04 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі
головуючого Ступак О.В.,
суддів: Гончара В.П., Дербенцевої Т.П.,
Карпенко С.О., Олійник А.С.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2013 року,
У лютому 2011 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулось до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування посилаючись на те, що 01 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Укргазбанк» (далі - ВАТ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 19-08П, відповідно до умов якого ОСОБА_7 отримала кредит у розмірі 43 400 дол. США зі сплатою 12,9 % річних за користування кредитом строком повернення до 01 лютого 2028 року. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 01 лютого 2008 року між банком, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_7 умов кредитного договору.
Також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_7 та майновими поручителями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 01 лютого 2008 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 121. На підставі договору іпотеки відповідачі передали в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, яка складається з чотирьох кімнат, жилою площею 53,6 кв. м, загальною площею 74,7 кв. м та належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло.
ОСОБА_7 належним чином виконувати умови кредитного договору припинила у листопаді 2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла. Після померлої ОСОБА_7 із заявами про прийняття спадщини спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.
Іпотекодавці в порушення умов п. 3.3.4 договору іпотеки не надали банку будь-яких документів на підтвердження укладення договору страхування предмета іпотеки, у зв'язку з чим банком був накладений штраф у розмірі 19 600 грн.
Враховуючи викладене та уточнивши позивні вимоги, банк просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором станом на 01 червня 2009 року у розмірі 45 559,20 дол. США та 4120 грн 15 коп., з яких: 40 687,55 дол. США - заборгованість за кредитом, 1265,81 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом, 14,86 дол. США -заборгованість з процентів, 3590,98 дол. США - прострочена заборгованість з процентів, 1275 грн 57 коп. - пеня за прострочення кредиту, 2854 грн 58 коп. - пеня за прострочення процентів. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - чотири кімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 53,6 кв. м та загальною площею 74,7 кв. м, яка належить на праві власності іпотекодавцям: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого квартирно-експлуатаційною частиною Південного оперативного командування у Комінтернівському районі Одеської області 24 червня 1998 року за № 99.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2013 року, у позові відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині відмови у позові про стягнення заборгованості у межах вартості спадкового майна і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Судові рішення в частині стягнення заборгованості з поручителів та звернення стягнення на предмет іпотеки не оскаржується, тому в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України не переглядаються.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що після смерті боржника спадкоємці спадщину не прийняли, а на поручителів може бути покладено обов'язок щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у разі смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника. Крім того, майнові поручителі своєчасно застрахували предмет іпотеки, тому відсутні підстави для стягнення з них штрафу за невиконання умов договору іпотеки в цій частині.
Такі висновки судів є обґрунтованими, відповідають вимогам матеріального та процесуального права і встановленим обставинам справи.
Судами встановлено, що 01 лютого 2008 року між ВАТ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 19-08П, відповідно до умов якого ОСОБА_7 отримала кредит у розмірі 43 400 дол. США зі сплатою 12,9 % річних за користування кредитом строком повернення до 01 лютого 2028 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 01 лютого 2008 року між ВАТ «Укргазбанк», ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед банком за виконання ОСОБА_7 умов кредитного договору.
Також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 01 лютого 2008 року між ВАТ «Укргазбанк», ОСОБА_7 та майновими поручителями: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 121.
На підставі договору іпотеки ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передали банку в іпотеку нерухоме майно - чотири кімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 53,6 кв. м та загальною площею 74,7 кв. м, яка належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого квартирно-експлуатаційною частиною Південного оперативного командування у Комінтернівському районі Одеської області 24 червня 1998 року за № 99.
У листопаді 2008 року ОСОБА_7 припинила належним чином виконувати умови кредитного договору.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_7 померла.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Після померлої ОСОБА_7 із заявами про прийняття спадщини спадкоємці до нотаріальної контори не звертались.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.
Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.
Перелік документів та інших доказів, які дозволяють визначити постійність проживання, містяться у п. 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5. Згідно з цією нормою доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: відмітка у паспорті спадкоємця про реєстрацію його місця проживання разом із спадкодавцем; довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Судами встановлено, що на момент смерті ОСОБА_7 була зареєстрована та постійно проживала у АДРЕСА_2.
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були зареєстровані та постійно проживали у АДРЕСА_1.
Висновок суду про те, що спадкоємці постійно не проживали разом з спадкодавцем, тому не можуть вважатись такими, що прийняли спадщину, є обґрунтованими та таким, що відповідає обставинам справи.
Доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права є безпідставними, не спростовують висновків суду та не дають підстав для скасування оскаржуваних рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення касаційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 28 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Ступак
Судді: В.П. Гончар
Т.П. Дербенцева
С.О. Карпенко
А.С. Олійник