23 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Гончара В.П., Іваненко Ю.Г.,
Карпенко С.О., Фаловської І.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна від добросовісного набувача,
ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі судових рішень ОСОБА_5 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, яку в подальшому відчужила ОСОБА_6, який продав її ОСОБА_7 Проте зазначені судові рішення були скасовані, а право власності на квартиру визнано за позивачкою. Посилаючись на те, що указана квартира вибула із володіння позивачки поза її волею, іншим шляхом, вона просила витребувати квартиру із незаконного володіння відповідачки.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 26 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Витребувано у ОСОБА_3, як у добросовісного набувача, у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, придбану нею на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2011 року. Розподілено судові витрати.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2013 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.
У листопаді 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
ОСОБА_3 посилається на те, що суд касаційної інстанції неоднаково застосовує одну й ту ж саму норми матеріального права, а саме ст. 388 ЦК України.
До заяви про перегляд судового рішення як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, додано копії: ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2013 року у справі за позовом про витребування майна та зобов'язання вчинити певні дії; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року у справі за позовом про витребування майна; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року у справі за позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування майна від добросовісного набувача; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2013 року у справі за позовом про витребування майна від добросовісного набувача.
Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Відповідно до роз'яснень наданих у п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й не відбулося застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Наданою для порівняння ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2013 року судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто остаточного вирішення спору у справі не відбулося, вказана ухвала не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Зі змісту заяви та доданої до неї копії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2013 року не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, оскільки з ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 червня 2013 року, від 18 вересня 2013 року та від 18 вересня 2013 року, на які заявник посилається як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 388 ЦК України. В усіх зазначених вище ухвалах Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ однаково застосував указану норму матеріального права та дійшов однакових висновків щодо правомірності задоволення позовів та витребування майна від набувачів.
Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про витребування майна від добросовісного набувача до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.П. Гончар
Ю.Г. Іваненко
С.О. Карпенко
І.М. Фаловська