29.11.2013р. Справа № 9104/22492/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Попка Я.С.,
судді Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. у справі №2а-2332/10/1370
за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів
до Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.03.2010р.,-
Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.03.2010р.
18.03.2010р. постановою Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Львівській області відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що воно прийняте з порушеннями норм матеріального та процесуального права та є незаконним, необґрунтованим, просить суд скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. і прийняти нову, якою позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області задоволити повністю.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував позовних вимог Державної екологічної інспекції у Львівській області і в порушення вимог ст.11 КАС України вийшов за межі своїх повноважень.
Крім цього, стверджує, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є незаконною, оскільки позивач не може його виконати, у зв'язку з тим, що виконання судового рішення №2а-36/11/09/1370 без його роз'яснення судом є неможливим. Крім цього, позивач з поважних причин не може виконати постанову державного виконавця Сіщук В.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №17677892 від 27.02.2010р.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що 27.02.2010р. постановою державного виконавця ВП №17677892 відкрито виконавче провадження виконавчого листа №2а-3611/09/1370, виданого 26.02.2010р. Львівським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста, державного інспектора ОНПС відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць, призначення і відправлення Державної екологічної інспекції у Львівській області, та надано строк для добровільного виконання судового рішення до 06.03.2010р.
Однак, судове рішення у встановлений строк не виконано, заходів щодо його виконання не вжито.
04.03.2010р. за вих. №03-553 Державною екологічною інспекцією у Львівській області направлено до Львівського окружного адміністративного суду заяву про роз'яснення виконання виконавчого листа №2а-3611/09/1370.
05.03.2010р. за вих. №03-554 Державною екологічною інспекцією у Львівській області направлено начальнику підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевій Н.І. лист, у якому позивач просить зупинити виконавче провадження №17677892 у зв'язку з тим, що інспекцією подано апеляційну скаргу на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2010р. по справі №2а-3611/09/1370.
09.03.2010р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 510,00грн. за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк.
В ході розгляду справи суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що постанова державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. ВП №17677892 від 09.03.2010р. про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 510,00грн. відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", оскільки п.1 ч.1 ст.35 цього Закону встановлює право державного виконавця зупинити виконавче провадження, а не обов'язок щодо вчинення таких дій.
Згідно із вимогами ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами п.1 ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи - виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 цього ж Закону, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно із вимогами ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Частиною 5 ст.30 цього Закону визначено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Відповідно до вимог ч.5 ст.235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Статтею 77 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, на них накладається штраф та застосовуються інші заходи, передбачені законом.
Згідно із вимогами ст.87 цього Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Враховуючи вищенаведене та виходячи з системного тлумачення положень Закону України "Про виконавче провадження", поважними причинами невиконання вимог постанови державного виконавця від 27.02.2010р., ВП №17677892 мали б бути причини, котрі б змусили його зупинити виконавче провадження з примусового виконання рішення (в силу ст.34 цього Закону), або хоча б надали йому право на зупинення цього виконавчого провадження (як це передбачено ст.34 цього закону).
Згідно із вимогами ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки ні ст.34, ні ст.35, ні будь-яка інша стаття Закону України "Про виконавче провадження" не містять таких підстав зупинення виконавчого провадження, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, то застосування державним виконавцем заходів відповідальності до боржника з метою забезпечення виконання рішення на протязі нового строку на виконання цілком відповідає вимогам ч.1 ст.5 цього ж Закону, якою встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відносно посилань апелянта на те, що подання заяви про роз'яснення виконання виконавчого листа є однією з поважних причин, що виключають застосування до боржника штрафних санкцій, слід зазначити наступне:
Згідно із вимогами п.1 ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню.
Таким чином, Законом України "Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню. Статтею 35 цього закону не передбачено права, тим більше обов'язку зупиняти виконавче провадження у разі звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, із вказаною заявою.
Крім того, твердження апелянта про те, що державний виконавець порушив норми чинного законодавства України, не врахувавши лист від 05.03.2010р. про зупинення виконавчого провадження у зв'язку з поданням апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2010р. не ґрунтуються на вимогах законів України, оскільки в додатках до вищеназваного листа вказано завірену копію заяви про апеляційне оскарження та копію апеляційної скарги.
Проте, Закон України "Про виконавче провадження" не надає державному виконавцю права зупинити виконавче провадження на підставі такої заяви чи доданих до неї документів.
Враховуючи викладене, посилання апелянта на поважність причин пропущення строку на добровільне виконання виконавчого листа №2а-3611/09/1370, виданого 26.02.2010р. Львівським окружним адміністративним судом, не заслуговують на увагу, оскільки в державного виконавця не було підстав ні для невиконання рішення суду, ні для зупинення виконавчого провадження, ні його закриття.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що постанова державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. ВП №17677892 від 09.03.2010р. про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 510,00грн. відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", є правильними, а тому підстав для скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. немає.
Відповідно до вимог ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.03.2010р. - є правомірною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. у справі №2а-2332/10/1370 за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів до Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.03.2010р., - залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2010р. у справі №2а-2332/10/1370 за позовом Державної екологічної інспекції в Львівській області, м.Львів до Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 09.03.2010р., - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя Я.С. Попко
Суддя Р.Б. Хобор