Справа: № 826/11542/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправними дій, визнання нечинним акту, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів в якому просив суд визнати протиправними дії, що пов'язані з перевіркою на предмет реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування; визнати нечинним акт від 28.12.2012 року №139-П12; зобов'язати відповідача утриматися від вчинення в майбутньому будь - яких перевірок (планових, позапланових) товариства на предмет реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ним звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову та зобов'язати відповідача подати звіт до суду першої інстанції про виконання постанови суду апеляційної інстанції.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Перевіряючи постанову суду першої інстанції в частині вимог про визнання протиправними дій, що пов'язані з перевіркою на предмет реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина сьома статті 19 вказаного Закону передбачає, що порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджені:
- Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю;
- Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування;
- Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів;
- Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
- Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету;
- Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.
Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю визначає механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Разом з тим, відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року №129 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за №528/19266) Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України.
Пунктом 3 вказаного Положення визначено, що фонд у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України та цим Положенням.
Фонд відповідно до покладених на нього завдань окрім перелічених у пункті п'ятому Положення функцій виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань.
Згідно пункту 13 Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі в межах граничної чисельності його працівників. Положення про територіальні відділення, їх структуру, штатні розписи та кошториси затверджує директор Фонду.
Відповідно до Положення про Київське міське відділення фонду соціального захисту інвалідів, відділення є територіальним органом бюджетної установи Фонд соціального захисту інвалідів як урядового органу, яке серед перелічених виконує інші функції відповідно до покладених на нього завдань. Відділення у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України та цим Положенням.
Таким чином, враховуючи, що Фонд соціального захисту інвалідів та його територіальні органи у своїй діяльності керуються, зокрема, постановами Кабінету Міністрів України, колегія суддів вважає, що вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» є обов'язковими для відповідача.
Тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач має право проводити перевірки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» перевірка підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, здійснюється лише Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.
Щодо правомірності проведення перевірки колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень пунктів 2, 3, 4 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, предметом проведення перевірки є: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду; подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.
Відділення Фонду за наказом його керівника може проводити планові та позапланові, виїзні та невиїзні перевірки.
Планові виїзні перевірки проводяться не частіше одного разу на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, що затверджуються наказом керівника відділення Фонду до 25 числа місяця, що передує місяцю, в якому проводитиметься перевірка, з урахуванням критеріїв розподілу роботодавців за ступенем ризику їх діяльності.
Відділення Фонду письмово повідомляє не пізніше ніж за десять днів до початку проведення планової перевірки роботодавця про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і закінчення. Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів відділення Фонду або вручається особисто роботодавцю під розписку. Роботодавець має право не допускати уповноважену посадову особу відділення Фонду до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про проведення планової перевірки. Роботодавець повинен ознайомитися з підставою проведення позапланової перевірки з наданням йому копії відповідного документа.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 20.08.2012 року №48 затверджено План виїзних та невиїзних перевірок щодо дотримання вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в якому передбачена виїзна перевірка позивача у період з 20.12.2012 року по 11.01.2013 року.
Пунктом 6 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю передбачено, що роботодавець повинен створити умови для проведення планових та позапланових виїзних перевірок уповноваженою посадовою особою відділення Фонду за умови пред'явлення ним службового посвідчення і направлення на перевірку, підписані керівником та скріплені печаткою відділення Фонду. У направленні на перевірку зазначається дата його видачі, назва відділення, мета, вид перевірки (планова або позапланова), підстава, дата її початку і закінчення, посада та прізвище уповноваженої особи.
Отже, у разі недодержання відділенням Фонду вимог порядку проведення перевірки, зокрема, не надіслання повідомлення про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і закінчення, не пред'явлення направлення на перевірку, роботодавець має право не допускати уповноважену посадову особу відділення Фонду до здійснення планового заходу.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою проведено виїзну планову перевірку під час якої були дослідженні надані позивачем документи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.
Щодо позовних вимог про визнання нечинним акту від 28.12.2012 року №139-П12 колегія суддів виходить з наступного.
Положеннями пункту 11 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю передбачено, що після проведення планової та позапланової перевірки уповноважена посадова особа відділення Фонду складає акт у двох примірниках, у якому зазначається: дата його складення; тип перевірки (планова або позапланова); її вид (виїзна або невиїзна); предмет перевірки; найменування відділення Фонду, а також посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої посадової особи, яка проводила перевірку; найменування роботодавця.
Уповноважена посадова особа відділення Фонду зазначає в акті стан дотримання роботодавцем законодавства, а у разі недотримання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідний закон.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що акт перевірки за своїм змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а також не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, та не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише відображає певні обставини.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматися від чинення в майбутньому будь - яких перевірок колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо проведення перевірок на предмет реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ним звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, в даному випадку - Фонду соціального захисту інвалідів та його територіальних органів.
Крім того, колегія суддів також враховує, що відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агродім» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 23.12.2013 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.В. Епель
Суддя: І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
Федотов І.В.