[1]
25 грудня 2013 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г. за участю:
особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності -ОСОБА_1,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Києві, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 85 гривень.
Відповідно до вказаної постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 працюючи директором - головним бухгалтером МПП «ВКФ «Декорт» допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, в результаті чого відбулося заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 99 700 гривень.
В обґрунтування свого висновку суддя районного суду зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення, акту позапланової виїзної перевірки МПП «ВКФ «Декорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Ювілайт» за період з 01.07.2012 по 30.09.2012.
Не погодившись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді районного суду та закрити провадження у справі. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що постанова судді є незаконною, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Так, судом не звернуто уваги на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, оскільки в ньому не викладено об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а лише перераховано положення Податкового кодексу України без розкриття сутності цих порушень. Крім того, ним та його представником доводилось до відома судді районного суду про те, що повідомлення-рішення, яке було винесено на підставі акту перевірки № 114/22.2-10/30867252 від 21 червня 2013 року оскаржується в Київському апеляційному адміністративному суді, у зв'язку з чим сума грошових зобов'язань є неузгодженою. Також, на переконання ОСОБА_1 суддя районного суду безпідставно наклав на нього адміністративне стягнення, оскільки на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, та просив закрити адміністративне провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його винуватості у вчиненні правопорушення та у зв'язку з тим, що на даний момент триває процедура оскарження податкового повідомлення-рішення.
ОСОБА_1 та представник ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів в м. Києві в судове засідання призначене на 25 грудня 2013 року не прибули, хоча своєчасно повідомлені про місце і час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вивчивши апеляційну скаргу та додатки до неї, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону суддею місцевого суду не дотримані.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2013 року складений протокол № 487333 про адміністративне правопорушення відносно директора - головного бухгалтера МПП «ВКФ «Декорт» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Відповідно до цього протоколу, при проведенні позапланової перевірки МПП «ВКФ «Декорт» було встановлено, що ОСОБА_1 займаючи вищевказані посади допустив ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, чим порушив п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-ІV від 2 грудня 2010 року (зі змінами та доповненнями).
Визнаючи доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя місцевого суду не звернув уваги, що факт порушення останнім вищевказаних вимог закону, не є встановленим, оскільки МПП «ВКФ «Декорт» було оскаржено податкове повідомлення-рішення № 0005802202 від 17 липня 2013 року, прийнятого на підставі акту перевірки № 114/22.2-10/30867252 від 21 червня 2013 року до Київського апеляційного адміністративного суду. При цьому, представником МПП «ВКФ «Декорт» Березенком В.В. були заявлені клопотання про перенесення розгляду справи про адміністративне правопорушення до вирішення адміністративної справи, однак суддя районного суду не маючи будь-яких даних щодо вирішення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Так, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України, позовна заява на податкові повідомлення-рішення зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у ньому, до набрання судовим рішенням законної сили, у зв'язку з чим до зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, на час розгляду даної справи в районному суді ще тривала процедура адміністративного оскарження податкового рішення-повідомлення в Київському апеляційному адміністративному суді. Ця процедура оскарження триває і на даний час, а тому в даному випадку суми податкових зобов'язань навіть на час розгляду справи апеляційним судом є неузгодженими.
Враховуючи вищевикладене, постанова суду першої інстанції не може бути визнана такою, що постановлена з дотриманням вимог чинного закону, і тому вона підлягає скасуванню, а матеріали справи про адміністративне правопорушення поверненню на доопрацювання, під час якого слід врахувати викладене, встановити факт існування події адміністративного правопорушення та обставин, що їй передували, з урахуванням зібраних даних вирішити питання наявності складу правопорушення в діях ОСОБА_1, тобто усунути порушення, допущенні при направленні матеріалів до суду та привести їх у відповідність вимогам закону.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 15 листопада 2013 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 85 гривень, скасувати.
Прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення № 487 333 від 16 вересня 2013 року відносно директора - головного бухгалтера МПП «ВКФ «Декорт» ОСОБА_1 направити для доопрацювання до ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г.
Справа № 33/796/1719/2013 Категорія ч. 1 ст.163-1 КУпАП Суддя першої інстанції Жежера О.В.