Ухвала від 17.12.2013 по справі 22-ц/796/15236/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-ц/796/15236 Головуючий у 1-й інстанції: Притула Н.Г.

Доповідач: Волошина В.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківського РВ ГУ ДМС м. Києва, третя особи: Дочірне підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального-побутового призначення «Екос» АТХК «Київміськбуд», Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району», про визнання права користування житловим приміщенням та зобов'язання зареєструвати.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківського РВ ГУ ДМС м. Києва, третя особи: Дочірне підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального-побутового призначення «Екос» АТХК «Київміськбуд», Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району», про визнання за ними права користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 та зобов'язання Шевченківський РВ ГУ ДМС м. Києва зареєструвати позивачів за вказаною адресою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що за місцем роботи позивачу ОСОБА_2 29.09.2009 р. було надано службове приміщення, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Позивачі разом проживають там і до цього часу та сплачують за житлово-комунальні послуги. А тому просять суд визнати за ОСОБА_2, та його дружиною ОСОБА_3 право користування жилим приміщенням кв. АДРЕСА_1 та зобов'язати Шевченківське РВ ГУ ДМС м. Києва зареєструвати їх в займаному приміщенні.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківського РВ ГУ ДМС м. Києва, третя особи: Дочірне підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального-побутового призначення «Екос» АТХК «Київміськбуд», Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району», про визнання права користування житловим приміщенням та зобов'язання зареєструвати, відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції позивачі подали апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі порушують питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги позивачів задовольнити повністю. Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, його дружиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 право користування жилим приміщенням АДРЕСА_1 та зобов'язати Шевченківський РВ ГУ ДМС України в м. Києві зареєструвати ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_3 в займаному приміщенні АДРЕСА_1,мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначили, що не відповідають обставинам справи висновки суду щодо визначення позивачів, як тимчасових жильців, оскільки позивачі жили самостійно та сплачували квартплату та комунальні послуги. Судом не надано оцінка акту перевірки паспортного режиму від 16.01.2013 року, отримання кореспонденції позивачами за вказаною адресою, оплату квартплати та комунальних платежів, що підтверджує факт проживання позивачів у займаному приміщенні до сьогодні. Крім того, не прийняв суд до уваги і довідку від 13.08.2013 р., якою представник ХК «Київсміськбуд» ПАТ «Енергомонтажвентиляція», в робочих відносинах з яким перебуває позивач ОСОБА_2 підтверджує факт надання позивачу службового житла в АДРЕСА_1 та у зв'язку з невидачею ордеру при вселенні просить Шевченківську районну в м. Києві адміністрацію, яка на сьогодні є утримувачем житлового будинку в якому проживає позивач належним чином оформити його проживання.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги. Представники відповідачів Стукалов А.В., ЩербинаС.А. - заперечували, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач Шевченківське РВ ГУ ДМС м. Києва та третя особа: Дочірне підприємство по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціального-побутового призначення «Екос» АТХК «Київміськбуд» в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечувалось, що 23 вересня 2009 року між Дочірнім підприємством «Екос» та ВАТ «Трест Київміськбуд» укладено договір № 34 оренди житлового приміщення, за яким ДП «Екос» надало для проживання співробітника ВАТ «Трест Київміськбуд» - ОСОБА_2 жиле приміщення, розташоване в житловому будинку: АДРЕСА_1 на визначений у п. 6.1. договором строк (з 01 жовтня 2009р. по 31 грудня 2009р.), а ВАТ «Трест Київміськбуд» прийняв в орендне користування зазначене житлове приміщення, з оплатою, визначеною у п.3.4 Договору. В подальшому укладалися Договори оренди від 23.02.2011 р. та 20.02.2012 р., з кінцевим терміном оренди 31.12.2012 р..

У вищезазначеній спірній квартирі АДРЕСА_1, проживають: ОСОБА_2, ОСОБА_3, малолітній ОСОБА_8. що підтверджується відповідним Актом про проживання та перевірки паспортного режиму від 16 січня 2013 року. В спірній квартирі зареєстрованих осіб немає. Позивачі сплачують за житлово-комунальні послуги, що підтверджується копіями квитанцій. Квитанції за 2013 рік суду надано не було.

Судом встановлено, що ордер на квартиру позивачам не надавався, відсутні докази про надання позивачам спірного приміщення, як службового житла, а навпаки з матеріалів справи вбачається, що з місця роботи позивача ОСОБА_2 клопотали про пролонгацію договору оренди. Строк на який було укладено договір оренди закінчився 31.12.2012 р, доказів пролонгації вказаного договору суду не надано. Відповідно до п. 7.1 Договору №39 від 20.02.2012 року - після закінчення терміну дії договору, протягом трьох днів Замовник зобов'язаний передати підприємству Об'єкт з майном та звільнити його. Представник позивачів підтвердила, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 вручалися попередження про звільнення займаного жилого приміщення, проте останніми вони були проігноровані.

Відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №1605 від 12.09.2012 р. «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх мереж ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади м. Києва», будинок по вул. Гонти, 5 передано до сфери управління Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації. На даний час будинок закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча дирекція Шевченківського району».

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що правові підстав для задоволення вимог про визнання за позивачами права користування житловим приміщенням та їх реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 відсутні, оскільки позивачі проживають в квартирі на підставі договору оренди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до статті 47 Конституції України, частини 1 статті 9 ЖК України кожен громадянин має право на одержання у безстрокове користування жилого приміщенняв будинках державногочи громадського житлового фонду в порядку, передбаченому Житловим кодексом та іншими актами законодавства України.

Із досліджених судом першої інстанції матеріалів справи встановлено, що позивачі по справі проживають в квартирі АДРЕСА_1 на підставі договору оренди.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачі є тимчасовими жильцями і самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
36408756
Наступний документ
36408758
Інформація про рішення:
№ рішення: 36408757
№ справи: 22-ц/796/15236/2013
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 30.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин