01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26
"11" грудня 2013 р. Справа № 911/4196/13
за позовом публічного акціонерного товариства «Національна акціонера компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
до відповідача комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання», смт. Бородянка,
про стягнення 538 903,00 грн.
Суддя О.В. Конюх;
представники сторін:
від позивача: Чеботарьова І.Г., уповноважена, довіреність від 16.03.2012р. №14-352;
від відповідача: не з'явився;
позивач - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.11.2013р. №14/2-1774 до відповідача - комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання», смт. Бородянка, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2162-ТЕ-17 в сумі 538 903,19 грн., з яких: 462 416,22 грн. основної заборгованості, втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення в сумі 579,86 грн., пеня в сумі 61 773,46 грн., 3% річних в сумі 14 133,65 грн., та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р. №13/2162-ТЕ-17 протягом січня-квітня 2013р. поставив, а відповідач прийняв природний газ обсягом 887,992 тис. куб. м. на загальну суму 1 162 559,11 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень, лютий, березень, квітень 2013р. Проте, відповідач в порушення умов договору за отриманий газ в повному обсязі з позивачем не розрахувався, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість за газ в сумі 462 416,22 грн. Крім того, позивач твердить, що у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 61 773,46 грн., 3% річних в сумі 14 133,65 грн. та інфляційні втрати в сумі 579,86 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4196/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.11.2013р.
27.11.2013р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшли відзив від 26.11.2013р. №309 на позовну заяву, в якому відповідач наявність простроченої заборгованості не заперечував, проте заперечував проти нарахування пені, 3% річних та збитків, завданих інфляційними процесами, та просив суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій відмовити. Заперечення мотивовані тим, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а в результаті неналежного розрахунку споживачів, який є основним джерелом отримання коштів, а також через відсутність відшкодування різниці в ціні з бюджету. Так, відповідач твердить про наявність дебіторської заборгованості за теплову енергію, що станом на 01.11.2013р. становить 5 521 200,00 грн. у зв'язку із несплатою в повному обсязі населенням, бюджетними установами та організаціями коштів за надані послуги теплопостачання. Крім того, відповідач не погоджується з нарахуванням позивачем штрафних санкцій, оскільки відповідач є державним комунальним підприємством, що фінансується з бюджету територіальної громади та надає послуги з теплопостачання населенню, бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам, і на даний час комунальне підприємство «Бородянкатепловодопостачання» перебуває в скрутному матеріальному становищі і відкриття виконавчого провадження потягне за собою арешт усіх діючих рахунків підприємства, що в результаті призведе до техногенної катастрофи.
В судовому засіданні 27.11.2013р. розпочато розгляд справи по суті. Позивач надав усні пояснення по суті позову, позов підтримав та просив суд його задовольнити. Крім того, позивачем подано заяву від 26.11.2013р. №14/2-1435 про повернення надлишково сплаченого судового збору в розмірі 6 289,30 грн. Представник відповідача в судове засідання 27.11.2013р. не з'явився та про причини нез'явлення сду належним чином не повідомив.
Враховуючи необхідність забезпечити право відповідача подати суду свої пояснення, доводи та заперечення по суті позову, суд ухвалою від 27.11.2013р. оголосив перерву в засіданні до 11.12.2013р.
В судове засідання 11.12.2013р. з'явився повноважний представник позивача. Відповідач свого представника в судове засідання 11.12.2013р. не направив, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися судом про дату, час та місце судового розгляду, та те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «НАК «Нафтогаз України»), до відповідача - комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання», смт. Бородянка (далі по тексту - КП КОР «Бородянкатепловодопостачання»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд
відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 28.12.2012р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) та КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» (покупець) Договір купівлі-продажу №13/2162-ТЕ-17 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ» НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору. Відповідно до умов Договору:
- продавець передає покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 1 535,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): І квартал - 890,0 (січень - 330.0, лютий - 310,0, березень - 250,0); ІІ квартал - 70,0 (квітень - 70,0); ІІ квартал - 0; ІVквартал - 575,0 (жовтень - 95,0, листопад - 190,0, грудень - 290,0) (п. 2.1 Договору);
- обсяги газу, що планується передати за цим Договором ( далі - планований обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1 Договору);
- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. Договору);
- не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Актами є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. Договору);
- ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 5.1. Договору);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки (п. 6.1. Договору);
- у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. Договору);
- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, в частині реалізації газу - діє до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як стверджує позивач та у відзиві підтверджує відповідач, за період січень-квітень 2013р. позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, відповідно до вимог наказу від 15.07.2010р. №288 Міністерства палива та енергетики України, спожитий у січні, лютому, березні та квітні 2013р. на загальну суму 1 162 559,11 грн., про що свідчать копії підписаних повноважними представниками обох сторін та засвідчених печатками підприємств актів приймання-передачі природного газу, а саме:
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р. на суму 432 440,55 грн.,
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р. на суму 284 241,72 грн.,
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р. на суму 338 654,68 грн.,
Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2013р. на суму 107 222,16 грн.,
Належним чином засвідчені копії актів приймання-передачі природного газу наявні в матеріалах справи, а оригінали надані позивачем для огляду в судовому засіданні.
Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 3.4. Договору сторонами погоджено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Згідно умов пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Суд звертає увагу на те, що акти приймання-передачі газу, спожитого у січні, лютому та березні 2013р. сторонами підписано 31.03.2013р., що суперечить умовам пункту 3.4 Договору. Однак, розділами 5 та 6 Договору встановлено, що оплата здійснюється не пізніше 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки без зазначення в призначенні платежу періоду, за який здійснюється оплата (оскільки при існуванні заборгованості продавець має право зарахувати кошти на погашення заборгованості, що виникла раніше), а ціна на газ встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики. Крім того, остаточний обсяг споживання за місяць, який зазначається в Акті за місяць, згідно пункту 3.3 Договору, визначається на підставі складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла обліку газу Покупця. За таких обставин, споживач був обізнаний з ціною на газ та обсягами споживання за місяць, а строк оплати Договором повязано з конкретною датою - до 14 числа наступного місяця, відповідно невчасне підписання Актів приймання-передачі газу (за відсутності мотивованої відмови відповідача від його підписання) не впливає на строки та порядок розрахунку за поставлений газ.
З огляду на викладене за поданими документами суд достовірно встановив, що природний газ було поставлено позивачем відповідачу і строк оплати переданого газу є таким, що настав.
Як стверджує позивач, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати переданого товару згідно актів приймання-передачі в повному обсязі та належним чином не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в сумі 462 416,22 грн.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як н підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач подав суду банківські виписки, які свідчать про здійснення оплати відповідачем позивачу за отриманій природний газ частинами, та не у повному обсязі. Доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором та сплати коштів за природний газ в повному обсязі у встановлений строк відповідач не представив, у відзиві на позов визнав розмір основного боргу 462416,12 грн.
Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - КП КОР «Бородянкатепловодопостачання» своїх зобов'язань за Договором щодо оплати спожитого природного газу на загальну суму 462 416,22 грн. в строк, визначений пунктом 6.1 Договору.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 462 416,22 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 7.2 Договору, в розмірі 61 773,46 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у пункті 2.9. Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення.
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 21.03.2012р. №102 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,5%. Постановою правління НБУ від 10.06.2013р. №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 7,0%.
Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 14 133,65 грн. та збитки, завдані інфляційними процесами, в сумі 579,86 грн.
Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).
Отже, враховуючи:
- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;
- строк та порядок оплати товару, встановлені Договором;
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 4.1 Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;
- встановлені постановами правління НБУ від 21.03.2012р. №102 та від 10.06.2013р. №209 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розміри облікової ставки НБУ,
- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України
- та виходячи з наступного розрахунку:
документнараховано, грн.строк оплати (п. 6.1 Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняпеня, грн.3%, грн.збитки, завдані інфляційними процесами, грн.
Виписка по рахунку від 01.02.2013р. 10 000,00
Виписка по рахунку від 11.02.2013р. 10 000,00
Виписка по рахунку від 12.02.2013р. 10 000,00
Виписка по рахунку від 13.02.2013р. 10 000,00
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р. 432 440,55 14.02.2013р. 392 440,555 днів (15.02.2013-19.02.2013)806,38161,28-392,44
Виписка по рахунку від 19.02.2013р. 10 000,00382 440,551 день (20.02.2013)157,1731,430
Виписка по рахунку від 20.02.2013р. 10 000,00372 440,551 день (21.02.2013)153,0631,610
Виписка по рахунку від 21.02.2013р. 10 000,00362 440,551 день (22.02.2013)148,9529,790
Виписка по рахунку від 22.02.2013р. 10 000,00352 440,553 дні (23.02.2013-25.02.2013)434,5286,900
