АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№ 11-кп/796/720/13 Головуючий у 1 інстанції - Римар Є.П.
Суддя - доповідач - Кепкал Л.І.
20 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
судді - доповідача - Кепкал Л.І.,
суддів - Верховець Т.М., Кияшка О.А.,
за участю прокурора - Отроша В.М.
при секретарі - Пазюк Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Моргуна С.О., на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року у кримінальному провадженні № 12013110050008742,-
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013110050008742, відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, повернуто прокурору прокуратури Оболонського району м. Києва для усунення виявлених порушень.
Ухвала суду мотивована тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України, оскільки фактичні обставини викладені не конкретно в частині визначення об»єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, що в свою чергу позбавляє обвинуваченого права на захист від конкретного обвинувачення.
Крім того, всупереч вимогам ст. 109 КПК України, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказаний процесуальний статус осіб. А також, з Реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що відомості до ЄРДР внесено 04.07.13 р., однак обвинуваченим дано розписку про отримання обвинувального акту, зареєстрованого в ЄРДР 07.07.2013 р. А в постанові про визнання і приєднання до справи речових доказів дата внесення в ЄРДР відомостей взагалі зазначена 16.05.2013 р.
В апеляційній скарзі прокурор Моргун С.О., просить ухвалу скасувати, направити обвинувальний акт до районного суду для проведення підготовчого судового засідання та призначення судового розгляду.
При цьому, прокурор в апеляційній скарзі вказує, що в даному обвинувальному акті достатньо повно описана об»єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, крім того, під час судового розгляду справи прокурор, в порядку ч. 1 ст. 338 КПК України, вправі змінити (уточнити) пред'явлене підозрюваному обвинувачення, врахувавши фактичні обставини, встановлені під час судового розгляду, в тому числі в частині визначення об»єктивної сторони злочину. Крім того, прокурор зазначає, що ухвала суду в частині повернення обвинувального акту в зв»язку з тим, що в Реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказаний процесуальний статус осіб взагалі не відповідає нормам КПК України, оскільки в ст. 109 КПК України визначений чіткий перелік вимог до Реєстру, і в цьому переліку не міститься вимоги про зазначення в ньому процесуального статусу осіб, більш того, такий статус в Реєстрі вказаний. А що стосується зазначення обвинуваченим у розписці про отримання копії обвинувального акту іншої дати внесення відомостей до ЄРДР, та в постанові про визнання і доручення до справи речових доказів, то в цій частині прокурор вважає, що допущено формальні описки. Ще однією з підстав вважати ухвалу суду незаконною та необґрунтованою на думку прокурора є те, що в ній суд зобов»язав прокурора усунути виявлені недоліки, проте не зазначив протягом якого часу повинні бути усунуті такі недоліки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив ухвалу суду скасувати, а матеріали провадження повернути в суд для їх розгляду в підготовчому судовому засіданні та призначення судового розгляду справи, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути обвинувальний акт прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
За змістом оскарженого судового рішення вбачається, що окремою та самостійною підставою, яка унеможливила призначення кримінального провадження з даним обвинувальним актом до судового розгляду, на думку суду першої інстанції є недотримання прокурором вимог закону в частині викладу в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а саме суд вважав, що фактичні обставини викладені не конкретно в частині визначення об»єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, що в свою чергу позбавляє обвинуваченого права на захист від конкретного обвинувачення.
Проте, з таким висновком суду не може погодитись колегія суддів, оскільки по-перше, в ухвалі не зазначено в чому суд вважає неконкретним виклад фактичних обставин справи, котрі вказують на об»єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, а по -друге, як вбачається з обвинувального акту, фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважав встановленими, викладені досить об»ємно з зазначенням часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення; зазначений також мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, що мають значення для даного кримінального провадження. А тому доводи апеляції прокурора в цій частині є обґрунтованими, а твердження суду про неконкретність викладу фактичних обставин справи є безпідставними.
Не може погодитись колегія суддів і з іншою підставою повернення судом обвинувального акту прокурору - не зазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування процесуального статусу осіб, оскільки ч. 2 ст. 109 КПК України містить чіткий перелік вимог до Реєстру, котрий в даному випадку дотриманий, а не зазначення в декількох випадках процесуального статусу особи не може вважатись тим недоліком реєстру, який є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Що стосується розбіжності зазначення дат внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань в розписці обвинуваченого про отримання обвинувального акту та в постанові про визнання і приєднання до справи речових доказів, то такі дані не є самостійною та безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
За наведених обставин, доводи апеляційної скарги про безпідставність повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_2 прокурору колегія суддів вважає обґрунтованими, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням за кримінальним провадженням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Що стосується не встановлення судом строку, протягом якого повинні бути усунуті виявлені недоліки, на що в своїй апеляції як на одну з підстав скасування ухвали суду посилався прокурор, то в цій частині доводи апеляції є безпідставні, оскільки у відповідності до вимог ч. 2 ст. 28 КПК України, суд забезпечує лише проведення судового провадження у розумні строки, а проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Моргуна С.О. - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2013 року, якою обвинувальний акту кримінальному провадженні № 12013110050008742 відносно ОСОБА_2за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, повернуто прокурору прокуратури Оболонського району м. Києва для усунення виявлених порушень - скасувати, повернувши кримінальне провадження до цього ж суду з призначенням нового судового розгляду зі стадії підготовчого засідання.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ___________________
Кепкал Л.І. Верховець Т.М. Кияшко О.А.