ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>
o:p> /o:p>
Справа № 17/1/08-АП Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 2.19 інстанції - Корсун В.Л.
Іменем УКРАЇНИ
02 березня 2009р. м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Кожан М.П.,
суддя Туркіна Л.П.,
при секретарі Галоян О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Весна»,
на постанову господарського суду Запорізької області від 04.02.2008р.
у справі № 17/1/08-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Весна»,
вул. Новобудов, 3, м. Запоріжжя, 69076;
до відповідача Управління Пенсійного фонду України
у Хортицькому районі м. Запоріжжя,
вул. Запорізького козацтва, 25-а, м. Запоріжжя, 69076;
про визнання рішення таким, що втратило чинність
та не підлягає виконанню,
встановили: Відкритим акціонерним товариством «Весна» подано позов до Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання рішення № 471 від 14.09.2005р. «про застосування фінансових санкцій та нарахування пені» таким, що втратило чинність та не підлягає виконанню.
Господарський суд Запорізької області (суддя Корсун В.Л.) своєю постановою від 04.02.2008 року у справі № 17/1/08-АП відмовив в задоволенні адміністративного позову.
Постанова суду мотивована тим, що припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із затвердженням мирової угоди не може бути безумовною підставою для визнання таким, що втратив чинність, виконавчого документа контролюючого органу.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Весна», Позивач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Всі зобов'язання, що виникли у ВАТ «Весна» перед Пенсійним фондом України до 25.01.2006р. (дата порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ) є конкурсними і підлягали погашенню платником виключно у встановленому мировою угодою сторін порядку.
Сума заборгованості за рішенням № 471 від 14.09.2005р. не увійшла до реєстру вимог кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2007р. у справі № 21/21/06 про банкрутство ВАТ «Весна». Отже, вважається погашеною в силу приписів ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.99р.
Просить постанову господарського суду Запорізької області від 04.02.2008р. у справі № 17/1/08-АП скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009р. № 127 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Кожан М.П., Туркіна Л.П.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Відкрите акціонерне товариство «Весна», Позивач, не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».
Сутність спору: 14.09.2005р. заступником начальника Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя прийнято рішення № 471.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV, за несвоєчасне перерахування страхувальником страхових внесків до Відкритого акціонерного товариства «Весна» застосовано штраф у розмірі 48.085,73 грн., та нарахована пеня у розмірі 13.971,42 грн.
25.01.2006р. господарським судом Запорізької області було порушено у справі № 21/21/06 про банкрутство Товариства.
В газеті «Голос України» № 38 від 28.02.2006р. опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
14.11.2007р. судом затверджено мирову угоду між боржником та кредиторами. Провадження у справі припинено.
У зв'язку з тим, що сума заборгованості за рішенням № 471 від 14.09.2005р. не увійшла до реєстру вимог кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2007р., та з огляду на приписи ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.99р., визнання рішення № 471 від 14.09.2005р. таким, що втратило чинність та не підлягає виконанню стало предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
За позицією особи, яка подала апеляційну скаргу, про що зазначено вище, на всі зобов'язання, що виникли у ВАТ «Весна» перед Пенсійним фондом України до 25.01.2006р., поширюються судові процедури, визначені Законом Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII, в редакції Закону N 784-XIV від 30.06.99р. (2343-12).
Сума заборгованості за рішенням № 471 не була заявлена в межах справи про банкрутство, та вважається погашеною в силу приписів ч. 2 ст. 14 Закону (2343-12).
Така позиція заявника апеляційної скарги видається колегії суддів помилковою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Закону (2343-12) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Водночас, кредитором, за визначенням статті 1 цього Закону, є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Грошове зобов'язання, відповідно, зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Пеня та штраф, накладені рішенням органу Пенсійного фонду, безумовно, охоплюються поняттям грошових вимог. Та таке рішення є виконавчим документом, в силу ч. 14 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV.
Державний виконавець, стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, буде зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, є обов'язковою підставою для зупинення виконавчого провадження.
Передача виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом, має наслідком закінчення виконавчого провадження.
Непред'явлення виконавчого документу суду після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство не тягне за собою втрати ним чинності.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Весна» залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області від 04.02.2008р. в адміністративній справі № 17/1/08-АП - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Ухвалу складено у повному обсязі 01.04.2009р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя М.П.Кожан
Суддя Л.П.Туркіна