Виписка по рахунку від 25.02.2013р. 10 000,00342 440,552 дня (26.02.2013, 27.02.2013)281,4656,290
Виписка по рахунку від 27.02.2013р. 10 000,00332 440,551 день (28.02.2013)136,6227,320
Виписка по рахунку від 28.02.2013р. 10 000,00322 440,555 днів (01.03.2013-05.03.2013)662,55132,510
Виписка по рахунку від 05.03.2013р. 10 000,00312 440,557 днів (06.03.2013-12.03.2013)898,80179,760
Виписка по рахунку від 12.03.2013р. 10 000,00302 440,551 день (13.03.2013)124,2924,860
Виписка по рахунку від 13.03.2013р. 10 000,00292 440,551 день (14.03.2013)120,1824,040
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р.284 241,7214.03.2013 576 682,274 дні (15.03.2013-18.03.2013)947,97189,590
Виписка по рахунку від 18.03.2013р. 15 000,00561 682,271 день (19.03.2013)230,8346,170
Виписка по рахунку від 19.03.2013р. 10 000,00551 682,271 день (20.03.2013)226,7245,340
Виписка по рахунку від 20.03.2013р. 10 000,00541 682,271 день (21.03.2013)222,6144,520
Виписка по рахунку від 21.03.2013р. 10 000,00531 682,274 дні (22.03.2013-25.03.2013)874,00174,800
Виписка по рахунку від 25.03.2013р. 20 000,00511 682,271 день (26.03.2013)210,2842,060
Виписка по рахунку від 26.03.2013р. 10 000,00501 682,271 день (27.03.2013)206,1741,230
Виписка по рахунку від 27.03.2013р. 10 000,00491 682,272 дні (28.03.2013, 29.03.2013)404,1280,820
Виписка по рахунку від 29.03.2013р. 10 000,00481 682,274 дні (30.03.2013-02.04.2013)791,81158,360
Виписка по рахунку від 02.04.2013р. 20 000,00461 682,271 день (03.04.2013)189,7337,950
Виписка по рахунку від 03.04.2013р. 10 000,00451 682,271 день (04.04.2013)185,6237,120
Виписка по рахунку від 04.04.2013р. 10 000,00441 682,271 день (05.04.2013)181,5136,300
Виписка по рахунку від 05.04.2013р. 10 000,00431 682,273 дні (06.04.2013-08.04.2013)532,21106,440
Виписка по рахунку від 08.04.2013р. 10 000,00421 682,273 дні (09.04.2013-11.04.2013)519,88103,980
Виписка по рахунку від 11.04.2013р. 10 000,00411 682,271 день (12.04.2013)169,1833,840
Виписка по рахунку від 12.04.2013р. 10 000,00401 682,272 дні (13.04.2013, 14.04.2013)330,1566,030
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р. 338 654,6814.04.2013 740 336,9530 днів (15.04.2013-14.05.2013)9 127,441 825,400
Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2013р.107 222,1614.05.2013 847 559,1115 днів (15.05.2013-29.05.2013)5 224,441 044,94847,56
Виписка по рахунку від 29.05.2013р. 10 000,00837 559,118 днів (30.05.2013-06.06.2013)2 753,62550,720
Виписка по рахунку від 06.06.2013р. 0,17837 558,9421 день (07.06.2013-27.09.2013)6 815,211 445,650
Виписка по рахунку від 27.06.2013р. 5 091,70831 467,245 днів (28.06.2013-02.07.2013)1 596,51342,110
Виписка по рахунку від 02.07.2013р. 25 105,08807 362,167 днів (03.07.2013-09.07.2013)2 167,71464,510
Виписка по рахунку від 09.07.2013р. 10 000,00797 362,1616 днів (10.07.2013-25.07.2013)4 893,401 048,59-797,36
Виписка по рахунку від 25.07.2013р. 18 343,68779 018,487 днів (26.07.2013-01.08.2013)2 091,61448,200
Виписка по рахунку від 01.08.2013р. 6 179,02772 839,4615 днів (02.08.2013-16.08.2013)4 361,78952,82-5 409,88
Виписка по рахунку від 16.08.2013р. 20 000,00752 839,4614 днів (17.08.2013-30.08.2013)3 753,88866,280
Виписка по рахунку від 30.08.2013р. 50 250,00702 589,463 дні (31.08.2013-02.08.2013)750,98173,300
Виписка по рахунку від 02.09.2013р. 30 000,00672 589,463 дні (03.09.2013-05.09.2013)718,66165,840
Виписка по рахунку від 05.09.2013р. 28 804,91643 784,5522 дні (06.09.2013-27.09.2013)5 044,451 164,100
Виписка по рахунку від 27.09.2013р. 22 814,12620 979,433 дні (28.09.2013-30.09.2013)663,50153,120
Виписка по рахунку від 30.09.2013р. 8 554,21612 416,224 дні (01.10.2013-04.10.2013)872,48201,340
Виписка по рахунку від 04.10.2013р. 10 000,00602 416,223 дні (05.10.2013-07.10.2013)643,68148,540
Виписка по рахунку від 07.10.2013р. 10 000,00592 419,221 день (08.10.2013)211,0048,690
Виписка по рахунку від 08.10.2013р. 10 000,00582 416,221 день (09.10.2013)207,4447,870
Виписка по рахунку від 09.10.2013р. 10 000,00572 416,226 днів (10.10.2013-15.10.2013)1223,25282,290
Виписка по рахунку від 15.10.2013р. 10 000,00562 416,223 дні (16.10.2013-18.10.2013)600,94138,680
Виписка по рахунку від 18.10.2013р. 10 000,00552 416,224 дні (19.10.2013-22.10.2013)787,00181,620
Виписка по рахунку від 22.10.2013р. 20 000,00532 416,221 день (23.10.2013)189,6343,760
Виписка по рахунку від 23.10.2013р. 20 000,00512 416,222 дні (24.10.2013, 25.10.2013)365,0184,230
Виписка по рахунку від 25.10.2013р. 10 000,00502 416,222 дні (26.10.2013-28.10.2013)536,83123,880
Виписка по рахунку від 28.10.2013р. 10 000,00492 416,221 день (29.10.2013)175,3840,470
Виписка по рахунку від 29.10.2013р. 10 000,00482 416,221 день (30.10.2013)171,8239,650
