Справа №22 - ц/796/16449/2013 Головуючий у 1 - й інстанції: Пономаренко Н.В.
2013 рік Доповідач: Ратнікова В.М.
26 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Шиманського В.Й.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Мурга М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року заяву задоволено.
В порядку забезпечення позову накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що ухвала суду 1-ї інстанції про забезпечення позову є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що спірна квартира належить на праві власності ОСОБА_3 та вона може нею розпорядитись до вирішення спору по суті, оскільки жодна із сторін по справі не є власником спірного майна, а лише звернулись до суду з позовом про визнання права власності на вказане майно в порядку спадкування. Відсутність у особи правовстановлюючих документів на майно позбавляє її права розпорядитись вказаним майном, а тому підстав для накладення арешту на спірну квартиру у суду не було.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_6 та третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що в грудні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_9.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 06 лютого 2013 року було відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
ОСОБА_6 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування. Вказані позови були об»єднані в одне провадження.
01 листопада 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належала ОСОБА_9.
Постановляючи ухвалу про задоволення вказаної заяви та забезпечуючи позов способом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, суд 1-ї інстанції посилався на те, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просить визнати право власності на вказану квартиру в порядку спадкування, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до ч.1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, при цьому суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до ч.6 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Крім того, ч.3 ст.152 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_1, суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про забезпечення позову зазначеним способом, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру АДРЕСА_1, а тому накладення арешту на квартиру, яка є предметом спору, забезпечить збереження даної квартири до вирішення спору між сторонами по суті.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду є невмотивованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року постановлена з дотриманням вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України.
Не спростовують правильність висновків суду і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не має правовстановлюючих документів на спірну квартиру, а тому не зможе нею розпорядитись до вирішення спору, оскільки вказані питання підлягають з'ясуванню під час слухання справи по суті, а до з'ясування вказаних обставин справи, вирішення спору по суті та для забезпечення виконання рішення суд прийняв обґрунтоване рішення про накладення арешту на спірну квартиру.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8 відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 01 листопада 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: