Головуючий у 1 інстанції - Каюда А.М.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
20 грудня 2013 року справа №812/9301/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Білак С.В.
Сухарька М.Г.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. по справі №812/9301/13-а (головуючий І інстанції Каюда А.М.) за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені в розмірі 3034,55грн.,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені в розмірі 3034,55грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з Державного підприємства «Первомайськвугілля» пеню в розмірі 3034,55грн
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов, оскільки на час прийняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України рішення про нарахування пені, що відображено в акті перевірки (за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року) та виконання якого стало підставою для звернення до суду з даним позовом, правових норм, які б встановлювали відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, не існувало.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивачем здійснена перевірка Відокремленого підрозділу «Управління зі збуту та контролю якості вугілля та стандартів» Державного підприємства «Первомайськвугілля» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за результатами якої складений акт від 08.10.2013 року № 83 , яким встановлено, що заробітна плата на підприємстві виплачена повністю за період до 01.01.2011р. включно. Всупереч «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №36 від 12.06.2007 підприємством своєчасно не внесені у встановлений строк страхові внески до Фонду. У відповідності до п. 5.1., п 5.2. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку передбаченому законодавством з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється виходячи із 120 відсоткової облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь строк. Вказаним актом також визначено, що в зв'язку з несвоєчасною сплатою підприємством відповідача страхових внесків у строк до 01.01.2011 відділенням Фонду нараховано пеню в розмірі 3034,55грн.
Відповідачем не заперечується факт наявності недоїмки зі сплати страхових внесків за період до 1 січня 2011 року, спірним є питання щодо права позивача нараховувати пеню за несвоєчасну сплату внесків.
Статтею 52 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІV, в редакції до 01.01.2011р., встановлено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
За приписами частини 2 цієї статті за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VІ), згідно з підпунктом «к» підпункту 7 пункту 11 Прикінцевих та перехідних положень якого вищенаведену частину статті 52 Закону № 1105-ХІV виключено.
У п.7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Тобто, за приписами наведеної норми стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент її виникнення.
На реалізацію наведених положень Закону № 2464-VІ постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 31 затверджено Порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, пунктом 2 якої встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до постанови правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» ( надалі Інструкція №36).
Відповідно до п. 5.1 Інструкції №36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Згідно з п. 8.6 Інструкції суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.
За приписами п. 8.7 Інструкції сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума пені нарахована позивачем у відповідності до наведеної норми. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. по справі №812/9301/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013р. по справі №812/9301/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
М.Г.Сухарьок