Виписка по рахунку від 30.10.2013р. 10 000,00472 416,222 дні (31.10.2013-01.11.2013)334,5277,660
Виписка по рахунку від 01.11.2013р. 10 000,00462 416,22
всього 62 506,1814 134,60-5 752,12
судом встановлено, що за заявлений позивачем період станом на 01.11.2013р., з відповідача належить до стягнення пеня в сумі 62 506,18 грн. та 3% річних в сумі 14 134,60 грн.
Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 61 773,46 грн. та 3% річних в сумі 14 133,65 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені 61 773,46 в сумі грн. та 3% річних в сумі 14 134,60 грн. підлягають задоволенню в заявлених сумах.
Заявлені ж до стягнення інфляційні втрати задоволенню не підлягають, оскільки за заявлений позивачем період, згідно офіційно оприлюднених даних щодо рівнів інфляції, мали місце дефляційні, а не інфляційні процеси. Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Щодо заяви відповідача про відмову у позовних вимогах щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до частини 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
По-перше, вищезазначені норми матеріального закону та пункт 3 частини першої ст. 83 ГПК України надають право суду зменшувати розмір тільки неустойки, а проценти річних не є неустойкою, що зазначено вище. По-друге, зазначене зменшення закон допускає лише у виняткових випадках, оскільки принципом судочинства є саме захист законних прав та інтересів суб'єктів господарювання, а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили.
Так, відповідно до частини третьої ст. 3 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом в тому числі присудженням до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій. Згідно до частин першої ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Згідно ст. 3 ЦК України однією з основних засад цивільного законодавства в Україні є судових захист цивільного права та інтересу.
Порушення умов господарського зобов'язання, чинного законодавства та відповідно прав та охоронюваних законом інтересів позивача ПАТ «НАК «Нафтобаз України» допустив саме відповідач - КП КОР «Бородянкатепловодопостачання».
Позивач є імпортером газу для потреб споживачів всієї України і має зобов'язання щодо розрахунків із власними постачальниками, згідно до яких наявність великої дебіторської заборгованості споживачів не є підставою для звільнення позивача від майнової відповідальності за порушення зобов'язання.
Крім того, відповідачем не обґрунтовано та не подано доказів на підтвердження винятковості ситуації, що склалася із погашенням заборгованості перед позивачем, яка є предметом розгляду у даній справі.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають частковому задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» на користь позивача - публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в сумі 538 323,33 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 462 416,22 грн., пеня в сумі 61 773,46 грн. та 3% річних в сумі 14 133,65 грн., та, у відповідності до положень ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладає на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» подана публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» позовна заява мала бути оплачена судовим збором в розмірі 10 778,38 грн. (2% ціни позову). Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 31.10.2013р. №1008835, позивач сплатив судовий збір в сумі 17 067,37 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено законом. Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір в розмірі 6 289,30 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, шляхом винесення відповідної ухвали.
Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст. 549, ч. 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. ст. 627, 655, частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 181, ст. 230, ч. ч. 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст. ст. 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07800, Київська обл., смт. Бродянка,вул. Вокзальна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 33710516)
на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)
462 416,22 грн. (чотириста шістдесят дві тисячі чотириста шістнадцять гривень двадцять дві копійки) основної заборгованості,
61 773,46 грн. (шістдесят одну тисячу сімсот сімдесят три гривні сорок шість копійок) пені,
14 133,65 грн. (чотирнадцять тисяч сто тридцять три гривні шістдесят п'ять копійок) 3% річних,
10 766,47 грн. (десять тисяч сімсот шістдесят шість гривень сорок шість копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя Конюх О.В.
Повний текст рішення підписано 24.12.2013р.