22.11.2013р. Справа № 9104/27873/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Обрізка І.М.,
судді Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Млинів Млинівського району Рівненської області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. у справі №2а-7679/09/1770
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Боремель Демидівського району Рівненської області
до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Млинів Млинівського району Рівненської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Млинівської МДПІ №0002231750/0 від 18.06.2009р., №0002231750/1 від 27.07.2009р., №0002231750/2 від 27.10.2009р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4920,00грн. та №0013601750/0 від 27.10.2009р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 9,00грн., рішення Млинівської МДПІ про результати розгляду первинної скарги Млинівської МДПІ від 17.07.2009р. №2652, рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.11.2009р. №4358/17-02, визнання частково нечинним рішення про результати розгляду повторних скарг Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 14.10.2009р. №18946/25-16/241,242 в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення Млинівської МДПІ №0002231750/0 від 18.06.2009р. та збільшення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 9,00грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач: ОСОБА_1 послався на те, що податкові повідомлення-рішення Млинівської МДПІ прийняті з порушенням норм чинного законодавства та повинні бути скасовані. Вказує, що на протязі 2007-2008рр. він перебував на спрощеній системі оподаткування, як наслідок в силу ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" звільнявся від сплати податку з доходів фізичних осіб. Той факт, що підприємець отримував доходи від інших видів підприємницької діяльності ніж ті, що зазначені в свідоцтвах про сплату єдиного податку, не призвело до заниження єдиного податку.
Від відповідача: Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції надійшли письмові заперечення, в яких він зазначив, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, а податкові зобов'язання ОСОБА_1 визначено відповідно до вимог чинного законодавства. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
31.03.2010р. позивачем було подано Заяву про відкликання позовної заяви в частині визнання нечинним рішення Млинівської МДПІ про результати розгляду первинної скарги Млинівської МДПІ від 17.07.2009р. №2652, рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.11.2009р. №4358/17-02, визнання частково нечинним рішення про результати розгляду повторних скарг Державної податкової адміністрації в Рівненській області від 14.10.2009р. №18946/25-16/241/242 в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення Млинівської МДПІ №0002231750/0 від 18.06.2009р.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. в цій частині позовних вимог позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В процесі розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає до задоволення, оскільки доходи ОСОБА_1 отримані від виконання ремонтних робіт для TOB "Ніколь" в сумі 32860,00грн. оподатковані шляхом сплати єдиного податку і підстави для їх оподатковування на загальних підставах у податкового органу відсутні. Як наслідок, оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнятті всупереч приписам ст.6 Указу та є необґрунтованими.
31.03.2010р. постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено - визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.06.2009р. №0002231750/0, від 27.07.2009р. №0002231750/1, від 27.10.2009р. №0002231750/2, від 27.10.2009р. №0013601750/0.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу з тих підстав, що при винесенні даної постанови було порушено норми матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Зокрема, відповідно до матеріалів податкової перевірки, ОСОБА_1 у 2007-2008р.р. поряд з видами діяльності, що були визначені в свідоцтвах платника єдиного податку, здійснював та отримував дохід від інших видів діяльності, а саме дохід від проведення ремонтних робіт ТзОВ "Ніколь" в сумі 32860,00грн. Таким чином, з вказаного доходу позивачу слід сплатити податок з доходів фізичних осіб в сумі 4929,00грн.
Також зазначає, що законодавством передбачено дві системи оподаткування: звичайну та спрощену, які можуть застосовуватися до платників податків одночасно.
Зазначені фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності у заяві на видачу свідоцтва про сплату єдиного податку види діяльності записуються в цьому Свідоцтві, а тому СПД - фізична особа може здійснювати лише ті види діяльності, які зазначені у одержаному нею Свідоцтві, і за які, відповідно, сплачено єдиний податок.
У зв'язку з тим, що СПД ОСОБА_1 не було подано заяву про доповнення в свідоцтвах платника єдиного податку на 2007 та на 2008 роки видом діяльності "ремонтні роботи", доходи від здійснення видів діяльності, не зазначених у свідоцтві про сплату єдиного податку, підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.
Від позивача надійшли письмові Заперечення на апеляційну скаргу, в яких він наголошує на тому, що судом першої інстанції в повному обсязі та належним чином досліджено всі докази та обставини справи, з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Млинівської МДПІ без задоволення.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав:
На протязі 2007-2008рр. СПД ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвами про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 від 17.01.2007р. та НОМЕР_3 від 25.12.2007р.
Зокрема, на підставі заяви підприємця від 15.01.2007р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2007р. Демидівським відділенням МДПІ ОСОБА_1 було видано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 17.01.2007р. на такі види діяльності: роздрібна торгівля, оптова торгівля, транспортні послуги, виготовлення інших побутових та металевих виробів. Ставка єдиного податку становила 100,00грн.
За заявою від 14.12.2007р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2007р. Демидівським відділенням МДПІ ОСОБА_1 було видано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 25.12.2007р. на такі види діяльності: оптова та роздрібна торгівля, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, послуги автотранспорту з перевезення вантажів, виготовлення інших побутових та металевих виробів. Ставка єдиного податку становила 200,00грн.
За результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 25.12.2006р. по 31.03.2009р. Млинівською МДПІ складено акт №224/1750/НОМЕР_1 від 03.06.2009р., яким встановлено порушення пп.9.1.2 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 4920,00грн.
Зокрема, відповідно до матеріалів податкової перевірки, ОСОБА_1 у 2007-2008р.р. поряд з видами діяльності, що були визначені в свідоцтвах платника єдиного податку, здійснював та отримував дохід від інших видів діяльності, а саме дохід від проведення ремонтних робіт ТзОВ "Ніколь" в сумі 32860,00грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, начальником Млинівської МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002231750/0 від 18.06.2009р., яким СПД ОСОБА_1 було визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 4920,00грн.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження цього податкового повідомлення-рішення, однак, за наслідками розгляду первинної скарги рішенням Млинівської МДПІ №2625 від 17.07.2009р. її залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення №0002231750/1 від 27.07.2009р.
Рішенням Державної податкової адміністрації в Рівненській області №18946/25-16/241,242 від 14.10.2009р. повторну скаргу СПД ОСОБА_1 в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Млинівської МДПІ №0002231750/0 від 18.06.2009р., №0002231750/1 від 27.07.2009р. залишено без задоволення та додатково збільшено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 9,00грн.
На підставі вказаного рішення, Млинівською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0002231750/2 від 27.10.2009р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4920,00грн. та №0013601750/0 від 27.10.2009р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 9,00грн.
Відповідно до п.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500тис. гривень.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, на протязі 2007р. позивачем було отримано виручки в сумі 457555,38грн., на протязі 2008р. 477730,39грн., що відповідає даним книги обліку доходів та витрат та підтверджується результатами перевірки. Вказаний обсяг виручки дозволяє перебувати на спрощеній системі оподаткування. Фактів здійснення видів господарської діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування підчас проведення перевірки встановлено не було.
Згідно з абз.З п.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ) у разі, коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Відповідно до вимог абз.8 п.2 Указу доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Встановлений чинним законодавством порядок переходу суб'єкта малого підприємництва на спрощену систему оподаткування не передбачає обов'язок суб'єкта малого підприємництва, який бажає перейти на спрощену систему оподаткування, обирати вичерпний перелік видів підприємницької діяльності, якими він планує займатися.
Обмеження у застосуванні спрощеної системи щодо деяких видів підприємницької діяльності встановлені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України. Відповідно до вимог п.4 Прикінцевих положень цього Закону з 01.07.2005р. до прийняття Закону України "Про спрощену систему оподаткування" Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" застосовується з урахуванням того, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на:
- суб'єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу (в тому числі діяльність, пов'язану із влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (у тому числі державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі), здійснюють обмін іноземної валюти;
- суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів;
- суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють: видобуток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення; оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з дорогоцінних металів, що підлягають ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Інших обмежень щодо видів підприємницької діяльності, під час здійснення яких може застосовуватися спрощена система оподаткування, чинне законодавство не містить. При цьому додаткові обмеження не можуть встановлюватися підзаконними нормативними актами, зокрема Порядком видачі свідоцтва про сплату єдиного податку.
У свою чергу, вичерпний перелік умов, дотримання яких є необхідним для застосування спрощеної системи оподаткування, встановлені п.1 Указу. Ці умови не обмежують суб'єкта малого підприємництва у виборі здійснюваних ним видів діяльності лише тими, що зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку чи в будь-якому іншому документі.
Відповідно до вимог п.2 Указу у разі коли фізична особа-суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Згідно п.6 Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.
За таких обставин, режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.
Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про систему оподаткування", механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Враховуючи наведене, норми Указу поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.
Таким чином, цілком обґрунтованими та справедливими є висновки суду першої інстанції про те, що на протязі 2007-2008рр. позивачем не було порушено вимог Указу, дотримання яких є обов'язковою умовою для перебування на спрощеній системі оподаткування.
А відтак, суд обґрунтовано визнав незаконним донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб згідно з оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями та правомірно задоволив позов. Доходи СПД ОСОБА_1 отримані від виконання ремонтних робіт для TOB "Ніколь" в сумі 32860,00грн. оподатковані шляхом сплати єдиного податку і підстави для їх оподатковування на загальних підставах у податкового органу відсутні.
Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі;
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Млинівської МДПІ №0002231750/0 від 18.06.2009р., №0002231750/1 від 27.07.2009р., №0002231750/2 від 27.10.2009р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 4920,00грн. та №0013601750/0 від 27.10.2009р. про донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 9,00грн. є правомірною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Млинів Млинівського району Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. у справі №2а-7679/09/1770 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Боремель Демидівського району Рівненської області до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Млинів Млинівського району Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.
2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2010р. у справі №2а-7679/09/1770 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Боремель Демидівського району Рівненської області до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Млинів Млинівського району Рівненської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя І.М. Обрізко
Суддя А.І. Рибачук