липня 2012 року № 216, малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьками в квартирі АДРЕСА_1 (т.1, а.с.78, 167-168).
Крім того, свідок ОСОБА_12, яка є двоюрідною сестрою ОСОБА_2, допитана судом першої інстанції, показала, що відповідачі проживали в АДРЕСА_1, тоді як вона тимчасово проживала в квартирі НОМЕР_3 у вказаному будинку.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами було погашено заборгованість по житлово-комунальним послугам по квартирі АДРЕСА_1. Крім того, факт користування відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вказаною квартирою підтверджується також зверненнями ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Головного управління житлового господарства що до виключення вказаної квартири з числа службових, а також листами Першого заступник голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 21 березня 2012 року № 2003-П-436/0;1 та Головного управління житлового господарства від 26 березня 2012 року № 046/7-П-529 (т.1, а.с.76, 77).
Суд першої інстанції надав належну оцінку показам свідків ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки останні працюють у ЖБК «Індикатор» та отримують за це грошову винагороду.
Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
ЖБК «Індикатор» не було надано суду жодних належних та допустимих письмових доказів на підтвердження того, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в квітні 2009 року добровільно залишили квартиру АДРЕСА_1 та з того часу постійно проживають у квартирі АДРЕСА_2, а також не було спростовано висновків суду першої інстанції про доведеність позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малоолітньої ОСОБА_3 про зобов'язання ЖБК «Індикатор» не чинити перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_1.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малоолітньої ОСОБА_3 в частині зобов'язання ЖБК «Індикатор» та Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації розглянути питання, щодо виключення АДРЕСА_1 з числа службових.
Як вбачається з матеріалів справи, мати відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, неодноразово зверталася до районної місцевої ради, ЖБК «Індикатор», районної в місті Києві державної адміністрації, виконавчого комітету, народного депутата України, державної госпрозрахункової організації «Житло Інвест», Головного управління житлового забезпечення КМДА, прокуратури, Міністерства праці та соціальної політики України, секретаріату Верховної Ради України, Міністерства України з надзвичайних ситуацій, із заявами щодо виключення квартири з числа службових. Після смерті матері відповідач ОСОБА_1 також звертався з відповідними заявами до Київської Міської державної адміністрації, Головного управління житлового господарства, на що отримав відповіді Першого заступник голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 21 березня 2012 року № 2003-П-436/0;1 та Головного управління житлового господарства від 26 березня 2012 року № 046/7-П-529, у яких відповідачу було роз'яснено порядок вирішення питання щодо виключення квартири з числа службових.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази звернення саме ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малоолітньої ОСОБА_3, з відповідними заявами до ЖБК «Індикатор», а тому, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати права відповідачів порушеними з боку ЖБК «Індикатор».
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малоолітньої ОСОБА_3, у цій частині.
Відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, зокрема, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), а також суб'єктний склад такого спору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 ЦПК України).
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та помилково розглянув у порядку цивільного судочинства позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, зобов'язавши Святошинську районну у м. Києві державну адміністрацію розглянути питання, щодо виключення АДРЕСА_1 з числа службових.
Враховуючи викладене, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року підлягає скасуванню в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ЖБК «Індикатор» про виключення з числа службових житлового приміщення із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в позові; а також в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про виключення з числа службових житлового приміщення із закриттям провадження у справі за цими позовними вимогами
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор» задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року в частині вирішення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор» про виключення з числа службових житлового приміщення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про виключення з числа службових житлового приміщення скасувати та закрити провадження у справі за цими позовними вимогами.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Я.В. Головачов
А.А. Пікуль