25 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., Макарчука М.А., Маляренка А.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до Генеральної прокуратури України, треті особа - ОСОБА_4, про звільнення об'єкту нерухомого майна, що перебуває в заставі, з-під арешту,
за касаційною скаргою Генеральної прокуратури України в особі представника за довіреністю Чекирди Ольги Сергіївни на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 жовтня 2013 року,
В грудні 2012 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просило звільнити з-під арешту, накладеного старшим слідчим Генеральної прокуратури України Антоненко С.Б., рухоме майно ОСОБА_4, а саме: автомобіль марки «OPEL VECTRA», 2004 року випуску, який належить заставодавцю на праві приватної власності.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 18 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 662 к-ф, відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 15 200 доларів США під 14,8 % річних та кінцевим терміном повернення до 17 липня 2013 року.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_4 передала у заставу банку належний їй на праві власності автомобіль марки «OPEL VECTRA», про що внесено відповідний реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Позивач вказав, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 травня 2011 року із ОСОБА_4 стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави.
На виконання рішення суду 19 жовтня 2011 року старшим державним виконавцем Комсомольського МУЮ відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення суду, під час виконання якого банк дізнався про неможливість звернення стягнення на предмет застави у зв'язку із накладенням арешту на вказаний автомобіль слідчим Генеральної прокуратури України під час досудового провадження.
Позивач, посилаючись на положення ст. 20 Закону України «Про заставу» та виключний пріоритет права на задоволення забезпечених заставою вимог у зв'язку із дотриманням банком норм законодавства щодо державної реєстрації обтяжень рухомого майна, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 вересня 2013 року позов ПАТ «Укргазбанк» задоволено.
Звільнено з-під арешту, накладеного 14 липня 2009 року постановою слідчого Генеральної прокуратури України, автомобіль марки «OPEL VECTRA», 2004 року випуску, легковий седан, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого Комсомольським ВРЕР від 19 грудня 2008 року.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 16 жовтня 2013 року апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України відхилено, рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 вересня 2013 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник Генеральної прокуратури України - Чекирда О.С., мотивуючи свої доводи порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ПАТ «Укргазбанк» на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Укргазбанк», дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, дійшовши обґрунтованого висновку, що за відсутності у ПАТ «Укргазбанк» об'єктивних відомостей про порушення його майнового права та за наявності відповідного запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, має місце фактичне унеможливлення заставодержателя ПАТ «Укргазбанк» на своєчасне вжиття відповідних заходів до охорони порушеного свого права, а тому керуючись ч. 1 ст.261 ЦК України дійшов правильного висновку, що позивачем не пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав; а у зв'язку із реєстрацією обтяжень (ст.12 ЗУ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень) для банку встановлюється приорітет обтяження.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій по їх оцінці та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних рішень.
Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки судами попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Генеральної прокуратури України в особі представника за довіреністю Чекирди Ольги Сергіївни відхилити.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 11 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 16 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Л.М. Мазур М.А. Макарчук А.В. Маляренко