Рішення від 17.12.2013 по справі 910/15189/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15189/13 17.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол"

до Фізичної особи-підприємця Скорина Юрія Олексійовича

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бруль А.С. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 17 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 серпня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 06.01-4/44 від 01.08.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця Скорина Юрія Олексійовича (відповідач) заборгованості в сумі 10 817,92 грн. з них основного боргу (попередньої оплати) - 9 960,00 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень) та 3% річних - 857,92 грн. (вісімсот п'ятдесят сім гривень 92 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив поставку товару, вартість якої позивачем була оплачена в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 року по справі № 910/15189/13 (суддя Власов Ю.Л.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням № 04-1/860 від 30.09.2013р., у зв'язку з обранням судді Власова Ю.Л. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/15189/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 року справу № 910/15189/13 (суддя Котков О.В.) прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року о 10:55 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників сторін було відкладено до 28.11.2013 року.

Розпорядження від 28.11.2013 року Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/15189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до Фізичної особи-підприємця Скорини Юрія Олексійовича про стягнення грошових коштів для розгляду судді Курдельчуку І.Д., у зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 року справу № 910/15189/13 прийнято до провадження судді Курдельчука І.Д., розгляд справи призначено на 17.12.2013 року о 10:50.

Розпорядження від 17.12.2013 року Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/15189/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" до Фізичної особи-підприємця Скорини Юрія Олексійовича про стягнення грошових коштів для розгляду судді Коткову О.В., у зв'язку з поверненням судді Коткова О.В. з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року справа № 910/15189/13 прийнята до провадження суддею Котковим О.В., судом ухвалено розглядати вказану справу в судовому засіданні призначеному на 17.12.2013р. о 10:50.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 року відповідач (надалі - Продавець або Постачальник або Виконавець) виставив позивачу (по тексту - Покупець або Замовник або Отримувач) на оплату товару рахунок-фактуру № 030920101 від 03.09.2010р., який Покупець в повному обсязі оплатив.

Загальна вартість товару згідно рахунку-фактури № 030920101 від 03.09.2010р. становить - 9 960,00 грн.

Позивач зазначає, що Продавець оплаченого товару не передав, оплачених грошових коштів за товар не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру непоставленого товару з урахуванням нарахованих санкцій, а всього в сумі 10 817,92 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що Продавець підготував рахунок - фактуру за № 060920101 від 06 вересня 2010 року в якому прописав найменування товару та вартість, яка, зокрема, становила - 10 332,00 грн. та відправив його замовнику. Після надходження коштів Постачальник відразу відправив Покупцю замовлений останнім товар.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, в вересні 2010 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру № 030920101 від 03.09.2010р. (копія міститься в справі).

З матеріалів справи вбачається, що в вересні 2010 року позивач сплатив на користь відповідача 9 960,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4086 від 09.09.2010р. та становить вартість товару згідно рахунку-фактури № 030920101 від 03.09.2010р. (копія розрахункового документу міститься в справі).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту оплати товару згідно рахунку-фактури № 030920101 від 03.09.2010р. в повному обсязі.

Правовідносини між сторонами щодо поставки-прийняття товару виникли на підставі саме рахунку-фактури № 030920101 від 03.09.2010р. та його оплати, що свідчить про вчинення між позивачем та відповідачем правочину у сфері купівлі-продажу товарів у спрощеній формі, так як поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач, внаслідок не поставки Продавцем товару, в квітні та травні 2013 року звернувся до відповідача з листом-вимогою № 14/01-19 від 22.04.2013р. та претензією № 14/01-23 від 13.05.2013р. відповідно в яких вимагав повернути кошти згідно рахунку-фактури № 030920101 від 03.09.2010р. (копії вимог містяться в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. та 12.11.2013р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Доказів поставки Продавцем оплаченого Покупцем товару до суду не надано.

Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що доказів поставки відповідачем позивачу товару за оплаченим Покупцем рахунком-фактурою № 030920101 від 03.09.2010р. та доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за не поставлений згідно рахунком-фактурою № 030920101 від 03.09.2010р. товар, станом на грудень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими, в силу ст.ст. 665, 670, 693 Цивільного кодексу України, є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця вартості оплаченого однак не поставленого товару в розмірі - 9 960,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, зважаючи на обставини звернення кредитора з вимогою до боржника щодо повернення коштів 23.04.2013р., з чого, по суті, випливає грошове зобов'язання Продавця перед Покупцем щодо повернення коштів, за затримку повернення Продавцем Покупцю коштів за рахунком-фактурою № 030920101 від 03.09.2010р. стягненню з відповідача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь позивача підлягає 69,58 грн. 3% річних, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

9960.0030.04.2013 - 23.07.2013853 %69.58

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 10 029,58 грн. з них основного боргу (попередньої оплати) - 9 960,00 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень) та 3% річних - 69,58 грн. (шістдесят дев'ять гривень 58 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 595,07 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скорина Юрія Олексійовича (ідентифікаційний код 2572109575, адреса: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 89, кв. 44, р/р 26006053110992 Київське ГРУ «ПриватБанку», МФО 321842), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (ідентифікаційний код 05761614, адреса: 84610, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, буд. 10, р/р 26005300520001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київ, МФО 380764, ІПН 057616105724), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу (попередньої оплати) - 9 960,00 грн. (дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят гривень), 3% річних - 69,58 грн. (шістдесят дев'ять гривень 58 копійок) та судові витрати - 1 595,07 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять гривень 07 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/15189/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 23.12.2013р.

Суддя О.В. Котков

Попередній документ
36336856
Наступний документ
36336859
Інформація про рішення:
№ рішення: 36336857
№ справи: 910/15189/13
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 26.12.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію