Справа № 825/4615/13-а
26 грудня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Падій В.В. ,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Руденок Л.М.,
прокурора Коляди Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, за участю прокурора про визнання дій неправомірними, стягнення суми безпідставно сплаченого судового збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна,-
13.12.2013 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - УПФУ в м. Чернігові), Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, прокуратури м. Чернігова про визнання дій УПФУ в м. Чернігові щодо відмови позивачу у поверненні безпідставно сплаченого судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1756,41 грн. - неправомірними, стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Укрсоцбанк», код банку 300023, код ЄДРПОУ 00039019) суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1756,41 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.08.2013 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Схід Інвест» був укладений договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2142771. Під час укладання договору позивачем було сплачено 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування від суми договори купівлі-продажу в розмірі 1756,41 грн. Згодом, позивач дізнався про те, що він не повинен був сплачувати вищевказаний збір, оскільки житло ним було придбано вперше. На цій підставі позивач у листопаді 2013 звернувся до УПФУ в м. Чернігові з письмовою заявою про повернення безпідставно сплачених коштів. Однак, листом управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 14.11.2013 №20787/02 позивачу було відмовлено у такому поверненні. Вказані дії відповідача вважає протиправними, а безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 1756,41 грн. таким, який підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Ухвалою суду від 24.12.2013 до участі у справі залучено прокурора відділу прокуратури м. Чернігова.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, в яких проти задоволення адміністративного позову заперечує в повному обсязі та зазначив, що збір сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі - продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, так як в Україні відсутня єдина система реєстрації прав на нерухоме майно. Вважає, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві, однак останнім не було надано до управління жодного доказу на підтвердження того, що нерухоме майно дійсно ним придбавалось вперше. Також зазначив, що відповідно до положень КАС України предметом оскарження може слугувати відмова відповідача у добровільному порядку виконати вимоги позивача, однак ОСОБА_1 не надано до суду копії листа, яким відповідач відмовив у поверненні коштів, натомість в додатках до позову міститься відмова в добровільному поверненні коштів ОСОБА_4. Таким чином, вважає, що в оскаржуваних правовідносинах УПФУ в м. Чернігові, діяло у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити та зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково - касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України, а тому відсутні підстави для визначення управління в якості відповідача по даній справі.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив у його задоволенні відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін та прокурора, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 16.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер 3100, придбано у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 175649 грн. (а.с.10-13).
Право власності на придбану квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 16.08.2013, реєстраційний номер 111078774101, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.08.2013 №2142771, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.14).
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири, позивачем був сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1756,41 грн. (1% її вартості), що підтверджується копією квитанції від 15.08.2012 №110/223 та меморіальним ордером від 16.08.2013 №608094, наявних в матеріалах справи (а.с.15, 30).
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивач у листопаді 2013 року звернувся до УПФУ в м. Чернігові із заявою про повернення помилково сплачених коштів (а.с.17).
Листом від 14.11.2013 №20787/02 УПФУ в м. Чернігові відмовило позивачу у поверненні коштів, в зв'язку з ненаданням позивачем документів, які підтверджують придбавання ним нерухомого майна вперше (а.с.18).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне страхування, визначений Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону №400/97-ВР підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування при здійсненні операцій купівлі-продажу нерухомості є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Згідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Закону №400/97-ВР, регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. №1740 (далі - Порядок №1740). Згідно пункту 15-1 Порядку №1740 Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.08.2013, реєстраційний номер 111078774101, ОСОБА_1 набула у власність лише нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продажу від 16.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстраційним номером 3100 (а.с.40).
Відповідно до довідки комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 24.12.2013 №21384 зазначено, що станом на 31.12.2012 в м. Чернігові ОСОБА_1 не має зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомості (а.с.41).
Згідно копії довідки філії Чернігівського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від 06.12.2013 №1003 позивачка житлові чеки в приватизації державного майна не використовувала (а.с. 16).
Станом на час придбання позивачем нерухомості як і станом на час розгляду справи в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.00 р. № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
За таких обставин, органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що позивач придбав житло згідно договору купівлі - продажу від 16.08.2013 не вперше.
Таким чином, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що обов'язок доказування придбавання нерухомого майна вперше лежить виключно на позивачеві.
Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 р. за №1650/24182.
Дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Аналізуючи дану норму, суд вважає, що даний порядок застосовується у тому випадку, коли УПФУ в м. Чернігові не заперечується факт придбання особою житла вперше та помилково сплачені кошти повертаються в добровільному порядку.
Порядок виконання судових рішень, у тому числі щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів, визначений Законом України "Про виконавче провадження", а також Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845, у якому зазначений механізм повернення органами Державного казначейства помилково та/або надмірно сплачених до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів за рішенням суду.
Згідно пункту 19 цього Порядку безспірне списання коштів, сплачених та зарахованих до доходів до Державного бюджету України здійснюється на підставі відповідних виконавчих документів органами Державної казначейської служби України, що свідчить про те, що поновлення прав платника збору, який помилково сплатив до Державного бюджету України кошти здійснюється шляхом винесення судом рішення про стягнення такої суми з Державного бюджету України на користь такого платника збору.
Суд зауважує, що відповідачем не надано жодного доказу, який відповідає вимогам статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України та свідчив би про наявність у позивача зареєстрованого права власності (в тому числі в минулому), а тому сума безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1756, 44 грн. підлягає стягнення з Державного бюджету України на користь позивача.
Адміністративний позов в частині визнання неправомірними дій УПФУ в м. Чернігові щодо відмови позивачу у поверненні безпідставно сплаченого судового збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1756,41 грн., не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
В разі невідшкодування зайво сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості), про задоволення якої суд вже дійшов висновку.
Тобто, визнання дій УПФУ в м. Чернігові неправомірними є по суті зайво вжитим заходом, який взагалі не є способом захисту прав платника.
Суд не бере до уваги посилання УПФУ в м. Чернігові, що позивач не надав суду копію листа, яким би відповідач відмовив йому у добровільному поверненні помилково сплачених коштів, натомість в матеріалах справи міститься відмова в добровільному поверненні коштів ОСОБА_4.
Проаналізувавши зміст листів позивача та УПФУ в м. Чернігові, наявних в матеріалах справи (а.с.17,18) суд вважає, що УПФУ м. Чернігові при наданні відповіді позивачу допустив помилку в написанні імені позивача, а саме - зазначили ОСОБА_4 замість ОСОБА_1.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, за участю прокурора підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки, позовні вимоги позивача задоволені частково, то судові витрати в розмірі 120 грн. 44 коп. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача (рахунок НОМЕР_1 у ПАТ "Укрсоцбанк", код банку 300023, код ЄДРПОУ 00039019) суму безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне соціальне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 44 коп., згідно квитанції від 15.08.2012 №110/223.
Стягнути з Державного бюджету України судовий збір (шляхом їх безспірного списання з управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові) на користь ОСОБА_1 в сумі 120 (сто двадцять) грн. 44 коп.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядок та строки, передбачені статтями 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: В.В. Падій