Справа №22-ц/796/14215/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С.М.
Доповідач: Невідома Т.О.
31 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого: Невідомої Т.О.
суддів: Усика Г.І., Пікуль А.А.
при секретарі: Телятник І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанціїта передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.Зазначає, що посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на необхідність розгляду справи в порядку окремого провадження не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та суперечить вимогам цивільно-процесуального законодавства України. На думку апелянта, дана справа має розглядатись в порядку позовного провадження.
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
ОСОБА_3 заперечував проти апеляційної скарги, вважав, що заява судом залишена без розгляду правомірно.
В судове засідання інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Залишаючи заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції керувався ч.6 с.235 ЦПК України та виходив з того, що із змісту поданої заяви та норм права, на які посилається ОСОБА_2, вбачається спір про право.
Колегія суддів не може погодитись с такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільного права та інтересів визначені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказаного та окремого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 21 травня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, відповідно до якого просила про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, без реєстрації шлюбу з вересня 1988 року по день його смерті. В обґрунтування позову посилалась на те, що встановлення факту необхідно для вирішення питання щодо спадкування.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
У порушення зазначеної норми процесуального права, поданий позов не містить позовних вимог, а саме не зазначено за захистом якого права звернулась до суду ОСОБА_2 та яким способом це право слід захистити.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, та не застосував положення ст.121 ЦПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин погодитись з постановленою ухвалою від 19 вересня 2013 року неможливо, вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Г.І. Усик
А.А. Пікуль