АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Котули Л.Г., Волошиної В.М.
при секретарі: Круглик В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року
в справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві Льовіної А.А..
Колегія суддів, -
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року скаргу ОСОБА_2 задоволено частково та визнано неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві ЛьовіноїА.А. у розрахунку заборгованості по аліментах станом на 01 червня 2013 року неправомірним; зобов'язано відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві провести розрахунок заборгованості по аліментам відповідно до фактично отриманих скаржницею сум і прийняти заходи по примусовому виконанню рішення та стягнення з ОСОБА_1 наявної заборгованості по аліментам.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити ухвалу нового змісту, якою в задоволенні скарги відмовити.
Колегія суддів, заслухавши скаржницю та її представника, що заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконанні ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві знаходиться виконавчий лист Оболонського районного суду м. Києва №2-3538 за 2005 рік про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Матеріали справи свідчать, що 01 та 05 березня 2013 року державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ в м. Києві Льовіною А.А. було здійснено три розрахунки заборгованості по аліментах станом на 01 березня 2013 року, які місять суттєві розбіжності, остільки сума заборгованості становить 1 559 грн. 55 коп., 26 649 грн. 66 коп. чи 3 423 грн. 24 коп. /а.с.111-112, 113, 114 т.1/
Задовольняючи скаргу, районний суд, виходив з того, що державним виконавцем при проведенні розрахунків були допущені певні розбіжності та не взято до уваги того, які саме грошові кошти, як плата за аліментів, фактично отримані скаржницею.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі доказів.
До справи долучено декілька розрахунків заборгованості по аліментах, складених державним виконавцем, які різняться між собою.
Відповідно до матеріалів справи, при розрахунку заборгованості, державним виконавцем не було враховано, що частину грошових коштів, перерахованих ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 шляхом поштових переказів не були отримані скаржницею й їх повернуто боржнику /а.с.65/.
Встановлено, що державним виконавцем не з'ясовано питання, які саме кошти фактично отримані скаржницею, в той час як у основу розрахунку покладено чеки, надані ОСОБА_1
Посилання апеляційної скарги про те, що рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 13 червня 2013р. визнано доведеним наявність у боржника заборгованості по аліментам станом на 01 червня 2013р. в сумі 1 5878грн.36коп.- безпідставні.
Так, з копії рішення Оболонського районного суду м. Києва від 13 червня 2013р. в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені, зустрічним позовом про зміну розміру аліментів, убачається, що фактично предметом спору за даним позовом була пеня, визначена позивачкою разом з заборгованістю, встановленою державним виконавцем, у зв'язку з чим районним судом, викладаючи мотиви відмови у позові в зазначеній частині, було визнано доведеним відсутність вини боржника у виникненні заборгованості по аліментах та встановлено відсутність правових підстав до її повторного стягнення на підставі рішення суду з посиланням на те, що існуюча заборгованість стягується з боржника на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», що виключає необхідність її стягнення рішенням суду.
Разом з тим, предметом спору по даній справі є сам розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_1 перед ОСОБА_2, складений державним виконавцем.
За таких обставин, підстав до застосування положень ч.3 ст. 61 ЦПК України, як про це зазначено в апеляційній скарзі, немає.
Встановлений судом спосіб усунення порушень прав ОСОБА_2., допущених посадовою особою державної виконавчої служби під час складання розрахунку заборгованості по аліментах, узгоджується з вимогами ст. 387 ЦПК України.
Ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Викладені в ухвалі висновки районного суду відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 2/3538/05
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/16180/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Кричина А.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.