Справа №22-ц/796/15058/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.
Доповідач: Невідома Т.О.
19 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Головачова Я.В., Пікуль А.А.
при секретарі: Алейнікову М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Трегуб Оксани Анатоліївни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27.06.2012 року,
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2013 року.
Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 27 червня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Не погодившись із такою ухвалою суду, ТрегубО.А. в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк» подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанціїскасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду. Звертає увагу на те, що при укладенні договору сторонами було погоджено, що у разі виникнення спору та неможливості його вирішення шляхом переговорів, спір розглядається одноособово третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків Ярошовцем В.М. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків на підставі п. 4 ст. 51 Закону України «Про третейські суди, ст. ст. 389-4 - 389-5 ЦПК України, а також ст. ст. 16, 17 Регламенту третейського суду.
В суді апеляційної інстанції Трегуб О.А. в інтересах ПАТ «Укрсоцбанк» апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрсоцбанк», з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2012 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 307 250,47 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» третейський збір в сумі 3472,50 грн.
ОСОБА_2 порушив перед судом питання про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2012 року.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що склад суду був сформований з порушенням Закону України «Про третейські суди» та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, оскільки відповідно до положень ч. 4 ст. 16 вказаного Закону склад суду має формуватися безпосередньо в третейському суді, а не визначатися договором.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 14 Закону України «Про третейські суди» передбачено право сторін вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів.
Частинами 1-3 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 16 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків суддями Третейського суду є особи, які відповідають вимогам, що встановлені в «Положенні про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків» та внесені до списку третейських суддів Третейського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Регламенту якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 819/3-28/8-119 на купівлю автотранспортних засобів.
Відповідно до п. 6.1. договору кредиту всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв'язку з укладанням та виконанням положень договору вирішуються шляхом переговорів. Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди» домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається суддею Білоконем Ю.М. або Мороз О.А. у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2013 року було ухвалено третейським суддею Ярошовцем В.М. та посвідчене президентом Асоціації українських банків.
Таким чином, визначення сторонами конкретних суддів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків, які будуть розглядати спір, не суперечить як ст. ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди», так і ст. ст. 16, 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків, крім того, п. 6.2. договору кредиту сторони також передбачили, що у разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2013 року, посилаючись на те, що склад суду був сформований з порушенням Закону України «Про третейські суди» та Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Законом України «Про третейські суди» не передбачено заборони на визначення сторонами складу постійно діючого третейського суду. В матеріалах справи відсутні докази щодо визнання третейської угоди недійсною.
При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на положення ч. 4 ст. 16 Закону України «Про третейські суди», яка стосується визначення складу третейського суду для вирішення конкретного спору, порядок визначення складу постійно діючого третейського суду передбачено ч. 3 вказаної статті. Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про третейські суди» постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору є різними видами третейських судів.
Підстав для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2013 року, визначених ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню із постановленням нової про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27 червня 2012 року.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу Трегуб Оксани Анатоліївни в інтересах Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року скасувати та постановити нову.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків від 27.06.2012 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Я.В. Головачов
А.А.Пікуль