АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Котули Л.Г., Волошиної В.М.
при секретарі: Круглик В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року
за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Колегія суддів, -
В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» (надалі - КП «Київпастранс») про відшкодування матеріальної шкоди.
Зазначав, що з вини працівника комунального підприємства - ОСОБА_2, який керував належним відповідачу транспортним засобом, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 57 842 грн. 12 коп. й понесено витрати за отримання звіту про оцінку вартості збитку - 880 грн. 80 коп. та 520 грн. витрат на послуги евакуатора.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі КП «Київпастранс», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові та зобов'язати позивача передати підприємству пошкоджені деталі автомобіля.
Колегія суддів, заслухавши ОСОБА_2, яка просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 17 травня 2013 року близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_2 керуючи трамваєм НОМЕР_1 на перехресті вулиць Автозаводська - Полупанова, порушивши Правила дорожнього руху, здійснила наїзд на автомобіль марки Mitsubishi д.н.з.НОМЕР_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів. /а.с.15-17/
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Mitsubishiд.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 /а.с.9/
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працює водієм трамваю НОМЕР_1 маршруту №19 в КП «Київпастранс».
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 червня 2013 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди - правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення. /а.с.45/
У зв'язку з необхідністю проведення оцінки вартості збитку нанесеного автомобілю, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем було оплачено послуги по проведенню відповідного дослідження та складання звіту, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією товарного чеку №19 від 22 травня 2013 року, виданого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 /а.с.41/
Звітом №40/05/13 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 29 травня 2013 року встановлено, що величина вартості матеріального збитку складає 57 842 грн. 12 коп. /а.с.18-40/
Як свідчать копії долучених до матеріалів справи квитанцій №003803 та №005230 від 25 травня 2013 року позивачем було додатково сплачено 315 грн. та 205 грн. за послуги евакуаційного транспортування пошкодженого автомобіля. /а.с.42/
У червня 2013 року позивач звернувся з заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої пошкодженому автомобілю. /а.с.44/
Зі змісту листа Моторного (транспортного) страхового бюро України №3/1-05/15461 від 13 червня 2013 року в задоволенні заяви відмовлено, остільки збиток завдано трамваєм. /а.с.43/
Задовольняючи позовні вимоги районний суд, з урахуванням положень ст.1166, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, виходив з того, що шкода, завдана автомобілю позивача підлягає відшкодуванню КП «Київпастранс», як з юридичної особи, з якою ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах, в сумі, визначеною звітом про оцінку вартостізбитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 29 травня 2013 року - 57 842 грн. 12 коп., остільки відповідачем не надано належних доказів того, що позивачу нанесено інший розмір матеріальних збитків, не заявлено й відповідних клопотань про проведення товарознавчої експертизи.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.
Твердження апеляційної скарги про певну матеріальну цінність пошкоджених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди деталей автомобіля позивача, які мають бути поверненні підприємству, безпідставні.
Положеннями п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», встановлено, що ухвалюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватися за призначенням, але має певну цінність, суд, з урахуванням принципу диспозитивності, тобто за заявою заподіювача шкоди, одночасно повинен вирішити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині наявності у відповідача права на отримання пошкоджених деталей, колегія суддів враховує наступне.
З урахуванням вимог п.13 згаданої постанови Пленуму відповідач має право на отримання пошкоджених деталей, які підлягають заміні, проте при умові, коли ці деталі мають певну цінність.
Представник відповідача твердив, що деталі автомобіля Mitsubishi д.н.з. НОМЕР_2, які підлягають заміні через пошкодження, отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - боковина задня ліва, задній лівий диск колісний алюмінієвий, амортизатор задній лівий, попер ричаг подвійний задній лівий, опора шарова верхня ліва, шина задня ліва, прокольний ричаг задній лівий, поворотний кулак задній лівий та посилювач лівий бампера лівого мають певну матеріальну цінність.
Проте зазначені пояснення носять голослівний характер, остільки докази щодо матеріальної цінності даних деталей до справи не долучено, а будь-яких клопотань з цього приводу під час розгляду справи заявлено не було.
При цьому, колегія суддів враховує й відсутність у справі даних про їх наявність.
Згідно вимог ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Відповідно до вимог ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Враховуючи викладене, а також повноваження суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність матеріалами справи посилань про те, що зазначені представником відповідача деталі представляють матеріальну цінність.
Справа судом розглянута повно та об'єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано правильно.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам й доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс» відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 758/10413/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/15163/2013
Головуючий у суді першої інстанції:Гребенюк В.В..
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.