Справа № 22ц/796/10766/2013 Головуючий у І інстанції Кохановська З.С.
Доповідач Рубан С.М.
23 грудня 2013 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.
при секретарі Онищенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1 та Головне управління юстиції в м. Києві про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частину квартири,-
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2013 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_1 та Головне управління юстиції в м. Києві про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частину квартири задоволено.
Поновлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.
Визнано договір купівлі-продажу нерухомості від 01.08.1997 року, укладений між ОСОБА_5 за згодою і дорученням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за згодою і дорученням ОСОБА_4, зареєстрований Київською універсальною біржою за № Д0532/7790 і Київським міським БТІ 19.08.1997 року за №5888, в частині покупця недійсним.
Визнано покупцем ОСОБА_2 ј частини та ОСОБА_3 ј частини квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу нерухомості від 01.08.1997 року, укладеним між ОСОБА_5 за згодою і дорученням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за згодою і дорученням ОСОБА_4, зареєстрований Київською універсальною біржою за № Д0532/7790 і Київським міським БТІ 19.08.1997 року за №5888.
Визнано право власності за ОСОБА_2 на ј частини та ОСОБА_3 на ј частини квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу нерухомості від 01.08.1997 року, укладеним між ОСОБА_5 за згодою і дорученням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за згодою і дорученням ОСОБА_4, зареєстрований Київською універсальною біржою за № Д0532/7790 і Київським міським БТІ 19.08.1997 року за №5888, залишивши у власності ОСОБА_4 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу нерухомості від 01.08.1997 року, укладеним між ОСОБА_5 за згодою і дорученням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за згодою і дорученням ОСОБА_4, зареєстрований Київською універсальною біржою за № Д0532/7790 і Київським міським БТІ 19.08.1997 року за №5888.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку позовної давності, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник третьої особи підтримав апеляційну скаргу.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва 19 квітня 1997 року (а.с. 6), - ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належало по ј частині квартири АДРЕСА_3.
Батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є: ОСОБА_1 та ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 8, 9).
Крім того, між ОСОБА_11 та ОСОБА_2, 16.09.2011 року зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 12), після одруження ОСОБА_2 взяла прізвище чоловіка «ОСОБА_2».
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 01 серпня 1997 року (а.с. 92) ОСОБА_4, яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ОСОБА_3, який діяв зі згоди своєї матері ОСОБА_4, ОСОБА_1 продали ОСОБА_12, ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_3.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 01.09.1997 року укладеного Київською універсальною біржею ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 7).
Згідно розпорядження № 1179 від 01.08.1997 року «Про видачу дозволу на продаж квартири ОСОБА_4», ОСОБА_4 було надано дозвіл на продаж квартири за адресою: АДРЕСА_3 при умові першочергового оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, 2/4 частин на ім'я дітей (а.с. 97).
Відповідно до п. 2 абз. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року за № 9, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивачів підлягають задоволенню оскільки відповідачем при відчуженні квартири АДРЕСА_3 не було додержано вимог статті 203 ЦК України, оскільки правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Також, колегія суддів вважає, що судом вірно поновлено строк позовної давності для звернення до суду, оскільки позивачам стало відомо про порушення їх майнових прав після пред»явлення ОСОБА_1 позову про поділ майна подружжя, а саме в березні 2011 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно поновив позивачам строк позовної давності та без відповідного клопотання позивачів про його поновлення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане клопотання надавалось в судовому засіданні в письмовому вигляді та відповідно розглядалось судом. (а.с.111-113).
Інші доводи апеляційної скарги також були предметом розгляду суду першої інстанції, висновків суду не спростовують і не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308 ,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2013 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий : (підпис) Судді: (підписи) копія вірна
Суддя : Рубан С.М.
Секретар: