19 грудня 2013 року Справа № 33270/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді - Мікули О.І.,
суддів - Качмара В.Я., Курильця А.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня" до управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області про скасування рішення, -
11 серпня 2010 року позивач - Комунальне підприємство «Трускавецька міська лікарня» звернулося в суд з позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області, в якому просило скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області №146 від 28 липня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним і скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області № 146 від 28 липня 2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що застосування фінансових санкцій в сумі 12863,61 грн. та пені в сумі 763,10 грн., згідно з оскаржуваного рішення, є правомірним, оскільки на позивача законодавцем покладений обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені законом строки та в повному обсязі заборгованість із сплати страхових внесків з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Апелянт також покликається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що Галич Н.І. на період перебування начальника управління Головко О.М. у щорічній основній відпустці, згідно з наказом № 23-в від 21 липня 2010 року виконувала обов'язки начальника, відповідно їй надано повноваження щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник апелянта подав клопотання про розгляд справи без його участі, представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд, відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з поданим КП «Трускавецька міська лікарня» звітом про нарахування заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2010 року, загальна сума страхових внесків становить 231797,04 грн. (а.с.17-20).
Розрахунками фінансової санкції та пені, картками особового рахунку страхувальника юридичної особи, яка має найманих працівників за період розрахунку з 01 по 31 травня 2010 року підтверджується, що відповідачем страхові внески сплачені з порушенням терміну їх сплати (а.с.36-37,47-49).
28 липня 2010 року в.о. начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області прийнято рішення №146 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, згідно з яким позивачу нараховано фінансові санкції (штраф) у розмірі 10% в сумі 12863,61 грн. та пеню в розмірі 0,1 % у сумі 763,10 грн. за період з 20 по 26 травня 2010 року. Вказане рішення підписано виконуючим обов'язки начальника управління Галич Н.І.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони у спірних правовідносинах не заперечують факт несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхових внесків згідно зі звітом про нарахування заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2010 року, позивач повинен нести відповідальність за таку несвоєчасну сплату, проте рішення про застосування фінансових санкцій прийнято особою, якій законодавством не надано право приймати такі рішення.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, є помилковим, виходячи з наступних підстав.
П.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч.12 ст.20 вказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Ч.13 ст.106 вказаного Закону передбачено, що про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Судом першої інстанції безспірно встановлено факт несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) страхових внесків згідно зі звітом про нарахування заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2010 року.
Таким чином, у спірних правовідносинах наявні законодавчо визначені підстави для прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій.
Щодо покликань апелянта на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що Галич Н.І. на період перебування начальника управління Головко О.М. у щорічній основній відпустці, згідно з наказом № 23-в від 21 липня 2010 року виконувала обов'язки начальника, відповідно їй надано повноваження щодо прийняття рішень про застосування фінансових санкцій, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.17 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від імені виконавчих органів Пенсійного фонду розглядати справи про правопорушення і накладати фінансові санкції та адміністративні стягнення мають право директор виконавчої дирекції Пенсійного фонду, його заступники, начальники головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх заступники, начальники управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а в разі їх відсутності - заступники начальників цих управлінь, на підставі документів, що свідчать про вчинення правопорушення.
Згідно з п.9.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник.
Як вбачається з наказу управління Пенсійного фонду України від 21 липня 2010 року № 23-в на час відпустки обов'язки начальника управління покладено на заступника начальника управління - начальника відділу обліку надходження платежів Галич Н.І. з правом розгляду справ про адміністративні правопорушення (а.с.46).
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій є правомірним, прийняте правомочною особою - виконуючим обов'язки начальника управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області, яка діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують висновки суду першої інстанції.
За таких обставин судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу вимог ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі №2а-7320/10/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Трускавецька міська лікарня" до управління Пенсійного фонду України в м.Трускавці Львівської області про скасування рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий О.І. Мікула
Судді В.Я. Качмар
А.Р. Курилець