10.1
Іменем України
18 грудня 2013 року Справа № 812/9300/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Шембелян В.С.,
при секретарі: Козловській А.О.,
за участю представників сторін:
позивача: Богуша В.Д.
відповідача: Марусєвої Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені у розмірі 45111,87 грн.,-
07 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені у розмірі 43340,41 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.
Згідно акту перевірки № 82 від 08.10.2013 року, ДП «Первомайськвугілля» має заборгованість перед Фондом в сумі нарахованої пені у розмірі 43340,41 грн. Пеня була нарахована за невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати внесків за 2009-2010 роки за умови, що заробітна плата за період з 01.04.2009 року по 01.01.2011 року виплачена повністю, що відображено в акті перевірки.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 43340,41 грн.
Представник позивача під час судового засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог в яких зазначив, що станом на 17 жовтня 2013 року відповідач самостійно нарахував суму пені 1771,46 грн. за період з 01.10.2013 року до 17.10.2013 року. Тому загальна сума заборгованості станом на 17.10.2013 року склала 45111,87 грн. На підставі викладеного прошу суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 45111,87 грн.
Представник відповідача під час судового засідання просив суд у задоволенні уточненого адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах уточнених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Первомайськвугілля» зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 31.03.2003 року за № 13881200000000004 (а.с.14).
Відповідач зареєстрований у Відділенні виконавчій дирекцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Первомайську Луганській області, про що свідчить заява відповідача про реєстрацію його платником страхових внесків (а.с.13) та страхове свідоцтво (а.с.11).
Позивачем проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ДП «Первомайськвугілля» за період з 01.10.2012 по 30.09.2013, за результатами зазначеної перевірки складено акт №82 від 08.10.2013. Проведеною перевіркою виявлені факти несвоєчасної несплати страхових внесків у повному обсязі. Зазначений акт підписано уповноваженими особами сторін без зауважень. (а.с.7-8)
Відповідно до додатку до акту перевірки, а саме, співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами по ДП «Первомайськвугілля» сума пені складає 43340,41 грн. Зазначений додаток до акту перевірки, з визначеною сумою пені також підписаний уповноваженими особами сторін без зауважень.(а.с. 9).
Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"№1105-XIV від 23.09.1999.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.45 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний був своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків передбачена ст.52 Закону України №1105-XIV від 23.09.1999 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Частиною другою цієї статті (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві із страхувальника стягується пеня згідно із законом.
Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість).
Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за №36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за №867/14134 (яка була чинною до 01.01.2011 та підлягала застосуванню щодо періоду, за який виникла заборгованість) (далі - Інструкція), встановлено, що страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно з пунктом 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.
Відповідно до підпунктів 5.1 та 5.2 п.5 зазначеної Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.
Матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем 2009 році, 2010 році обліковувалася заборгованість зі сплати внесків, стягнення якої відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2011. Таким чином суд вважає, що до наявної заборгованості, яка виникла у 2009, 2010 роках зберігається також і порядок нарахування пені, передбачений пунктами 5.1, 5.2 Інструкції.
Судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем на суму заборгованості зі сплати внесків, що виникла до 01.01.2011, відповідач жодних заперечень щодо нарахованої суми пені не висловив, підписав акт перевірки та співставлення фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами без зауважень, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву, не надав суду доказів сплати нарахованої пені в добровільному порядку.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем відповідно до якого станом на 08.10.2013 року ДП «Первомайськвугілля» має недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 518630,97, на яку нарахована пеня в сумі 43340,41 грн. (а.с.10) та акт самоперевірки ДП «Первомайськвугілля» згідно якого відповідачем самостійно донараховано пеню за період з 01.10.2013 до 16.10.2013 в сумі 1771,46 грн. (а.с.35).
На час розгляду справи несплаченою залишається заборгованість по пені з страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в загальному розмірі 45111,87 грн.
Оскільки відповідач за час розгляду справи у добровільному порядку заборгованість по пені зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності в сумі 45111,87 грн. не сплатив, акт перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 82 від 08.10.2013 року підписаний уповноваженими особами відповідача без заперечень, та не був оскаржений, відповідач позовні вимоги визнав, тому уточнені вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення пені у розмірі 45111,87 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля» (юридична адреса: 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18-а, код 32320594) на користь Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області пеню у розмірі 45111,87 грн. (сорок п'ять тисяч сто одинадцять гривень 87 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2013 року.
Суддя В.С. Шембелян